Співвідношення різних систем проб

№ з/п	Системи проб
Метрична	Каратна	Золотникова

Завдання 1.4. Вивчення систем проб різних країн світу.

Відкрити документ «Проби країн світу», ознайомитися із таблицею, наведеною у документів. Записати у зошиті в дві колонки: у яких країнах використовується метрична проба, у яких каратна? Проаналізуйте проби метричної системи, які використовуються у Нідерландах, Італії, Фінляндії та Тунісі. Чи є якісь відмінності від вітчизняної метричної системи?

Робота 2. Вивчення маркування дорогоцінних сплавів.

Користуючись ГОСТ 30649-99, п. 3, вивчити порядок маркування ювелірних сплавів.

Виконати наступні завдання.

Робота 2.1. Розшифрувати маркування золотих сплавів:

а) Зл Ср 750-250;

б) Зл Ср М 585-80;

в) Зл Ср М 585-300;

г) Зл Ср М 585-200;

д) Зл Ср М 750-125;

е) Зл Ср М 750-150;

ж) Зл НЦМ 585-12,5-4;

з) Зл Ср НЦМ 585-80-8,2-2,5;

и) Зл Ср Пд М375-100-38.

Робота 2.2. Запишіть маркування дорогоцінних сплавів:

а) двохкомпонентний сплав золото – срібло 585°;

б) трьохкомпонентний сплав золото – срібло – мідь 750°, що містить 15% Ag;

в) трьохкомпонентний сплав золото – срібло – паладій, 585°, що містить 26% срібла;

г) чотирьохкомпонентний сплав золото – мідь – цинк – нікель, що містить 7% міді, 4% цинку, 14% нікелю;

д) чотирьохкомпонентний сплав золото – срібло – нікель – цинк, що містить 15% срібла, 8% нікелю;

е) трьохкомпонентний сплав золото – срібло – мідь, що містить 30% срібла, інше мідь;

ж) чотирьохкомпонентний сплав золото – срібло – мідь – паладій, що містить 37,5% золота, 10% срібла, 4% паладію.

 

Практичне заняття 9

Тема: Вивчення особливостей та порядку маркування і опробовування ювелірних виробів з дорогоцінних сплавів.

Мета:

-  ознайомитись з нормативно-законодавчими актами, що регулюють порядок маркування та опробовування ювелірних виробів;

-  вивчити основні пробірні клейма;

-  навчитися розшифровувати інформацію, що міститься в клеймах конкретних ювелірних виробів.

Матеріальне забезпечення:

1. Дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння. Законодавчі і нормативно-правові акти. – К.: «АртЕк», 2001. – 415 с.

2. Роздатковий матеріал «Опис державних пробірних клейм».

3. Зразки ювелірних виробів.

4. Лупи.

Література: 7, с. 133–158; 13, с. 50–69, 70–80; 14, с. 23; 15, с. 80–120.

Питання для підготовки

1. 1. Що розуміють під «маркуванням» ювелірних виробів?

2. 2. Що таке «іменник»?

3. 3. Які види пробірних клейм Ви знаєте?

4. 4. Яку інформацію несе основне пробірне клеймо?

5. 5. У чому особливість «додаткових» пробірних клейм?

6. 6. Які органи мають право на клеймування ювелірних виробів з дорогоцінних сплавів?

Завдання 1. Вивчення нормативних і законодавчих документів.

Ознайомитись з основними законодавчими і нормативно-правовими актами, що регулюють порядок клеймування ювелірних виробів з дорогоцінних металів:

-  Закон України від 18.11.97 № 637/97 ВР;

-  Наказ МФУ від 10.04.98 № 90 «Про державні пробірні клейма суб’єктів підприємницької діяльності»;

-  Наказ МФУ від 30.07.96 № 156 «Про державні пробірні клейма нового зразка».

У ході вивчення документів записати в зошит перелік:

-  органів Державного пробірного нагляду України та їх взаємопідпорядкованість;

-  казенних підприємств пробірного контролю, що мають право на клеймування ювелірних виробів з дорогоцінних сплавів державним пробірним клеймом;

-  суб’єктів підприємницької діяльності, що мають право на самостійне клеймування ювелірних виробів з дорогоцінних сплавів власного виробництва.

Завдання 2. Вивчення клеймування ювелірних виробів.

Продаж ювелірних виробів з дорогоцінних металів на Україні проводиться лише за умови наявності на них відповідних клейм. Розрізняють два види інформаційних клейм:

1. 1. Іменник.

2. 2. Пробірні клейма.

Іменник – наноситься на виріб у процесі виготовлення підприємством-виробником; має форму прямокутника, в якому цифрами позначено рік випуску виробу та буквами – шифр підприємства-виробника.