2017-12-16
687
1 Поняття об'єктивної істини в ревізії
Важлива мета пізнання в ревізії - отримання об'єктивної істини про господарські явища, що вивчаються. Процес пізнання полягає в ретельному вивченні здійснених операцій через дослідження фактів минулого. Він здійснюється на підставі всезагального наукового методу пізнання - діалектичної логіки і теорії відображення.
Жодна здійснена на підприємстві операція не зникає безслідно, а обов'язково відображається у відповідних документах. Тут яскраво проявляється дія закону всезагального взаємозв'язку явищ та загальної властивості відображення матеріального світу. Це дає можливість через певний час встановити законність, достовірність та доцільність здійсненої операції.
Вивчення господарських операцій - процес встановлення законності, доцільності та достовірності операцій.
Вивчення виявлених (передбачуваних) порушень - процес збирання доказів, визначення розміру збитку, встановлення винних та відшкодування матеріальної шкоди.
Процес пізнання в ревізії носить опосередкований характер - здійснюється шляхом вивчення господарських операцій, фактів минулого, відображених в документах та має свої особливості:
метою пізнання є встановлення законності, ефективності та достовірності здійсненої операції, усунення причин та умов, що сприяють господарським порушенням;
пізнавальна діяльність суб'єкта контролю має юридичну форму, та обмежена застосуванням дозволених законом засобів пізнання;
суб'єктами пізнання в ревізійному процесі виступають особи, які мають на це відповідні повноваження;
об'єктами пізнання виступають лише документально оформлені господарські операції;
пізнання регламентується термінами, встановленими суб'єктом контролю;
пізнання здійснюється за участю зацікавлених осіб;
результатом пізнання є встановлення законності здійснених операцій, винних в допущенні порушень, розміру збитку, вжиття заходів з його стягнення, обґрунтованість доказів;
результати пізнання документуються.
Зазначені особливості відрізняють ревізію від інших методів господарського контролю.
Знання основ складного процесу пізнання об’єктивної істини в ревізії, їх послідовність використання є підставою успішного виявлення порушень, розкрадань, безгосподарності та їх винних. Наука господарського контролю розробляє теоретичні основи процесу пізнання об'єктивної істини для потреб ревізійної практики, а також ефективні наукові засоби, тактичні способи та прийоми пізнання операцій, що вивчаються.
Процес пізнання об'єктивної істини в ревізії складається з таких елементів:
послідовне виявлення існування (або не існування) зв'язків з операцією, що вивчається;
складання, уточнення та доповнення на цій підставі певних висновків та пропозицій, які б реально пояснювали існуючі зв'язки;
наступна документальна перевірка висновків або додатків.
Підставою вирішення питання про істину та її пізнання ревізією є діалектико-матеріалістичне розуміння істини та істина взагалі.
При поглибленому вивченні операцій для побудови правильних висновків ревізором використовуються методи логіки, філософії, застосовується науковий підхід до планомірної організації і проведення ревізії.
Основними способами вивчення операцій є прийоми логічного мислення, якими більшість ревізорів володіють недосконало. При цьому висновки ревізорів базуються на особистому досвіді, інтуїції та неперевіреній версії, що знижує якість та достовірність матеріалів ревізії.
Висновки ревізора про факти порушення є істинними в тому випадку, якщо вони ґрунтуються на реальних доказах, підтверджених документально.
Встановити об'єктивну істину - значить забезпечити всі документальні докази в межах повноважень ревізора та здійснити описання виявлених фактів у відповідності до наступних питань. Якщо ця умова відсутня - це означає, що істина не встановлена та приймати рішення за матеріалами такої ревізії не можна. Встановлення істини в ході ревізії - це не формальна вимога, а проведення ревізії у відповідності з її функціями та завданнями.
Точність та надійність способів, що застосовуються в ревізії, раціональне використання праці ревізорів, рівень наукових розробок, застосування обчислювальної техніки, вибіркового способу - є далеко не повним переліком характеристик якості "ревізійного процесу" та "продуктів ревізійної праці".
Інший критерій визначення істини в ревізії - філософський. За його допомогою ревізор, який має добру теоретичну підготовку, завжди може визначити, чи знаходиться операція, яку він вивчає, в істотному і необхідному зв'язку з іншими, чи ці операції майже не пов'язані одна з одною. Таким шляхом можна правильно вирішити питання про встановлення меж дослідження встановлених ревізією фактів.
Наука про контроль відштовхується від того, що об'єктивна істина для ревізора допустима та пізнавальна. Ревізор не є свідком здійснених порушень, але він може їх виявити шляхом огляду документів та ревізійного аналізу господарських операцій. Пізнання істини можливе на підставі всезагального зв'язку та взаємо обумовленості явищ об'єктивного світу, в результаті чого будь-яке здійснене порушення залишає сліди. Знання останніх дає можливість ревізору на підставі спеціальних знань виявити та пояснити здійснені порушення, надати їм правильну оцінку з облікових та економічних позицій. Проте, це не означає, що ревізор сьогодні може точно встановити порушення, здійснене рік тому, пояснити та відтворити його документально.
Встановлення об'єктивної істини в ревізії об'єднується в наступні три завдання, які вимагають, щоб:
жодне порушення не залишилося невиявленим;
виявлена шкода була повністю відшкодована винними особами;
попередити можливість появи порушення в подальшому.
Одним із засобів встановлення об'єктивної істини ревізією є мислення ревізора у формі ревізійних версій. Саме вони представляють собою засіб виявлення та документального доказу об'єктивної істини здійсненого на відповідних посадах та безперешкодно продовжують свою злочинну діяльність.
