Накладної УМВС (СМГС)

 

Метою практичного заняття є ознайомлення з порядком оформлення міжнародної залізничної перевізної накладної УМВС (СМГС) [2, 3].

План

1. Оформлення договору перевезення.

2. Комплект документів.

3. Заповнення та друк накладної.

4. Порядок занесення даних у накладну.

5. Номенклатури, за якими іменуються вантажі у накладній.

6. Електронна накладна.

 

Накладна УМВС (СМГС).

1. Договір перевезення оформляється накладною єдиного зразка, Додатки №3, 4.

Накладна складається з таких листів:

1 – оригінал накладної;

2 – дорожня відомість;

3 – дублікат накладної;

4 – лист видачі вантажу;

5 – лист повідомлення про прибуття вантажу.

Відправником до накладної можуть прикладатися додаткові екземпляри дорожньої відомості для виконання митних правил під час перевезення або на дорозі призначення.

Одночасно з пред’явленням вантажу до перевезення відправник для кожного відправлення має надати станції відправлення правильно заповнену і підписану накладну. Накладна має бути заповнена в суворій відповідності з Поясненнями щодо заповнення накладної УМВС (СМГС) [3].

У внутрішніх правилах, що діють на дорозі відправлення, може передбачатися складання необхідної кількості додаткових примірників дорожньої відомості станцій відправлення, а також іншу кількість додаткових екземплярів дорожньої відомості для дороги відправлення.

Листи 1, 2, 4 і 5 накладної супроводжують вантаж до станції призначення. Лист 3 накладної (дублікат накладної) повертається відправнику після укладення договору перевезення. Цей лист не має сили оригіналу накладної (аркуша 1 накладної).

2. Бланки накладної друкуються мовою країни відправлення, а також на одному або двох з робочих мов ОСЗ (китайською, російською).

Заповнення накладної проводиться мовою країни відправлення з перекладом на одну з робочих мов ОСЗ (китайську, російську), а саме:

– при перевезенні до Азербайджанської Республіки, Республіки Білорусь, Республіки Болгарії, Угорської Республіки, Грузії, Ісламської Республіки Іран, Республіки Казахстан, Киргизької Республіки, Латвійської Республіки, Литовської Республіки, Республіки Молдова, Республіки Польща, Російської Федерації, Республіки Таджикистан, Туркменістан, Республіки Узбекистан, України, Естонської Республіки – на російську мову;

– при перевезенні в Соціалістичну Республіку В’єтнам, Китайську Народну Республіку і Корейську Народно-Демократичну Республіку – на китайську або російську мову;

– при перевезенні в (або транзитом через) Монголію – на російську мову.

Залізниці, що беруть участь у перевезенні, можуть домовитися між собою про інший порядок перекладу даних, внесених у накладну.

3. Бланки накладної мають формат А 4 і друкуються:

1) для перевезення вантажів малою швидкістю – шрифтом чорного кольору на білому папері, Додаток № 3;

2) для перевезення вантажів великою швидкістю – шрифтом чорного кольору на білому папері з нанесенням червоних смуг шириною 1 см на лицьовій і зворотній сторонах біля верхнього та нижнього країв, Додаток № 4.

Відповідно до внутрішніх правил, що діють на дорозі відправлення, дублікат накладної (лист 3 накладної) може друкуватися і на папері іншого кольору.

Вибір відправником бланка накладної білого кольору або бланка накладної з червоними смугами вказує на те малою чи великою швидкістю має бути перевезений вантаж на всьому шляху прямування.

Дозволяється для друкування бланків накладної застосовувати папір з водяними знаками. Допускається нанесення на бланки накладної типографського номера відправлення, мікрошрифту, голограми або кольорової сітки світлих тонів без зміни білого тла паперу.

4. За погодженням із зацікавленими залізницями може бути допущений прийом вантажу до перевезення з пасажирськими поїздами вагонною відправкою, а в безперевантажувальному сполученні – контейнерною відправкою по одній або декількох залізницях – учасницях цієї Угоди. Про такі перевезення відправник повинен повідомити залізниці відправлення не пізніше ніж за 8 днів до пред’явлення вантажу до перевезення.

