Класифікація надзвичайних ситуацій

 

Об'єктами класифікації є надзвичайні ситуації, які визначаються як по-рушення нормальних умов життя і діяльності людей на об’єкті або терито-рії, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом, епідемією, епізооті-єю, епіфітотією, великою пожежею, застосуванням засобів ураження чи ін-шою небезпечною подією, що призвели (можуть призвести) до загибелі людей та значних матеріальних втрат.

Ознакою надзвичайної ситуації є:

1. Наявність або загроза загибелі людей та тварин чи значне погіршення умов їх життєдіяльності.

2. Заподіяння великих економічних збитків.

3. Істотне погіршення стану навколишнього природного середовища.

Класифікація об'єктів надзвичайних ситуацій здійснюється у Державно-му класифікаторі надзвичайних ситуацій, який є складовою частиною Держав-ної системи класифікації i кодування техніко-економічної та соціальної інфор-мації в Україні.

Класифікація побудована за ознаками надзвичайних ситуацій, включає коди та назви всіх НС, визначених у відповідальних законодавчих актах ВР України, які згруповані за ознаками належності до відповідних типів НС.

Відповідно до причин походження подій, що можуть зумовити виникнен-ня НС на території України розрізняються:

1. НС техногенного характеру. Транспортні аварії (катастрофи), пожежі, неспровоковані вибухи чи загроза, аварії з викидом (загрозою викиду) небез-печних хімічних, радіоактивних, біологічних речовин, раптове руйнування спо-руд та будівель; аварії на інженерних мережах і спорудах життєзабезпечення, електроенергетичних системах, аварії в системах нафтогазового промислового комплексу, на очисних спорудах, гідродинамічні аварії на греблях, дамбах.

 

 

2. НС природного характеру. Небезпечні геологічні, метеорологічні, гід-рологічні явища, деградація ґрунтів чи надр, пожежі в природних екосистемах, зміни стану повітряного басейну, інфекційна захворюваність та масове отруєн-ня людей, інфекційні захворювання сільськогосподарських тварин, масова за-гибель диких тварин, ураження сільськогосподарських рослин хворобами та шкідниками.

 

 

 

3. НС соціально-політичного характеру. Пов'язані з протиправними дія-ми терористичного і антиконституційного спрямування - збройні напади, захо-плення і утримання важливих об'єктів або реальна загроза вчинення таких ак-цій; збройні напади, захоплення і утримання атомних електростанцій або ін-ших об'єктів атомної енергетики або реальна загроза вчинення таких акцій; за-мах на керівників держави та народних депутатів України; напад, замах на чле-нів екіпажу повітряного або морського (річкового) судна, викрадення або спро-ба викрадення, знищення або спроба знищення таких суден; захоплення заруч-ників з числа членів екіпажу чи пасажирів, встановлення вибухового пристрою у громадському місці, установі, організації, підприємстві, житловому секторі, на транспорті; зникнення або викрадення озброєння та небезпечних речовин з об'єктів зберігання, використання, переробки та під час транспортування; вияв-лення застарілих боєприпасів, аварії на арсеналах, складах боєприпасів та ін-ших об'єктах військового призначення з викидом уламків, реактивних та зви-чайних снарядів, нещасні випадки з людьми.

 

 

4. НС воєнного характеру. Пов'язані з наслідками застосування звичайної зброї або зброї масового ураження, під час якої виникають вторинні фактори ураження населення. Вони визначаються окремими нормативними документа-ми і тому в даному класифікаторі не деталізовані, а зазначені на найвищому рівні деталізації в угрупованні з кодом 40000 «НС воєнного характеру».

Визначення небезпечної події як надзвичайної ситуації здійснюється із застосуванням критеріїв у вигляді порогових значень класифікаційних ознак НС.

Порогове значення класифікаційної ознаки НС, є визначене в установле-ному порядку значення технічної або іншої характеристики аварійної ситуації або іншої небезпечної події, досягнення або перевищення якої відносить небез-печну подію до надзвичайної ситуації. Досягнення або перевищення цих зна-чень є підставою для прийняття рішення про віднесення події чи явища до над-звичайної ситуації та організації у разі необхідності відповідних заходів щодо реагування на НС та ліквідації її наслідків.

За формою викладу ДКНС складається з:

1. Блоку ідентифікації.

2. Блоку назв класифікаційних угруповань.

Блок ідентифікації має ієрархічну систему класифікації з трьома рівня-ми класифікації та цифровим кодом довжиною 5 розрядів:

1. Клас - цифровим кодом у один розряд.

2. Підклас - цифровим кодом у два розряду.

3. Група - цифровим кодом у два розряду.

В ДКНС принято метод послідовного кодування. Загальна структура ко-дового позначення ДКНС відповідає такій схемі:

 

Х ХХХХ

 

Група

Підклас

Клас

Кодування надзвичайних ситуацій на нижчому класифікаційному рівні - група - здійснюється за фасетною схемою, в якій фасети також структуризова-ні. Це забезпечує стійкість структури ДКНС у процесі його ведення, оскільки оперативні зміни об’єктів класифікації відбуваються на цьому рівні.

Приклад:

10000 НС техногенного характеру.

10100 Аварії (катастрофи) на транспорті.

10110 Аварії на транспорті з викидом (загрозою викиду) небезпечних та шкідливих речовин.

10111 Аварії на транспорті з викидом (загрозою викиду) БНР.

