Робота № 2. Гістологічна будова сполучних тканин

Прилади та матеріали: мікроскопи, гістологічні препарати сполучної тканини, окуляр-покажчик, макропрепарати тканин, таблиці і схеми.

Сполучна тканина побудована з клітин, міжклітинної (основної) речовини і волокон. Сполучні тканини поділяють на три групи.

Усі види сполучної тканини розвиваються із зародкової (ембріональної) сполучної тканини, яка називається мезенхімою.

Для гістологічного дослідження мезенхіми беруть зріз зародка курячого яйця або голови зародка свині. За малого збільшення мікроскопа розглядають загальний вигляд препарату. Мезенхіма має вигляд сітки. Окремі клітини зірчастої або веретеноподібної форми з’єднуються відростками в сукліття (синтицій). Ядра в клітинах великі і розміщені в центрі. Міжклітинні простори заповнені гомогенною речовиною, яка не забарвлюється.

Серед зірчастих клітин мезенхіми на препараті в основній речовині можна виявити округлі клітини без відростків. Це первинні блукаючи сполучнотканинні клітини.

Волокниста сполучна тканина. До групи волокнистої сполучної тканини відносять пухку сполучну тканину, жирову, щільну сполучну тканину, ретикулярну тканину.

Пухка сполучна тканина. Препаратом може бути зріз підшкірної клітковини. За малого збільшення мікроскопа видно клітини, міжклітинну речовину і волокна. Клітинами в пухкій сполучній тканині є фіброцити. Це великі клітини з круглим або овальним ядром. Трапляються також тканинні базофіли, жирові клітини, гістіоцити.

Міжклітинна, або основна речовина має вигляд однорідної аморфної маси, блідофіолетового кольору.

Волокна в пухкій сполучній тканині бувають двох видів: еластичні й колагенові, які переплітаються між собою. Еластичні волокна розміщені у вигляді тоненьких волоконець, а колагенові – широкими тяжами.

Пухка сполучна тканина розташована в підшкірній клітковині, між м’язовими волокнами та в інших органах. При інтенсивній годівлі тварини вона легко переходить у жирову тканину. В основній речовині між волокнами пухкої тканини відкладається велика кількість жирових клітин, які добре видно під мікроскопом. Вони порівняно великі за розміром. Ядра в них витіснені жировою краплею на периферію.

Щільна сполучна тканина. На препараті (поздовжній і поперечний зрізи сухожилків або зв’язок) за малого і великого збільшення мікроскопа добре видно волокна, що йдуть паралельно одне одному. Різноманітні клітини щільної сполучної тканини (фіброцити, гістіоцити, макрофаги) розміщені між волокнами.

Ретикулярна сітчаста сполучна тканина утворює основу кровотворних органів: лімфатичних вузлів, селезінки, кісткового мозку.

На препараті (зріз лімфатичного вузла) за малого збільшення мікроскопа знаходять найпрозорішу ділянку, вільну від лімфоцитів. Установивши мікроскоп на велике збільшення, можна побачити ніжну сіточку, яка являє собою ретикулярну (сітчасту) тканину. Клітини в ній зірчасті, з довгими відростками, якими вони сполучаються між собою. Ядра слабко забарвлені, розміщені в центрі клітин.

Простори в сіточці заповнюються лімфою і лімфоцитами. Ретикулярна тканина утворює остов лімфатичних вузлів. Зовні лімфатичний вузол вкритий товстою сполучнотканинною оболонкою-капсулою, від якої відходять перегородки (трабекули).

Проміжна речовина ретикулярної тканини являє собою ретикулярні волокна, що переплітаються.

Опорна сполучна тканина. До групи опорної (механічної) сполучної тканини відносять хрящову і кісткову тканини.

Хрящова тканина поділяється на гіаліновий, еластичний і волокнистий хрящі.

Гіаліновий хрящ. Препаратом є зріз кільця трахеї або носової перегородки. За малого збільшення мікроскопа видно хрящові клітини і міжклітинну речовину. Хрящові клітини мають овальну або видовжену форму. Вони розміщені переважно групами (по 2-4 в групі), хоча трапляються й поодинокі клітини. Окремі клітини і групи клітин оточені інтенсивніше забарвленою основною речовиною, що утворює хрящову капсулу.

Міжклітинна (основна) речовина в хрящовій тканині за малого і великого збільшення мікроскопа має вигляд однорідної аморфної маси, забарвленої гематоксиліном у фіолетовий колір. По краях препарату видно волокнисту оболонку – охрястя. Волокон в основній речовині гіалінового хряща не видно. Тому гіаліновий хрящ має вигляд однорідної тканини, яка просвічується і називається склоподібним хрящем.

