Створення резерву для відшкодування можливих витрат за позиками комерційних банків

8. Порядок гарантування (страхування) банківських депозитів (див. підрозд. 4.6).

9, Механізм реорганізації та ліквідації банків. Реорганізація комерційного банку може бути здійснена:

- за ініціативою акціонерів комерційного банку;

- за рішенням Правління Національного банку України;

- за рішенням Арбітражного суду.

Нормативні документи НБУ передбачають такі форми реорганізації банку, злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення.

Рішення про ліквідацію комерційного банку приймає Правління Національного банку України. Постановою Правління відкликається ліцензія на право здійснення всіх банківських операцій, призначається ліквідатор (ліквідаційна комісія), а також припиняються повноваження правління, ради комерційного банку і його загальних зборів. На підставі рішення Національного банку ліквідатор (ліквідаційна комісія) проводить реорганізацію комерційного банку або його продаж. Ліквідація комерційного банку вважається завершеною з моменту внесення запису про це до Республіканської книги реєстрації банків, валютних бірж та інших фінансово-кредитних установ.

7.4. Економічні нормативи, що регламентують діяльність комерційних

Банків

Важливим документом, що має безпосереднє відношення щодо регулювання питань, які пов'язані з визначенням та регулюванням достатності капіталу банківської установи, є документ Базельського комітету з питань банківського нагляду «Міжнародна конвергенція оцінки капіталу і стандартів капіталу. Виправлена версія» (Базель II) [5]. Як відомо, першою угодою про капітал 1988 року був саме Базель І, який було згодом замінено Базелем П (виправленим, 1 996 року) в країнах з ринковою економікою. Банківська система України також не лишилася осторонь впровадження Базельських рекомендацій, в тому числі і Базеля П.

Українська банківська система як і більшість банківських систем світу також іде шляхом впровадження основних принципів Базеля П у свою практику. Сама структура Другої базельської угоди про капітал включає три опори-компоненти: мінімальні вимоги капіталу, наглядовий процес та розкриття інформації для підтримки ринкової дисципліни (сприяння фінансовими ринками виконанню наглядовим органом функції контролю за банківськими установами та функції забезпечення дотримання ними мінімальних вимог достатності капіталу). Найважливішим компонентом нагляду на сьогоднішній день залишаться саме контроль банківських установ з питанням щодо дотримання мінімальних вимог достатності капіталу.

Міжнародне співтовариство відреагувало на виклики світової фінансової кризи, зокрема вимоги відносно банківського капіталу, що одержали назву Базель Ш, стосуються трьох напрямків: зміна структури власного капіталу, введення нових нормативів достатності капіталу, створення буферів капіталу. Введення нових норм до структури активів і капіталу банків розпочалося з січня 2013 року і повністю завершиться до січня 2015 року. При цьому з січня 2016 року по січень 20 19 року банки повинні створити «буферний резервний капітал». Крім того, за необхідністю, уряди країни зможуть надавати приватним банкам новий капітал до січня 20 18 року.

Існують наступн групи