Класифікація надзвичайних ситуацій техногенного та природного харак-теру відповідно до причин походження подій, що можуть зумовити виникнен-ня надзвичайних ситуацій, та віднесення їх до класів та підкласів здійснюється відповідно до чинної класифікації надзвичайних ситуацій.

Для визначення рівня надзвичайної ситуації встановлюються такі кри-терії:

1. Територіальне поширення та обсяги технічних і матеріальних ресур-сів, що необхідні для ліквідації наслідків надзвичайної ситуації.

2. Кількість людей, які постраждали або умови життєдіяльності яких було порушено внаслідок надзвичайної ситуації.

3. Розмір заподіяних (очікуваних) збитків.

Згідно з Постановою К М У від 24 березня 2004 р. № 368„Про затверд-ження Порядку класифікації НС техногенного та природного характеру за їх рівнями” залежно від обсягів заподіяних наслідків, технічних і матеріальних ресурсів, необхідних для їх ліквідації, надзвичайна ситуація класифікується як:

Державного рівня визнається надзвичайна ситуація:

1. Яка поширилась або може поширитися на територію інших держав.

2. Яка поширилась на територію двох чи більше регіонів України, а для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси в обсягах, що перевищу-ють можливості цих регіонів, але не менш як 1% від обсягу видатків відповід-них місцевих бюджетів.

3. Яка призвела до загибелі понад 10 осіб або внаслідок якої постраж-дало понад 300 осіб (постраждалі - особи, життю або здоров'ю яких було заподіяно шкоду внаслідок надзвичайної ситуації), чи було порушено норма-льні умови життєдіяльності понад 50 тис. осіб на тривалий час (більш як на 3 доби).

4. Внаслідок якої загинуло понад 5 осіб або постраждало понад 100 осіб, чи було порушено нормальні умови життєдіяльності понад 10 тис. осіб на тривалий час (більш як на 3 доби), а збитки (оцінені в установленому зако-нодавством порядку), спричинені надзвичайною ситуацією, перевищили 25 тис. мінімальних розмірів (на час виникнення надзвичайної ситуації) заробіт-ної плати.

5. Збитки від якої перевищили 150 тис. мінімальних розмірів заробітної плати.

6. Яка в інших випадках, передбачених актами законодавства, за своїми ознаками визнається як надзвичайна ситуація державного рівня.

Регіонального рівня визнається надзвичайна ситуація:

1. Яка поширилась на територію двох чи більше районів (міст обласного значення), а для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси в обсягах, що перевищують можливості цих районів, але не менш як 1% обсягу видатків відповідних місцевих бюджетів.

2. Яка призвела до загибелі від 3 до 5 осіб або внаслідок якої постраж-дало від 50 до 100 осіб, чи було порушено нормальні умови життєдіяльності від 1 тис. до 10 тис. осіб на тривалий час (більш як на 3 доби), а збитки пере-вищили 5 тис. мінімальних розмірів заробітної плати.

3. Збитки від якої перевищили 15 тис. мінімальних розмірів заробітної плати.

Місцевого рівня визнається надзвичайна ситуація:

1. Яка вийшла за межі територій потенційно небезпечного об'єкта, заг-рожує довкіллю, сусіднім населеним пунктам, інженерним спорудам, а для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси в обсягах, що перевищують власні можливості потенційно небезпечного об'єкта.

2. Внаслідок якої загинуло 1 - 2 особи або постраждало від 20 до 50 осіб, чи було порушено нормальні умови життєдіяльності від 100 до 1000 осіб на тривалий час (більш як на 3 доби), а збитки перевищили 0,5 тис. мінімальних розмірів заробітної плати.

3. Збитки від якої перевищили 2 тис. мінімальних розмірів заробітної плати.

Об'єктового рівня визнається надзвичайна ситуація. Яка не підпадає під названі вище визначення.

Надзвичайна ситуація відноситься до певного рівня за умови відповіднос-ті її хоча б одному із значень критеріїв, наведеному у пунктах цього Порядку.

У разі коли внаслідок надзвичайної ситуації для відповідних порогових значень рівнів людських втрат або кількості осіб, які постраждали чи зазнали порушення нормальних умов життєдіяльності, обсяг збитків не досягає визна-ченого у цьому Порядку, рівень надзвичайної ситуації визнається на ступінь менше (для дорожньо-транспортних пригод на два ступеня менше).

Остаточне рішення щодо рівня надзвичайної ситуації з подальшим відоб-раженням її у даних статистики, у тому числі у разі відсутності достатніх відо-мостей щодо розвитку надзвичайної ситуації, приймає спеціально уповноваже-ний центральний орган виконавчої влади, до компетенції якого належить вирі-шення питань захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техно-генного та природного характеру, за погодженням у разі потреби із заінтересо-ваними міністерствами та іншими центральними органами Виконавчої влади, а також з урахуванням експертного висновку (у разі його надання) регіональної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій що-до рівня надзвичайної ситуації.

Остаточне рішення (експертний висновок - у разі його надання) спеціаль-но уповноваженого центрального органу виконавчої влади, до компетенції яко-го належить вирішення питань захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, про віднесення небезпечної події до надзвичайної ситуації, її класифікацію та визначення рівня вважається підставою для здійснення інших заходів щодо реагування на надзвичайну си-туацію.

 

План-конспект склав

ст. викладач Миколаївського

Державного аграрного університету В. М. Курепін.