Роль якісних прикметників у французькому реченні

Прикметники – це слова, які позначають ознаку предмета (якісну, відносну або вказівно-означальну) і які дають характеристику іменникам і зазвичай узгоджуються з ними в роді, числі і відмінку. Семантичною основою прикметника слугує поняття якості. Прикметник репрезентує собою комплекс форм, які всі разом утворюють особливу парадигму іменного відмінювання, котра відрізняється від парадигми відмінювань іменників. Семантично прикметники дуже неоднорідні, їхні класифікації різноманітні і спираються як на значення самих прикметників (зелений, червоний і т. ін.), так і на властивості денотатів ([лат. denotatum – позначення] – позначуваний предмет), яких стосуються ознаки; пор.: tissulaire = de tissu (тканинний = з тканини). Прикметник означає непроцесуальну ознаку (якість, властивість, оцінку) і виражає її в синтаксично залежних словозмінних категоріях роду та числа. Номінативна функція прикметників реалізується через поєднання їх з іменниками – назвами предметів, яким властиві відповідні ознаки (властивості).

Загалом вирізняють 2 функції якісних прикметників: функцію епітету та функцію предикатива. Це визначення є суперечливим, через те, що залишає без уваги чисельні випадки, коли прикметник, знаходячись у ізольованій позиції, іноді бере на себе роль прикладки, а іноді виконує функцію означення[14, 153].

Прикметник у функції епітета

1. Знаходячись після означуваного іменника, прикметник-епітет утворює з ним фонетичну групу; він не може розділятися з іменником неважливою паузою.

Якщо прикметник стоїть перед іменником, який він означує, то прикметник-епітет поєднується з ним та його специфічними детермінативами (означеннями).

2. Щодо значення (сенсу) прикметник-епітет позначає висловлену якість, невід’ємну від особи або предмету, що виражені іменником.

3. Прикметник-епітет утворюється за допомогою іменника, який він означує.

Прикметник у ролі прикладки

1. В ролі прикладки, прикметник входить до (є частиною) виразу, в якому встановлюють предикативне судження. Прикметник позначає якість, яка належить особі або предмету.

2. Зв'язок між прикметником та виразом, до якого він відноситься є чітким, оскільки зв'язок виражений через дієслово. Саме він встановлює зв'язок між прикметником-прикладкою та виразом.

Зв'язок не є чітким, коли він встановлюється без дієслова-зв’язки.

3. Прикметник-прикладка може бути представлений у непрямій конструкції: тоді як присудок допускає, щоб дієслово вживалося з додатковим прийменником.

Прикладка, що стоїть перед присудком з'єднана з дієсловом за допомогою comme або que [14, 154].