2017-12-16
489
ПЛАН-КОНСПЕКТ
На проведення занять з студентами
Денної форми навчання економічного факультету
З дисципліни «Безпека життєдіяльності».
Тема № 9. «Безпека життєдіяльності в умовах надзвичайних ситуацій».
Навчальна мета: ознайомити студентів із загальною характеристи-кою моживих наслідків надзвичайних ситуацій в Україні, об'єктами класифі-кацій надзвичайних ситуацій, ознаками і класифікацією надзвичайних ситуа-цій, характеристикою осередків ураження, виникаючих при використанні су-часних засобів поразки.
Час: 2 години.
Місце проведення: аудиторія.
Навчально-матеріальне забезпечення: плакати, стенди, наочні приладдя.
Література: 1. Державний класифікатор надзвичайних ситуацій ДК 019-2001. 2. Постанова КМУ від 24.03.2004 року №368 “Порядок класифіка-ції надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру за їх рів-нями”. 3. М. І. Стеблюк «Цивільна оборона»: Підручник, - 3 – тє вид., перер. і доп. – К.; Знання, 2004 р. – 490 с. 4. В.М. Шоботов «Цивільна оборона»: Нав-чальний посібник. – Київ; «Центр навчальної літератури», 2004 р, - 439. 5. В. Г. Аветисян «Рятувальні роботи під час ліквідації надзвичайних ситуа-цій»: Посібник, - Київ; Основа, 2006 р, - 240 с.
|
|
|
Порядок проведення занять.
Організаційний момент – 3 хв.
- перевіряю присутніх;
- оголошую тему та мету заняття, питання, яки мають вивчатися.
Викладення матеріалу теми - 74 хв.
Питання, які вивчатимуться:
1. Загальна характеристика надзвичайних ситуацій.
2. Класифікація надзвичайних ситуацій.
3. Підведення підсумків – 3 хв.
- оголошую оцінки; відповідаю на запитання;
- указую на питання, які вимагають підвищеної уваги на самопідготовці.
Завдання на самопідготовку:
1. Проблеми забезпечення життєдіяльності населення в сучасних умовах.
2. Причини виникнення і класифікація надзвичайних ситуацій.
3. Виробничі аварії і катастрофи, стихійне лихо. Основні поняття і визначення. Коротка характеристика стихійного лиха, аварій і катастроф
4. Характеристика осередків ураження і зон зараження (забруднення) радіоактивними речовинами, їх залежність від характеру небезпечних хімічних речовин, метеорологічних умов і місцевості.
| Питання та їх зміст. | ||||||||||||||||||
1. Загальна характеристика надзвичайних ситуацій.
Наростаюче антропогенне навантаження на навколишнє природне сере-довище обумовлює різке загострення екологічної ситуації в глобальному масш-табі, наближає світове співтовариство до критичної межі у його стосунках з природою та ставить питання про можливість виживання вже прийдешніх по-колінь. Збитки світовій економіці внаслідок НС природного і техногенного по-ходження становлять близько 4 відсотків ВВП. Лише найбільші природні ката-клізми за останні десять років XX століття завдали збитків на суму понад 400 млрд. доларів США, у порівнянні з попередніми десятиліттями обсяги еконо-мічних втрат зросли більше ніж у вісім разів.
Тому забезпечення сталого соціально-економічного розвитку будь-якої держави, в тому числі України, має супроводжуватися формуванням безпечно-го стану довкілля для життєдіяльності суспільства і кожної людини, забезпе-ченням прийнятного рівня екологічної безпеки, спираючись на досконалу пра-вову систему, яка б базувалася на гуманістичних і демократичних ідеях та при-нципах міжнародного права. На конференції ООН з навколишнього середови-ща і розвитку підкреслювалося, що «людство здатне зробити розвиток сталим - забезпечити, щоби він задовольняв потреби сучасного, не піддаючи ризику зда-тність наступних поколінь задовольняти свої потреби».
Україна, площа якої в загальносвітовій площі суші становить лише 0,4 відсотки, видобуває, переробляє й використовує в технологічних процесах май-же 4 відсотки світового обсягу залучених до народногосподарського обороту мінерально-сировинних ресурсів. Зокрема, землемісткість одиниці ВВП в 3 - 5 разів, водомісткість у 5 - 7, а енергомісткість у 7 - 9 разів вища, ніж у розвину-тих європейських країнах. Внаслідок диспропорцій в розміщенні продуктивних сил, які допускалися протягом десятиліть, територія України зазнала значних техногенних навантажень. Ці навантаження ускладнюють функціонування тех-носфери і супроводжуються посиленням антропогенної дії на довкілля. Пара-доксом є і те, що спад виробництва не викликав зменшення навантаження на навколишнє природне середовище. Окрім цього, значну загрозу для соціально-економічного комплексу країни становлять природні небезпечні явища.
Дійсний стан справ говорить про те, що загострення економіко-екологіч-ної кризи в Україні обумовлено не достатньо виваженою стратегією держави у сфері екологічної безпеки. Йдеться, передусім, про політику ліквідаційних під-ходів у розв'язанні проблеми, а не про більш доцільні превентивні заходи. Вна-слідок цього з року в рік усе більше матеріальних і фінансових ресурсів спря-мовується на ліквідацію НС природного і техногенного характеру.
Нинішня орієнтація відповідних органів управління на функції швидкого реагування на НС та надання допомоги потерпілому населенню повинна ради-кально змінюватися. Успішне вирішення цього питання можливе лише за нау-ково-обґрунтованого вивчення ситуації, що склалася у сфері екологічної безпе-ки, та надання пропозицій і рекомендацій щодо вдосконалення системи її регу-лювання. Від цього залежить, наскільки держава повною мірою зможе реалізу-вати конституційні права громадян щодо безпечного довкілля, життєдіяльності та раціонального використання природних ресурсів.
|
