Показники стану й ефективності використання основних фондів можна об’єднати в три групи, які характеризують: 1) забезпечення підприємства основними фондами; 2) стан основних фондів; 3) ефективність використання основних фондів.
Показники забезпечення стану й ефективності використання основних фондів
До показників, які характеризують забезпеченість підприємства основними фондами, належать:
Фондомісткість є величина зворотна до фондовіддачі. Цей показник дає можливість визначити вартість основних фондів на одну гривню виробленої продукції і характеризує забезпеченість підприємства основними фондами. За нормальних умов фондовіддача повинна мати тенденцію до збільшення, а фондомісткість – до зменшення.
Забезпеченість підприємства основними виробничими фондами визначається рівнем фондоозброєності праці. Останню розраховують як відношення вартості основних виробничих фондів до кількості працюючих на підприємстві.
Коефіцієнт реальної вартості основних виробничих фондів у майні підприємства визначається як відношення вартості основних виробничих фондів (за вирахуванням суми їхнього зносу) до вартості майна підприємства.
|
|
Якщо коефіцієнт реальної вартості основних виробничих фондів у майні підприємства сягає критичної позначки (0,2 – 0,3), то реальний виробничий потенціал підприємства буде низьким і треба терміново шукати кошти для поліпшення становища.
Стан основних виробничих фондів характеризують через такі коефіцієнти:
Коефіцієнт зносу характеризує частку вартості основних фондів, що її списано на витрати виробництва в попередніх періодах. Коефіцієнт зносу визначається відношенням суми зносу основних фондів до балансової вартості основних фондів.
,
де Кз | – коефіцієнт зносу основних фондів; |
Зо | – сума зносу основних фондів; |
Фк | – балансова вартість основних фондів. |
Показник зносу основних фондів може визначатись також у відсотках на початок і на кінець звітного періоду і дає змогу оцінити стан основних фондів.
Коефіцієнт придатності основних фондів розраховується за формулами:
К n = 1 – Кз , або К n = 100% – Кз,
де К n | – коефіцієнт придатності основних фондів; |
Кз | – коефіцієнт зносу основних фондів. |
Коефіцієнт придатності показує, яка частина основних фондів придатна для експлуатації в процесі господарської діяльності.
Коефіцієнти оновлення та вибуття розраховуються за формулами:
; ,
де Ко | – коефіцієнт оновлення основних фондів; |
Фу | – вартість уведених основних фондів за звітний період; |
Кв | – коефіцієнт вибуття основних фондів; |
Фв | – вартість виведених основних фондів за звітний період. |
Коефіцієнт оновлення основних фондів характеризує інтенсивність уведення в дію нових основних фондів. Він показує частку введених основних фондів за визначений період у загальній вартості основних фондів на кінець звітного періоду.
|
|
Коефіцієнт вибуття показує інтенсивність вибуття основних фондів, тобто ступінь вибуття тих основних фондів, які або морально застаріли, або зношені й непридатні для подальшого використання. Позитивною в діяльності підприємства є ситуація, коли вартість уведених в дію основних фондів перевищує вартість вибулих основних фондів. Для цього розраховується коефіцієнт приросту основних фондів.
.
До показників, які характеризують ефективність використання основних фондів, належать:
Фондовіддача:
,
де Фв | – фондовіддача основних фондів; |
В n | – вартість виробленої продукції за звітний період; |
Фк | – балансова вартість основних фондів на кінець звітного періоду. |
Відносним показником ефективності використання основних фондів є рентабельність. Цей показник визначається за формулою:
· 100%,
де Рф | – рентабельність основних фондів; |
Пб | – балансовий прибуток за звітний період; |
Фк | – балансова вартість основних фондів на кінець звітного періоду. |
Абсолютним показником ефективності використання основних фондів є сума прибутку на одну гривню основних фондів.
До показників ефективності використання основних фондів можна також віднести показник питомої ваги активної частини основних фондів у їх загальній сумі.