Еластичний хрящ. Для вивчення гістологічної будови еластичного хряща беруть зріз з вушної раковини.

Під мікроскопом на препараті видно клітини, міжклітинну речовину і волокна. Хрящові клітини розміщені поодиноко або групами і оточені капсулою.

У міжклітинній речовині за малого і великого збільшення мікроскопа можна бачити густу сітку еластичних волокон, що переплітаються між собою. Особливо багато волокон розміщено в середній частині препарату.

Волокнистий хрящ. Препаратом є гістологічний зріз з міжхребцевого хрящового диска.

Під мікроскопом видно клітини округлої або овальної форми, оточені хрящовою капсулою, міжклітинну речовину і волокна. У міжклітинній речовині широкими тяжами проходять колагенові волокна.

При вивченні гістологічної будови хрящової тканини оглядають також макропрепарати всіх видів хряща.

Кісткова тканина. Для препарату беруть поздовжній і поперечний зрізи з декальцинованої трубчастої кістки.

За малого збільшення мікроскопа видно кісткові клітини, основну компактну речовину і кісткові пластинки. Кісткові клітини багатоядерні, мають овальну форму з великою кількістю відростків і розміщені в певному порядку між кістковими пластинками.

На поздовжньому розрізі декальцинованої кістки видно гаверсові канали із залишками крові (еритроцитів). Гаверсові канали розміщені вздовж кістки у вигляді поздовжніх паралельних щілин. В окремих місцях вони мають сполучення, це – анастомози (фолькманові канали). По гаверсових каналах та їх анастомозах проходять кровоносні судини.

На поперечному зрізі кістки за малого збільшення мікроскопа чітко видно розріз гаверсових каналів у вигляді світлих круглих отворів. Навколо гаверсових каналів кістковими пластинками створюються гаверсові системи. У кожну гаверсову систему входить від 3-20 концентричних кісткових пластинок, що оточують гаверсів канал. Кісткові пластинки гаверсових систем сполучаються між собою проміжними, або вставними, кістковими пластинками. На зовнішній і внутрішній поверхнях кістки утворюються загальні кісткові пластинки (зовнішні і внутрішні).

Трофічна сполучна тканина. До трофічної (живильної) сполучної тканини відносять кров, лімфу і ендотелій.

Препаратом для вивчення трофічної тканини є мазок крові. Розглядають свіжу кров у вигляді завислої краплі. Для цього застосовують спеціальні предметні стекла з ямкою. Щоб виготовити препарат, чистим накривним скельцем доторкаються до краплі крові, що виступила після уколу шкіри голкою. Потім накривне скельце з краплею крові кладуть на предметне з таким розрахунком, щоб крапля висіла в ямці предметного скла.

Препарат вивчають спочатку за малого, а потім за великого збільшення мікроскопа. На препараті потрібно знайти клітини крові – еритроцити і лейкоцити.

Еритроцити – це без’ядерні клітини дископодібної форми. Лейкоцити – ядерні, мають округлу або овальну форму.

При розгляді під мікроскопом мазка крові холоднокровних тварин (жаби) легко переконатися, що еритроцити в них великих розмірів, овальної форми і мають ядра.

Крім гістологічного дослідження крові на практичному занятті потрібно розглянути і вивчити склад крові. Для цього в пробірку вносять невелику кількість (1-2 г) цитрату натрію і додають до 2¤ 3 об’єму крові, яку беруть з яремної вени тварини. Пробірку обережно перевертають 2-3 рази з тим, щоб цитрат натрію, який запобігає зсіданню крові, розчинився.

Вивчають властивості та склад крові. Насамперед відмічають, що це рідина червоного кольору, при відстоюванні вона розшаровується на дві складові частини. Клітини крові осідають на дно пробірки, а зверху, над осадом, залишається рідина жовтого кольору – плазма крові. Якщо пробірку кілька разів перевернути, то кров знову стає однорідною червоною рідиною.

Слід звернути увагу на те, що кров і лімфа відрізняються від інших видів сполучної тканини за своєю консистенцією і будовою, але за походженням – це сполучна тканина.

В організмі тварин кров і лімфа виконують трофічну (живильну) функцію.

Ендотелій розміщується на внутрішній стінці кровоносних і лімфатичних судин, ендокарді серця. З нього побудовані капіляри.