Після отримання згоди на перевезення вантажу з пасажирськими поїздами відправник зобов’язаний в накладній у графі «Особливі заяви відправника» вписати: «За залізницями (скорочені найменування залізниць) вантаж перевозиться з пасажирськими поїздами». Такі перевезення оформляються накладними великої швидкості.

5. Дані, що вносяться до накладної, мають бути написані розбірливо чорнилом, кульковою ручкою (якщо це не суперечить внутрішнім правилам, що діють на дорозі відправлення), на друкарській машинці, комп’ютері, виконані друкарським способом або нанесені штемпелем. Червоним кольором дані вносяться тільки в тих випадках, коли це спеціально передбачено Угодою.

Усі відомості в накладну мають бути внесені відправником або залізницею у відповідні графи.

Скорочення при заповненні накладної не допускаються, за винятком скорочень, наведених окремо. Накладені на накладну штемпелі повинні мати ясні і чіткі відбитки. Відомості, внесені відправником, не повинні мати виправлень (закреслень, заклеювання тексту тощо), а також підчисток або виправлень.

У виняткових випадках відправник може зробити виправлення в накладній не більше ніж в одній графі або у двох, якщо вони взаємно пов’язані. При цьому зроблене виправлення має бути ним обумовлене в графі «Особливі заяви відправника» та завірені підписом або штемпелем.

Зміни та доповнення відомостей, внесених у накладну залізницею, робляться за підписом відповідного працівника залізниці та завіряються станційним штемпелем.

6. У накладній відправник повинен вказати вихідні прикордонні станції країни відправлення та транзитних країн, через які повинен пройти вантаж. Якщо існує можливість перевезення вантажів від вихідної прикордонної станції через кілька вхідних прикордонних станцій сусідньої країни, то в накладній має бути зазначена також вхідна прикордонна станція, через яку буде здійснюватися перевезення.

Відправник по можливості вказує ті прикордонні станції, відстань перевезення через які від станції відправлення до станції призначення є найкоротша. Для транзитних доріг відправником мають бути вказані тільки ті прикордонні станції, які наведені в транзитному тарифі, що застосовується для даного міжнародного перевезення.

При перевезеннях у Корейську Народно-Демократичну Республіку відправник повинен у накладній у графі «Дорога і станція призначення» та при перевезеннях із Корейської Народно-Демократичної Республіки в графі «Станція відправлення», крім найменування станції, вказати умовний номер цієї станції і дороги [3].

7. Одержувачем або відправником вантажу може бути тільки одна фізична або юридична особа. Не допускається внесення в накладну в графу «Одержувач, поштова адреса» даних, у яких немає найменування одержувача та його поштової адреси, якщо згідно з положеннями транзитного тарифу, який застосовується зацікавленими залізницями для даного міжнародного сполучення, не встановлено іншого врегулювання.

При перевезеннях до Соціалістичної Республіки В’єтнам, Китайської Народної Республіки і Корейської Народно-Демократичної Республіки і у зворотному напрямку в накладній у графі «Відправник, поштова адреса» або в графі «Одержувач, поштова адреса» допускається вказувати встановлене в цих країнах умовне позначення відправника або одержувача і його поштової адреси (наприклад, 6ДМ-12).

8. Вантажі мають бути поіменовані у накладній таким порядком:

1) вантажі, що перевозяться транзитом по залізницях, які беруть участь в Угоді, іменуються за номенклатурою, яка застосовується транзитним тарифом для даного міжнародного перевезення.

Крім цього найменування відправник може в дужках указати найменування вантажу за номенклатурою внутрішніх тарифів, що діють на залізницях відправлення або призначення, або два найменування за номенклатурами внутрішніх тарифів, що діють на залізницях відправлення та призначення;

2) вантажі, що перевозяться між двома сусідніми країнами, якщо між залізницями цих країн встановлений прямий тариф, повинні називатися відповідно до номенклатури цього прямого тарифу;

3) у всіх інших випадках найменування вантажу позначається за номенклатурами внутрішніх тарифів, що діють на дорогах відправлення або на дорогах відправлення та призначення; крім того, у накладній слід вказати стан і характеристику вантажу для його тарифікації.

9. При пред’явленні до перевезення дров і лісоматеріалів відправник може зазначити в накладній у графі «Найменування вантажу» кількість штабелів і їхню висоту в сантиметрах або обсяг у кубометрах і ін.

