Сутність способів дугового зварювання

Лабораторна робота №3

Ручне електродугове зварювання металів

Мета роботи: ознайомитися з основними відомостями про ручне електродугове зварювання металів плавким електродом, вибрати ре­жим зварювання, отримати зварне з'єднання та перевірити його якість.

Теоретичні відомості

За допомогою різних методів зварювання виготовляють каркаси будинків і мости, морські та річкові судна, залізничні вагони і автомобілі, резервуари для збереження нафти і трубопроводи та інші конструкції. Надзвичайно широко зварювання використовується при різноманітних ремонтних роботах.

Сутність способів дугового зварювання

Одержання нероз’ємного з’єднання шляхом місцевого нагрівання або тиску називається зварюванням. Історично першим є ковальське (горнове) зварювання. Воно здійснюється стисканням між собою двох нагрітих металевих заготовок ковальським молотом.

Електродугове зварювання - технологічний процес отримання нероз’ємних з’єднань, при якому нагрівання та плавлення металу здійснюється дуговим розрядом, що виникає між зварювальним електродом і виробом, що зварюється.

Енергію, необхідну для виникнення та підтримання дугового розряд, отримують від джерел живлення постійного і змінного струму. При використанні постійного струму розрізняють зварювання на прямій та зворотній полярності. При зварюванні на прямій полярності зварювальний електрод приєднується до клеми «мінус» і служить катодом, а виріб - до клеми «плюс»; при зварюванні на зворотній полярності зварювальний електрод приєднується до клеми «плюс» і служить анодом, а виріб - до клеми «мінус».

Джерелом теплоти при дуговому зварюванні є електрична дуга, що горить між двома електродами, при цьому часто один електрод являє собою заготовку, що зварюється - така дуга називається дугою прямої дії. Якщо дуга горить між двома електродами, жоден з яких не є заготовкою - то така дуга називається непрямою опосередкованою, і при такому зварюванні виріб не приєднується до електричного ланцюга.

В залежності від матеріалу та кількості електродів, а також способу ввімкнення електродів і заготовки в ланцюг електричного струму, розрізняють наступні схеми дугового зварювання:

1. Зварювання неплавким електродом 1 (вугільним або вольфрамовим) дугою прямої дії 2 (рис. а), при якій 3‘єдкання виконується шляхом розплавлення основного металу 3 або основного та допоміжного, так званого присадного металу 4.

2. Зварювання плавким (металевим) електродом 1 дугою прямої дії

2 (рис. б) з одночасним розплавленням основного металу З і електрода, що поповнює зварювальну ванну рідким металом. Цим способом виконується близько 99 % усіх зварювальних робіт, із них до 80 % - при змінному струмі. 3. Зварювання непрямою дугою 5 (рис. в), що горить між двома електродами 7, як правило, неплавкими. При цьому основний метал

З нагрівається і розплавляється теплотою стовпа дуги.

4. Зварювання трифазною дугою 6 (рис. г), при якому дуга горить як між електродами 1, так і між кожним електродом та основним металом 3.