Диференціальна діагностика

Серцево-судинні захворювання:	- інфаркт міокарда; - варіантна стенокардія; - синдром Х (мікроваскулярна стенокардія); - розшаровуюча аневризма аорти; - рестриктивна кардіоміопатія.
Захворювання органів дихання:	- ТЕЛА; - пневмонія; - плеврит; - напад бронхіальної астми; - пневмомедіастінум.
Захворювання органів травлення:	- езофагіт; - спазм стравоходу; - діафрагмальна грижа; - жовчнокам’яна хвороба; - пептична виразка шлунку; - панкреатит.
Інші захворювання:	- хвороби скелета і м'язів грудної клітки; - корінцевий синдром; - психогенний біль.

 

Список препаратів:

Пеніцилін (Penicillini natrio-benzoicil) фл. 1 млн. ОД

Діклофенак натрію (Diclofenaci-Natrii); Вольтарен (Voltareni) 0?025

Преднізолон (Prednizoloni) 0,005; амп. 3% – 1,0

Дексаметазон (Dexamethazoni) 0,0005; амп. 0,04% – 1,0

Еналаприл (Enalapril) (ренитек (Renitec), энап (Enap)) 0,005, 0,01, 0,02

Метопролол (метопролола сукцинат (беталок (Betaloc), метопролола тартрат (эгилок)) 0,025, 0,05, 0,1

Фуросемід (Furosemidi) 0,04; амп. 1% – 1,0

Лозартан (Losartan) (козаар (Сozaar)) 0,05, 0,1

Аміодарон (Amiodaroni) 0,2; амп. 5% – 3,0

Синкумар (Syncumari) 0,004; 0,002

Верошпірон (Verospironi) 0,025; 0,1

1. План і організаційна структура навчального заняття з дисципліни.

№ з/п	Етапи заняття	Розподіл часу	Види контролю	Засоби навчання
1.	Підготовчий етап	15 хв.
1.1.	Організаційні питання	2 хв
1.2.	Формування мотивації
1.3.	Контроль початкового рівня підготовки		─ письмове комп’ютерне тестування, ─ усне опитування за стандартизованим переліком питань	─ підручники з терапії внутрішніх хвороб ─ методичні рекомендації ─ ситуаційні задачі з терапії внутрішньої медицини ─ тести «Крок 2» ─ тематичні хворі
2.	Основний етап Формування професійних навичок та вмінь:   ─ 5.1. провести збір скарг, анамнезу захворювання та об’єктивне обстеження хворого на перикардит (демонстрація методики запису ЕКГ, Ехо-КГ обстеження)   5.2. скласти план додаткового обстеження хворого та провести оцінку отриманих даних 5.3 провести диференціальний діагноз та сформулювати клінічний діагноз 5.4. призначити лікування	55 хв.	─ практичні навички біля ліжка хворого (збір анамнезу, об’єктивне обстеження, оцінка ЕКГ, клінічна та діагностична трактовка отриманих результатів)
3.	Заключний етап	20 хв.
3.1.	Контроль кінцевого рівня підготовки		─ ситуаційні задачі, ─ структурована письмова робота
3.2.	Загальна оцінка навчальної діяльності студента
3.3.	Інформування студенів про тему наступного заняття

 

Методика організації навчального процесу на практичному занятті.

Підготовчий етап.

Розкрити значення теми заняття для професійної діяльності лікаря з метою формування мотивації для цілеспрямованої навчальної діяльності. Ознайомити студентів з конкретними цілями та планом заняття.

Перикардит – це інфекційне або неінфекційне (асептичне) запалення вісцерального і парієтального листків перикарду.

Найчастіше перикардити зустрічаються при: бактеріальній інфекції (мікобактерії туберкульозу, збудники дизентерії, тифів, бруцельозу, рикетсії, гриби), мікоплазмі, вірусах (герпесу, цитомегаловіруси, гепатиту С, Коксакі), уремії, гіпотиреозі, дифузних захворюваннях сполучної тканини (ревматизм, системний червоний вовчак), гострому інфаркті міокарду. Досить часто трапляється ідіопатичний перикардит.

Сухий перикардит іноді ускладнює інфаркт міокарду (pericarditis epistenocardica); може спостерігатись при метастазах і проростанню раку легень у перікард.

Гнійні перикардити розвиваються в результаті переходу гнійних, запальних, пухлинних процесів із сусідніх органів на перикард, емпієми плеври, піддіафрагмальних абсцесів, гнійних процесів у хребцях, тощо.

За даними різних авторів в секційних матеріалах перикардит зустрічається від 2 до 5% випадків.

 

Провести стандартизований контроль початкового рівня підготовки студентів.

 

Основний етап.

На цьому етапі студент продовжує формувати професійні навички та вміння Зокрема, біля ліжка хворого студент демонструє вміння збирати скарги, анамнез захворювання та життя, проводити об’єктивне обстеження хворого по різних системах та органах і на підставі отриманих даних провести диференційний діагноз і встановити попередній діагноз. Для підтвердження своєї думки студент складає план додаткового обстеження хворого. Синтезуючи всі отримані дані під час обстеження хворого студент формулює заключний клінічний діагноз згідно сучасної класифікації та діагностичних критеріїв. Аналіз отриманих результатів дозволяє студенту призначити відповідне лікування даного хворого в залежності від клінічного варіанту та ступеня активності, ускладнень, супутніх захворювань і дати рекомендації щодо подальшої терапії та способу життя.