10. Маса вантажу, а також спосіб її визначення зазначаються у накладній у відповідних графах за внутрішніми правилами, що діють на дорозі відправлення.

11. Якщо в накладній недостатньо місця для запису в графах 9 – 13 даних про вантаж, а в графах 18 і 19 – для запису даних про контейнери і перевізні пристосування, до листів 1 – 5 накладної і до кожного додаткового екземпляра дорожньої відомості прикріплюється додатковий лист розміром у накладну. У додаткові аркуші вносять відповідні відомості окремо по кожній графі, для якої це необхідно. У графах 9 – 11, або 18 і 19 накладної зазначають: «Дані дивися в додатковому аркуші». У графах 12 і 13 накладної вказують загальну кількість місць і загальну масу вантажу.

За недостатності в накладній місця для запису в графах 27 – 30 даних про вагони наступні відомості вносять у додатковий аркуш. До листів 1 – 5 накладної і до кожного додаткового екземпляра дорожньої відомості прикріпляють по одному примірнику такого додаткового аркуша. На останньому рядку граф 27 – 30 зазначають: «Продовження дивись у додатковому аркуші».

Відправник може прикріпити до накладної додаткові аркуші також до граф «Особливі заяви відправника» і «Документи, прикладені відправником».

Відправник повинен підписати всі додаткові аркуші і в накладній у графі «Документи, прикладені відправником» вказати кількість прикріплених додатково аркушів.

Якщо, відповідно до внутрішніх правил, що діють на дорозі відправлення, додаткові екземпляри дорожньої відомості заповнюються станцією відправлення, то відправник зобов’язаний передати станції відправлення на її вимогу необхідну кількість додаткових аркушів для прикріплення їх до додаткових примірників дорожньої відомості.

12. У накладній в графі «Відмітки, не обов’язкові для залізниці», відправник вантажу може зробити позначки, що стосуються даної відправки, які призначаються тільки для довідки одержувача вантажу та не покладають ніяких зобов’язань і ніякої відповідальності на залізниці, як, наприклад: «У рахунок договору від...»;

«За нарядом № (по трансу № чи на замовлення №)...»;

«Для подальшого напрямку...».

13. Договір перевезення може бути оформлений електронною накладною.

Електронна накладна – це набір даних в електронному вигляді, який виконує функції паперової накладної як договору перевезення.

Порядок внесення даних до електронної накладної узгоджується між залізницею і відправником.

За потреби паперова копія електронної накладної та додаткові її листи можуть видаватися на друк. При перевезенні вантажів великою швидкістю замість червоної смуги у верхньому правому куті паперової копії електронної накладної зазначається: «Велика швидкість».

Зміна внесених в електронну накладну відомостей у випадках, передбачених УМВС (СМГС), здійснюється із збереженням первинних даних.

14. Договір перевезення може бути оформлений накладною ЦІМ/УМВС (СМГС).

Зразки накладних УМВС (СМГС) для перевезень малою швидкістю, великою швидкістю та зразки додаткових примірників дорожніх відомостей для перевезень вантажів великою швидкістю наведено у Додатках № 3 – 6.

 

Запитання для самоконтролю

1. З якого комплекту документів складається накладна?

2. У відповідності з чим заповнюється накладна?

3. На яких мовах друкуються бланки накладних і заповнюються накладні?

4. Які бувають бланки накладних?

5. Вимоги щодо внесення даних до накладної.

6. Особливості заповнення накладної.

7. За яким порядком іменуються вантажі в накладній?

8. Як оформляються накладні, якщо виникає брак місця для записів у накладній?

9. Як оформляється електронна накладна?

Література: [2, 3].

 

Практична робота № 3

Порядок і правила проведення обов’язкового страхування відповідальності суб’єктів перевезення небезпечних вантажів на випадок настання негативних наслідків під час перевезення небезпечних вантажів

Метою практичного заняття є ознайомлення з порядком і правилами проведення обов’язкового страхування відповідальності суб’єктів перевезення небезпечних вантажів на випадок настання негативних наслідків під час перевезення небезпечних вантажів.

План

1. Нормативні документи, які визначають правила та порядок обов’язкового страхування відповідальності суб’єктів перевезення небезпечних вантажів на випадок настання негативних наслідків під час перевезення небезпечних вантажів.

