Робота № 1. Гемоліз крові

Прилади та препарати: цитратна кров, пробірки, штатив, фізіологічний розчин, дистильована вода, хлороформ, соляна кислота, аміак, товстостінні циліндри, скляні палички.

Осмотичний гемоліз. В одну пробірку наливають 5 мл фізіологічного розчину, в другу - стільки ж дистильованої води. У кожну добавляють по 0,5-1 мл цитратної крові і обережно перемішують скляною паличкою. У пробірці з фізрозчином еритроцити крові зберігають свою форму і розмір. Під час відстоювання вони осідають на дно і рідина прояснюється. У пробірці з дистильованою водою еритроцити набрякають і руйнуються. Утворюється прозора рідина червоного кольору.

Хімічний гемоліз. У 4 пронумеровані пробірки наливають по 5 мл фізрозчину. У першу пробірку добавляють хлороформу, у другу - стільки ж 1%-го розчину соляної кислоти, у третю - 1 мл аміаку. Четверту пробірку лишають контрольною. В усі пробірки вливають по 3 мл цитратної крові, рідину перемішують і пробірки ставлять у штатив на 15-20 хв. У пробірках, куди добавляли хімічні речовини, відбудеться повний гемоліз. У контрольній пробірці еритроцити лишаються без змін.

Механічний гемоліз. У низький товстостінний циліндр вносять 10-15 мл цитратної крові. Після осідання еритроцитів на дно циліндра осад розтирають фарфоровим товкачиком. При подальшому відстоюванні розшарування крові не відбувається. Еритроцити крові зруйновані, гемоглобін забарвлює рідину в червоний колір.

Робота № 2. Визначення осмотичної резистентності еритроцитів.

Прилади та препарати: штатив з пробірками, проградуйовані піпетки для води і 1%-го розчину соляної кислоти, ручна центрифуга, цитратна кров, 1%-й розчин хлориду натрію, дистильована вода.

Готують розчин хлориду натрію різної концентрації - від 0,9 до 0,1%.

У кожну пробірку вносять по 5 крапель цитратної крові. Рідину в пробірках добре перемішують скляною паличкою і центрифугують 15 хв. Потім пробірки розставляють у штативі в порядку зменшення в розчині концентрації хлориду натрію. Відмічають, в яких пробірках відбувся частковий гемоліз (мінімальна резистентність), а в яких повний (максимальна резистентність еритроцитів). Дані заносять в таблицю:

Робота № 3. Добування дефібринованої і цитратної крові.

Прилади та препарати: кровопускальні голки, товстостінні циліндри, скляні палички, настойка йоду, вата, цитрат натрію, тварини.

З яремної вени коня або корови беруть 15-20 мл крові, вносять у товстостінний циліндр і протягом 10-15 хв. поміщують скляною паличкою. На паличці формується згусток фібрину білого кольору. Його видаляють і дістають дефібриновану кров, що втратила здатність зсідатися. В інший циліндр заздалегідь вносять кілька кристаликів цитрату натрію. Беруть знов з яремної вени, вносять у циліндр і обережно помішують скляною паличкою. Дістають цитратну кров, яка також не зсідається.