2017-12-16
745
Сплави благородних металів, що застосовуються для виготовлення ювелірних виробів, мають відповідати естетичним, експлуатаційним та технологічним вимогам, тобто задовольняти потреби споживачів в подальшому використанні ювелірних виробів, що виготовляються з таких сплавів, а також бути придатними (мати відповідні властивості) для виготовлення таких ювелірних виробів.
Корозійна стійкість ювелірних сплавів повинна забезпечувати стійкість поверхні ювелірних виробів до впливу зовнішнього середовища у нормальних (побутових) умовах експлуатації. Зносостійкість сплавів має бути достатньою для збереження якості поверхні виробів при механічних впливах в умовах експлуатації, тобто забезпечувати стійкість проти утворення рисок та подряпин на поверхні. Зносостійкість ювелірних сплавів забезпечується певним рівнем твердості сплаву.
Механічна міцність ювелірних сплавів має забезпечувати цілісність, незмінність форми ювелірного виробу і відсутність деформації окремих частин у процесі експлуатації. Найбільш високі вимоги за механічною міцністю висуваються до елементів ювелірних виробів, які забезпечують закріплення каменя.
Технологічні особливості конкретних ювелірних виробів визначають вимоги до технологічності сплавів на різних операціях, які в загальному вигляді можна сформулювати так: щільний однорідний злиток при литті в ізложницю з рівномірним розповсюдженням компонентів за висотою; придатність до пластичної деформації зі значним ступенем обтискування; дрібнозерниста структура при точному литті; відсутність червоноламкості при паянні, можливість зворотної переробки металу без помітного погіршення міцності та пластичності сплаву.
ДСТУ ГОСТ 6835:2004 Золото та сплави на його основі. Марки (ГОСТ 6835-2002, ІDT) встановлює марки золота та золотих сплавів, які призначені для виготовлення напівфабрикатів, виробів (листів, стрічок, смуг, дроту, труб, профілів, литих заготовок та інших виробів) методом лиття, гарячої або холодної деформації. Цей ДСТУ регламентує хімічний склад золота та його сплавів, встановлює орієнтовну галузь використання золотих сплавів і є єдиним, нормативно-технічним документом, який регламентує вимоги до їх якості.
Відповідно до вимог ДСТУ хімічний склад золота та золотих сплавів повинен відповідати кількісному та якісному вмісту легуючих домішок. Для усіх сплавів ювелірного виробництва надзвичайно важливим показником якості є вміст основного дорогоцінного металу (відповідність проби фактичному вмісту), а також вміст таких елементів, як свинець та вісмут. Окрім цього, у сплавах дорогоцінних металів нормується вміст заліза, сурми, іридію, родію та в деяких сплавах - паладію.
Залежно від сутності методи аналізу дорогоцінних металів поділяють на:
– спектральні;
– хімічні (електрохімічні, механохімічні та об'ємні);
– пробірні, які включають тигельну плавку як початкову стадію або шерберування з наступним купелюванням та розчиненням королька;
– хіміко-пробірні;
– крапельні (в тому числі опробовування на пробірному камені).
Залежно від характеру, ступеня чистоти та призначення матеріалу, що аналізується методи аналізу встановлюють:
– вміст дорогоцінних металів у пробах, відібраних від продуктів технічного, підвищеного та високого ступеня чистоти за аналізом суми певних домішок;
– вміст дорогоцінних металів у пробах за їх спільної наявності або за наявності інших (недорогоцінних) компонентів.
Залежно від ступеня впливу на досліджуваний зразок, методи дослідження вмісту дорогоцінних сплавів поділяють на неруйнівні та руйнівні (рис 1).
Рис. 1. Основні методи експертизи сплавів
Опробовування ювелірних виробів має за мету вирішення двох питань:
- чи присутній дорогоцінний метал у досліджуваному сплаві?
- яка частка дорогоцінного металу в сплаві?
Це відповідно якісна і кількісна проба. Існує декілька неруйнівних методів опробовування ювелірних сплавів. Всі вони базуються на спостереженні дії хімічних реактивів на досліджуваний сплав. Висновки про пробу (якісну і кількісну) роблять на основі візуального порівняння швидкості реакції та кольору осаду або плями, що утворюються на досліджуваному сплаві та еталонах.
Метали і сплави, що використовуються в ювелірних виробах, можна поділити на дві групи:
- кольорові – чисте золото, сплави золота, кольорові недорого-цінні сплави;
- білі – чисте срібло, сплави срібла, біле золото, платина, платинові метали і їх сплави, білі недорогоцінні сплави.
Візуальна оцінка кольору досліджуваного сплаву – це перший етап в опробовуванні. Від цього залежить подальший алгоритм аналізу.
Крапляний метод. Це простий, швидкий, універсальний метод, але дає мінімальну точність.
Реактив – розчин хлорного золота.
Використовується для визначення 585 проби золота:
- на сплаві 5850 залишає легку тінь;
- на сплави вищої проби не діє;
- на сплавах нижчої проби залишається золотистий (5000, 3750) або коричневий (3330) осад.
Дає можливість визначити також сплави срібла і кольорові метали (алюміній, цинк, свинець, олово, мідь).
Методика проведення дослідження:
- уважно оглянути отриманий виріб, визначити колір сплаву;
- внутрішню сторону виробу зачистити надфілем;
- на зачищене місце обережно нанести краплю реактиву;
- через 1–5 хв (залежно від швидкості реакції) зняти залишки реактиву фільтрувальним папером і за кольором плями визначити вид і пробу сплаву.
Дія розчину хлорного золота на деякі метали (сплави) наведена в таблиці 1.
Таблиця 1
Дія розчину хлорного золота на метали і сплави
| Колір досліджу-ваного металу | Колір плями або осаду | Час утворення плями | Визначений метал або сплав |
| Білий | Темно-зелений | 1–2 с | Чисте срібло або високо-пробний срібний сплав |
| Білий | Жовтий, з виді-ленням бульбашок газу, поступово чорніє | 1–2 с | Алюміній |
| Білий | Чорний | 30–40 с | Олово |
| Білий | Жовтий з виді-ленням бульбашок газу, швидко стає чорним | 1–3 с | Цинк |
| Сірувато-білий | Брудний жовтий | 1–2 с | Свинець |
| Жовтий | Не діє | 1–2 с | Чисте золото і його високо-пробні сплави зі сріблом |
| Жовтий | Каштановий різ-ної інтенсивності (чим темніша пля-ма, тим нижча проба | 2–5 хв | Низькопробні сплави золота з сріблом і міддю, нижче 585 проби |
| Жовтий | Чорний | 1–2 с | Латунь |
| Білувато-жовтий | Чорний | 1–2 с | Низькопробний сплав срібла з міддю |
| Червоний | Не діє | 1–2 с | Високопробний сплав золота з міддю |
| Червоний | Золотистий або каштановий | 1–5 хв | Низькопробний сплав золота з міддю |
| Червоний | Чорний | 1–2 с | Мідь |
1.2. Кислотний метод
За методикою проведення цей метод аналогічний крапляному: краплю реактиву наносять безпосередньо на виріб і за особливостями реакції роблять висновок про вид сплаву. Особливість даного методу в тому, що для кожного сплаву і конкретної проби використовують окремий реактив.
Реактиви:
- для золота – концентрована азотна кислота;
- для срібла – хромпік або азотнокисле срібло;
- для платини – йодистий калій.
Особливості дії кислотних реактивів на окремі сплави наведено в таблиці 2.
Таблиця 2