2. Суб’єкти страхування.

3. Страхові ризики та страховий випадок.

4. Страхові виплати.

5. Розмір страхових тарифів.

6. Порядок отримання страхового відшкодування.

7. Розміри страхових тарифів.

 

Відповідно до Законів України «Про страхування» і «Про перевезення небезпечних вантажів» та Постанови Кабінету Міністрів України № 733 від 01.06.2002 р. обов’язкове страхування відповідальності суб’єктів перевезення небезпечних вантажів на випадок настання негативних наслідків під час перевезення небезпечних вантажів (далі – страхування відповідальності суб’єктів перевезення небезпечних вантажів) проводиться з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю і здоров’ю фізичних осіб, навколишньому природному середовищу, майну фізичних і юридичних осіб під час перевезення небезпечних вантажів [11, 12].

Суб’єктами страхування відповідальності суб’єктів перевезення небезпечних вантажів є страхувальники, страховики та треті особи, яким заподіяна шкода під час перевезення небезпечних вантажів.

Страхувальники – це суб’єкти перевезення небезпечних вантажів, а саме:

- відправник небезпечного вантажу – зазначена в перевізних документах юридична (резидент і нерезидент) або фізична особа (громадянин України, іноземець, особа без громадянства), яка готує та подає цей вантаж для перевезення;

- перевізник небезпечного вантажу – юридична (резидент і нерезидент) або фізична особа (громадянин України, іноземець, особа без громадянства), яка здійснює перевезення небезпечного вантажу;

- одержувач небезпечного вантажу – зазначена в перевізних документах юридична (резидент і нерезидент) або фізична особа (громадянин України, іноземець, особа без громадянства), яка одержує небезпечний вантаж від перевізника.

Страхувальником може виступати особа, що виконує експедиторські функції в разі згоди на це перевізника.

Страховиками є юридичні особи – резиденти України, які отримали в установленому порядку ліцензію на проведення страхування відповідальності суб’єктів перевезення небезпечних вантажів.

Треті особи – фізичні та юридичні особи, яким заподіяна шкода у зв’язку з настанням негативних наслідків під час перевезення небезпечних вантажів.

Страховими ризиками, з настанням яких виникає цивільно-правова відповідальність страхувальника, є шкода, заподіяна життю, здоров’ю фізичних осіб, навколишньому природному середовищу, майну фізичних і юридичних осіб під час перевезення небезпечних вантажів.

Страховий випадок – будь-яка подія під час перевезення небезпечних вантажів, унаслідок якої заподіяна шкода життю, здоров’ю фізичних осіб, навколишньому природному середовищу, майну фізичних та юридичних осіб і виникла цивільно-правова відповідальність страхувальника щодо відшкодування цієї шкоди.

Усі майнові претензії чи позови щодо збитків, завданих однією подією, вважаються одним страховим випадком.

Відповідальність страховика починається з початком діяльності суб’єкта перевезення, пов’язаної з перевезенням небезпечного вантажу від місця його виготовлення до місця призначення, з підготовкою вантажу, тари, транспортних засобів та екіпажу, з прийманням вантажу, здійсненням вантажних операцій та короткотерміновим зберіганням вантажу на всіх етапах перевезення, і закінчується після завершення процесу перевезення.

Страховою сумою за страхуванням відповідальності суб’єктів перевезення небезпечних вантажів є сума, у межах якої страховик зобов’язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або за його дорученням потерпілій третій особі.

Страхова сума за кожну повну та неповну тонну небезпечного вантажу встановлюється залежно від класу небезпеки вантажу в таких розмірах:

Таблиця 1

	Клас небезпечного вантажу
Неоподатковувані мінімуми доходів громадян

 

Страхові виплати поділяються на:

1) відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров’ю третіх осіб, – 50 % страхової суми, у тому числі на одну особу, страхова сума встановлюється:

• у разі відшкодування шкоди спадкоємцям особи, яка загинула (померла) внаслідок страхового випадку, – 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

• у разі призначення потерпілій третій особі I, II і III групи інвалідності – відповідно 450, 375, 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

• за кожний день непрацездатності потерпілої третьої особи – один неоподатковуваний мінімум доходів громадян, але не більш як 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за весь час втрати працездатності;

2) відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, – 30 % страхової суми;

3) на відшкодування шкоди, заподіяної майну третіх осіб, – 20 % страхової суми.

