Робота № 5. Скелет тазових кінцівок

Прилади та матеріали: скелет таза і некомплектні кістки різних видів тварин, скелети тварин, таблиці.

Скелет тазових кінцівок поділяється на скелет тазового поясу і скелет вільної кінцівки.

Скелет тазового поясу. Сюди відносять таз (pelvis).

Таз складається з окремих тазових кісток, які зростаються між собою. На препараті таза знаходять і вивчають будову окремих кісток. Для цього насамперед досліджують лобкове зрощення і визначають безіменні кістки таза (праву і ліву). Потім вивчають будову парних тазових кісток: клубової, лобкової та сідничної.

На клубовій кістці знаходять такі найхарактерніші утвори: тіло і крило кістки. На крилі оглядають добре виражені горби (крижовий горб і маклок). На медіальній поверхні крила досліджують спеціальну суглобову поверхню, якою крило клубової кістки сполучається з крилом крижової кістки.

На лобковій кістці знаходять лобкове зрощення, оглядають і вивчають розмір і форму замкненого отвору та суглобової западини таза. На дні суглобової западини знаходять ямку, в якій закріплюється кругла зв’язка.

На сідничних кістках потрібно оглянути сідничні горби і сідничну дугу.

На препаратах таза різних видів тварин знаходять відмінність у їх будові. Особливу увагу звертають на розмір і форму виходу з таза в корів і кобил. Вивчають топографію таза на скелеті тварин.

Скелет вільної тазової кінцівки. Препарати та обладнання: некомплектні кістки тазових кінцівок, скелети тварин, таблиці.

Скелет вільної тазової кінцівки складається з таких кісток: стегнової, гомілки, кісток заплесна, плесна і пальців.

Стегнова кістка. Належить до типу трубчастих кісток. Має тіло і два кінці: проксимальний і дистальний. На препараті кістки знаходять усі ці частини. На проксимальному кінці оглядають кулясту голівку з ямкою на ній. Знаходять ямку на голівці стегнової кістки корови і коня. Порівнюють їх глибину і розміщення.

Порівнюють також будову та форму м’язових горбів (вертлюгів) на стегнових кістках корів і коней.

Стегнова кістка великої рогатої худоби має більш розвинене тіло, ніж стегнова кістка коня. Великий вертлюг виявлений краще, а вертлюжна ямка глибша. Голівка стегнової кістки корови різко відмежована від тіла кістки. Ямка на голівці не на боковій поверхні, як у коня, а в центрі голівки. Знаючи ці особливості будови проксимального кінця стегнової кістки великої рогатої худоби, можна легко відрізнити її від такої самої кістки коня.

На дистальному кінці стегнової кістки потрібно оглянути та вивчити будову двох суглобових блоків. По одному з них (передньому) рухається колінна чашка.

З’єднують колінну чашку зі своїм блоком. Другий блок (нижній) призначений для сполучення з проксимальним кінцем великогомілкової кістки. Оглядають цей блок і з’єднують його з гомілковою кісткою.

Кістки гомілки. В основі гомілки лежать дві кістки – великогомілкова і малогомілкова. Знаходять і вивчають будову цих кісток. Великогомілкова кістка добре розвинена. Визначають її тип і форму. На проксимальному кінці великогомілкової кістки суглобова поверхня має характерну трикутну форму. По дорсальній поверхні проксимального її кінця від трикутника йде вниз кістковий гребінь, який трохи загнутий назовні. Знаходять і досліджують цей гребінь.

У корів до проксимального кінця великогомілкової кістки з латеральної поверхні приростає невеликий відросток, що є рудиментом малогомілкової кістки.. У коней на цьому місці є слабко виражена ямка, до якої прилягає голівка малогомілкової кістки. Отже, за будовою проксимального кінця великогомілкової кістки легко визначити, якому виду тварин не лежить кістка (корові чи коню).

Дистальний кінець великогомілкової кістки має суглобову поверхню, поділену високими гребенями на дві ямки, по яких рухається таранна кістка заплесна. Знаходять і оглядають цей блок. Сполучають його з таранною кісткою.

Малогомілкова кістка у великих тварин (корів і коней) рудиментована. Знаходять ці рудименти в коня і корови. У корови, крім відростка малогомілкової кістки, який приростає до проксимального кінця великогомілкової кістки, у верхньому шарі кісток заплесна знаходиться зовнішня щиколотка. Знаходять цю кісточку на скелеті корови і вивчають її форму.

У свиней малогомілкова кістка не рудиментована. Порівнюють її будову з великогомілковою кісткою та взаємозв’язок між ними. Знаходять місце гомілкових кісток на скелеті тварин.

Кістки заплесна розміщені в три шари. На зібраному препараті заплесна (на зв’язках) розглядають окремі кістки всіх трьох шарів. Особливу увагу слід звернути на будову і форму кісток верхнього шару. Це таранна і п’яткова кістки. На п’ятковій кістці знаходять тіло та п’ятковий відросток і горб. Кістки другого і третього шарів короткі, з’єднані між собою міжкістковими зв’язками. Знаходять місце розміщення заплесна на скелеті.

Кістки плесна та пальця задньої кінцівки за своєю будовою подібні до п’ясткових і пальцьових кісток грудної кінцівки. Однак третя плеснова кістка довша від третьої п’яткової і має видовжене тіло округлої форми. Потрібно навчитися відрізняти плеснові кістки від п’ясткових у корів і коней. Порівнюють їх будову та форму на скелеті тварини й знаходять їх серед некомплектних кісток.

Кістки пальця задньої кінцівки мають таку саму будову, як і передньої кінцівки.

Після виконання роботи студенти повинні:

знати будову кістки як органа, будову і топографію окремих кісток і скелета в цілому, видові особливості кісток;

вміти визначати топографію кісток в скелеті і на тварині.

Завдання додому: вивчити типи з’єднань кісток, Лисенко М.В. "Анатомія і фізіологія с/г тварин", ст. 96-97.