Робота № 1. Спостереження і реєстрація діяльності серця

Прилади та матеріали: реєструвальний важелець, м’язовий столик, скальпелі, пінцети, серфіни, ножиці, нитки, коркова пластинка, шпильки, розчин Рінгера для холоднокровних, жаби.

У жаби руйнують головний і спинний мозок і кладуть її в препарувальну ванночку або на коркову пластинку черевцем догори. Захоплюють пінцетом шкіру черевця позаду мечоподібного відростка груднини і роблять у цьому місці ножицями розріз, який доводять до зовнішніх країв нижньої щелепи з обох боків. Відтягують пінцетом м’язи черевної стінки вгору і ножицями перерізують їх. В утворений отвір вводять один кінець ножиць. Обережно розрізують м’язовий шар і ключиці з обох боків від середньої лінії. Підіймають злегка шкірно-м’язовий клаптик пінцетом, відокремлюють його від серця і відрізують від голови. Відкривається працююче серце. Якщо серцева сумка лишилася неушкодженою, її надрізують ножицями. Серце періодично змочують розчином Рінгера для холоднокровних, не даючи йому висохнути. Спостерігають послідовність скорочень венозного синуса, передсердь і шлуночка. Звертають увагу на паузи після кожного скорочення серця, підраховують кількість скорочень за хвилину. Роботу серця жаби демонструють на м’язовому столику.

Вивчення провідної системи серця. Для вивчення провідної системи серця на нього накладають лігатуру Станніуса.

Перша лігатура Станніуса. У жаби оголюють серце. Накладають лігатуру на вуздечку серця і, розрізавши вуздечку, відокремлюють її від сумки, для того щоб було зручно піднімати серце. Пінцетом або голкою з вушком підводять нитку під обидві гілки аорти. Перевернувши серце, повільно і обережно затягують нитку на межі між передсердям і венозним синусом. Якщо лігатуру накладено правильно, передсердя і шлуночок зупиняються в діастолі, а синус продовжує скорочуватись у попередньому ритмі. Зробивши легкий укол голкою в стінку шлуночка, можна спостерігати скорочення шлуночка, а потім передсердь. Зробивши укол у стінку передсердь, спостерігають поодинокі скорочення передсердь, а потім шлуночка. Якщо зробити укол голкою в ділянці атріовентрикулярної борозни, передсердя і шлуночок відповідають серією скорочень, ритм яких поступово сповільнюється, і вони знову зупиняються в діастолі.

Друга лігатура Станніуса. Не знімаючи лігатури, накладають другу між передсердям і шлуночком, тобто по атріовентрикулярній борозні. При цьому шлуночок починає скорочуватись, але ритм його поступово сповільнюється і скорочення припиняються. Незабаром скорочення шлуночка відновлюються, частота їх зростає, і встановлюється властивий йому атріовентрикулярний ритм.

Третя лігатура Станніуса. Накладають лігатуру на нижню третину шлуночка і відрізують верхівку серця на 1/3 довжини шлуночка. Відрізок самостійно не скорочується, але відповідає на кожне подразнення скороченням.