Розмір страхових тарифів встановлюється у відсотках страхової суми та визначається залежно від класу небезпечного вантажу та виду транспорту згідно таблиці 2.

Розмір страхового тарифу зазначається у договорі обов’язкового страхування відповідальності суб’єктів перевезення небезпечних вантажів (далі – договір страхування) залежно від обсягу небезпечних вантажів, що підлягають перевезенню, відстані перевезення, терміну страхування та інших умов, які можуть вплинути на ризик виникнення страхового випадку.

Страхувальник має право обирати страховика, з яким він буде укладати договір страхування.

Страхувальник зобов’язаний укласти договір страхування до початку діяльності, пов’язаної з перевезенням небезпечного вантажу.

Відправнику та одержувачу небезпечного вантажу на кожне перевезення видається окремий договір страхування, із зазначенням транспортного засобу та обсягу небезпечного вантажу.

Перевізник небезпечного вантажу зобов’язаний укласти договір страхування виходячи з обсягу небезпечного вантажу.

У разі коли перевізник виконує функції відправника та/або одержувача, він повинен застрахувати свою відповідальність у повному обсязі.

Порядок сплати страхового платежу визначається договором страхування.

Страховик має право одержати від страхувальника необхідну інформацію про обсяг перевезення небезпечних вантажів за попередній період страхування.

У разі настання страхового випадку страхувальник зобов’язаний протягом двох робочих днів з дати повідомлення його про настання страхового випадку письмово повідомити про такий випадок страховика.

Для отримання страхового відшкодування страхувальник повинен подати страховику оригінали або нотаріально засвідчені копії таких документів:

заяви про виплату страхового відшкодування у зв’язку з настанням страхового випадку;

копії договору страхування;

платіжного документа, що підтверджує сплату страхових внесків;

акта (протоколу) уповноваженої комісії з розслідування страхового випадку;

дозволу або дозволів на перевезення окремих небезпечних вантажів, виданих спеціально уповноваженими органами виконавчої влади;

транспортного документа на перевезення небезпечного вантажу;

рішення суду про стягнення із страхувальника на користь потерпілих третіх осіб або підтверджуючих документів страхувальника та потерпілої третьої особи про врегулювання питання за участю страховика про розмір шкоди, заподіяної внаслідок настання страхового випадку без звернення до суду.

Рішення про виплату страхового відшкодування або про відмову у виплаті страховик повинен прийняти протягом 10 днів з дати отримання всіх необхідних документів. У разі прийняття рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування страховик у триденний термін з дати його прийняття повідомляє страхувальника та/або третю особу у письмовій формі з обґрунтуванням причин відмови. Страховик не пізніше ніж через 10 днів з дати отримання документів і складення страхового акта виплачує страхове відшкодування.

У разі укладення договорів страхування з кількома страховиками страховик відшкодовує збитки в розмірі, що не перевищує його частку в загальній сумі за всіма договорами страхування.

У разі настання страхового випадку страхова виплата здійснюється в межах страхової суми.

Страховик має право відмовити у виплаті страхового відшкодування у разі:

вчинення навмисних дій страхувальником або особою, на користь якої укладено договір страхування, спрямованих на настання страхового випадку;

вчинення страхувальником-громадянином або іншою особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного злочину, що призвів до страхового випадку;

подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про об’єкт страхування або про факт настання страхового випадку;

несвоєчасного повідомлення страхувальником про настання страхового випадку без поважних причин або перешкоджання страховикові у визначенні обставин, характеру та розміру збитків.

Умовами договору страхування можуть бути передбачені інші підстави для відмови у здійсненні страхових виплат, якщо це не суперечить законодавству.

Контроль за наявністю та правильністю укладення договорів страхування здійснюють центральні органи виконавчої влади, які згідно із законодавством мають повноваження щодо нагляду та контролю у сфері перевезення небезпечних вантажів, та уповноважені ними організації.

Без укладення договору страхування дозвіл на перевезення небезпечного вантажу автомобільним транспортом Державтоінспекцією МВС не видається.

Додаток 1

Розміри

страхових тарифів за договорами обов’язкового страхування відповідальності суб’єктів перевезення небезпечних вантажів на випадок настання негативних наслідків під час перевезення небезпечних вантажів залежно від класу небезпечного вантажу і виду транспорту за 1 тонну вантажу на одне перевезення

(відсотків страхової суми)

Клас	Під- клас	Найменування підкласу небезпечного вантажу	Залізничний транспорт
відправник	перевізник	одержувач
	1.1	Речовини та вироби, які характеризуються небезпекою вибуху масою	0,175	0,25	0,075
	1.2	Речовини та вироби, які характеризуються небезпекою розкидання, але не створюють небезпеку вибуху масою	0,105	0,15	0,045
	1.3	Речовини та вироби, які характеризуються небезпекою загоряння, а також незначною небезпекою вибуху чи незначною небезпекою розкидання, або тим та іншим, але не характеризуються небезпекою вибуху масою	0,14	0,2	0,06
	1.4	Речовини та вироби, які не становлять значної небезпеки	0,035	0,05	0,015
	1.5	Речовини дуже низької чутливості, які характеризуються небезпекою вибуху масою	0,035	0,05	0,015
	1.6	Вироби надзвичайно низької чутливості, які не характеризуються небезпекою вибуху масою	0,035	0,05	0,015
	2.1	Гази	0,07	0,1	0,03
	2.2	Займисті гази	0,105	0,15	0,045
	2.3	Незаймисті нетоксичні гази	0,035	0,05	0,015
		Легкозаймисті рідини	0,049	0,07	0,021
4.1		Легкозаймисті тверді речовини	0,049	0,07	0,021
4.2		Речовини, здатні до самозаймання	0,049	0,07	0,021
4.3		Речовини, які виділяють займисті гази, взаємодіючи з водою	0,049	0,07	0,021

Продовження додатка 1
5.1		Речовини, що окиснюють	0,042	0,06	0,018
5.2		Органічні пероксиди	0,042	0,06	0,018
6.1		Токсичні речовини	0,175	0,25	0,075
6.2		Інфекційні речовини	0,28	0,4	0,12
		Радіоактивні матеріали	0,077	0,11	0,033
		Корозійні (їдкі) речовини	0,07	0,1	0,03
		Інші небезпечні речовини і вироби	0,077	0,11	0,033

 

Завдання для розрахунку

1. Найменування вантажу (хімічна назва): _______________________________

2. Клас, підклас небезпечного вантажу:

3. N ООН ______________________________________________________________________________________________________________________(порядковий номер виробу або речовини відповідно до прийнятої ООН системи)4. Транспортний засіб ______________ номерний знак _______________5. Обсяг вантажу _______________________________________________6. Територія покриття __________________________________________________________________________________________________________(пункт відправлення, пункт призначення тощо) Визначити:

1. Страхову суму, в тому числі:

а) за шкоду, заподіяну життю та здоров’ю третіх осіб;

б) за шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу;в) за шкоду, заподіяну майну третіх осіб. 2. Страховий тариф _____________________________________________3. Страховий платіж _____________________________________________4. Франшиза ________________ (обчислюється із страхової суми під час відшкодування шкоди, заподіяної третім особам), але не більше 1 відсотка страхової суми.За результатами розрахунків вказати студентам на допущені помилки й неточності. Запитання для самоконтролю

1. Які нормативні документи визначають правила та порядок обов’язкового страхування відповідальності суб’єктів перевезення небезпечних вантажів на випадок настання негативних наслідків під час перевезення небезпечних вантажів?

2. Хто може бути суб’єктом страхування?

3. Дайте визначення страховому ризику та страховому випадку.

4. Як поділяються страхові виплати?

5. Як встановлюється розмір страхових тарифів?

6. Який порядок отримання страхового відшкодування?

7. Як визначаються розміри страхових тарифів?

Література: [11, 12].

Практична робота № 4

Порядок нарахування перевізної плати за здійснення перевезень вантажів залізничним транспортом у внутрішньому та експортно-імпортному сполученні у межах України та пов’язані з ними послуги

 

Метою практичного заняття є необхідність навчити студентів визначати плату за внутрішні й експортно-імпортні перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов’язані з ними послуги.

План

1. Документи, які використовуються для розрахунку перевізної плати за внутрішні та експортно-імпортні перевезення вантажів.

2. Встановлення державних регульованих тарифів.

3. Встановлення та затвердження пільгових тарифів і знижок Державною адміністрацією залізничного транспорту України.

4. Нарахування плати за перевезення вантажів.

5. Порядок визначення плати за перевезення вантажів, за охорону та супроводження вантажів і за проїзд провідників відправників (одержувачів).

6. Тарифні відстані.

7. Найменування вантажу.

8. Визначення маси вантажу.

9. Округлення сум платежів.

10. Правила застосування тарифів.

11. Збори за роботи та послуги, пов’язані з перевезенням вантажів.

 

Для розрахунку перевізної плати за внутрішні та експортно-імпортні перевезення вантажів треба керуватись такими документами:

1. Збірником тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов’язані з ними послуги [5].

2. Тарифним керівництвом № 4 залізниць України [4].

3. Єдиною тарифно-статистичною номенклатурою вантажів [13].

4. Коефіцієнтами, що застосовуються до тарифів Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов’язані з ними послуги.

Тарифи, збори та плати, наведені в Збірнику, застосовуються на всіх лініях залізниць широкої, вузької та європейської колій мережі залізниць України загального користування, що включені в постійну експлуатацію, для всіх суб’єктів господарювання (фізичних і юридичних осіб), які беруть участь у процесі організації та здійснення перевезень вантажів залізничним транспортом.

Державні регульовані тарифи встановлюються на:

внутрішні та міжнародні (експорт та імпорт) вантажні перевезення, що здійснюються на лініях широкої та європейської колій загальної мережі залізниць України;

охорону та супроводження вантажів, що підлягають обов’язковій охороні силами відомчої воєнізованої охорони на залізничному транспорті;

користування вагонами і контейнерами залізниць;

роботи і послуги, пов’язані з перевезенням вантажів.

Державна адміністрація залізничного транспорту України (Укрзалізниця) встановлює та затверджує відповідно до економічної ефективності та собівартості перевезень пільгові тарифи зі знижкою не більше 20 % від загальних тарифів.

Тарифи застосовуються при визначенні плати за перевезення вантажів вантажною і великою швидкістю та пасажирськими поїздами за відстань залізницями України:

у внутрішньому сполученні – від станції відправлення до станції призначення, які відкриті для виконання комерційних операцій згідно з Тарифним керівництвом № 4 залізниць України;

у сполученнях за участю інших видів транспорту – між станціями відправлення та перевалки вантажу на інші види транспорту й у зворотному напрямку;

у міжнародних сполученнях, крім транзитних перевезень, – між станціями відправлення (призначення) і прикордонною (припортовою) станцією.

Плата за перевезення вантажів нараховується:

1. При перевезеннях у залізничному сполученні:

внутрішніх та експортних – за тарифами, що діють у день проставлення у перевізних документах календарного штемпеля станції відправлення;

імпортних:

оформлених документами прямого міжнародного залізничного сполучення – за тарифами, що діють на залізницях України в день проставлення у перевізних документах календарного штемпеля станції відправлення;

перевезення яких здійснюється з переоформленням перевізних документів з одного документа транспортного права на інше – за тарифами, що діють на залізницях України в день проставлення у перевізних документах календарного штемпеля прикордонної станції України або станції, яка здійснює переоформлення перевізних документів.

2. У сполученнях за участю інших видів транспорту – при відправленні вантажу:

із залізничної станції – за тарифами, що діють на залізницях України на день проставлення у перевізних документах календарного штемпеля станції відправлення;

з пунктів відправлення інших видів транспорту – за тарифами, що діють на залізницях України в день проставлення у перевізних документах штемпеля станції перевалки вантажу з інших видів транспорту на залізницю.

Плата за користування вагонами (контейнерами) та збори нараховуються за ставками, які діяли в ті дні, коли надавалися послуги.

Збори, що зазначаються в перевізних документах при відправленні експортних вантажів, нараховуються за ставками, що діють у день проставлення в перевізних документах календарного штемпеля станції відправлення.

Ставки тарифів, плати і зборів, що містяться у цьому Збірнику, є базовими та визначені без урахування податку на додану вартість.

Плата за перевезення визначається згідно з Правилами застосування тарифів.