У чому полягає біологічне значення дихання?

Охарактеризуйте будову та функції органів дихання.

Що означає дихальний цикл? Обґрунтуйте його механізм.

Поясніть функцію гортані як головного апарату у дихальній системі.

Механізм роботи трахеї та бронхів.

Поясніть будову легенів та обґрунтуйте їх функцію.

Лекція № Анатомо-фізіологічні особливості органів сечовиділення

План лекції

1. Загальна характеристика органів сечовиділення

2. Будова нирки

3.Механізм сечоутворення

Ключові слова: нирки, кінцеві продукти обміну, сечова система, сечоутворення, сечовиділення.

Література

1. Антипчук Ю.П. Анатомия и физиология ребенка. – К. Вища школа.

2. Самусев Р.П., Семин Ю.М. Анатомия человека. – М. Медицина, 1999.

ТЕКСТ ЛЕКЦІЇ

До органів сечовиділення відносяться нирки, сечоводи, сечовий міхур і сечовивідний канал.

Нирки- це орган, у якому відбувається утворення сечі; інші сечові органи необхідні для виведення сечи. Вони мають трубчасту або порожню будову. Основна функція сечових органів - виведення з організму продуктів обміну речовин, участь у регулюванні змісту води в організмі й підтримка цим сталості його внутрішнього середовища.

Нирки

Нирки – парний орган. Вони розташовані з боків хребта на рівні 12-го грудного - 2-го поперекового хребців (права трохи нижче, а ліва вище) і прилягають до задньої стінки черевної порожнини. На кожній нирці, що має бобовидну форму, розрізняють передню й задню поверхні, верхній і нижній кінці, латеральний і медіальний краї. На медіальному, увігнутому краї, звернуному до хребта, перебувають ворота нирки. У воротах лежать: ниркова артерія, ниркова вена, лімфатичні судини, лімфатичні вузли і нерви Нирка вкрита оболонками, які сприяють її фіксації. Безпосередньо до речовини нирки прилягає фіброзна оболонка. Зовні від неї розташована жирова капсула, оточена попереду й позаду фасцією нирки. Крім того, попереду нирка вкрита очеревиною. Фіксації нирок сприяють також кровоносні судини, що входять у нирку й виходять із неї, і внутрішньочеревний тиск.

У нирці розрізняють коркову речовину товщиною 5-7 мм розташовану з периферії, і мозкову речовину, що складається з 7-12 пірамідок, звернених основою до коркової речовини, а верхівкою - у ниркову пазуху. Коркова речовина, занурюється між пірамідками мозкової речовини і утворює ниркові стовпи.

Структурно-функціональною одиницею нирки є нефрон - система канальців нирки, що беруть участь в утворенні сечі. Довжина одного нефрону коливається від 18 до 50 мм, а загальна довжина їх становить 100 км. У кожній нирці нараховують понад 1 млн. нефронів. Нефрон складається з капсули й потрійної трубочки: проксимального відділу канальця (каналець першого порядку), петлі нефрону й дистального відділу канальця (кручений каналець другого порядку), що переходить у збірну трубочку. Капсула - початкова частина нефрона, розташована в корковій речовині нирки, має форму двостінної чаші. Вона щільно охоплює капіляри клубочка нирки, утворюючи так зване ниркове тільце. Таким чином, один кінець нефрона починається нирковою капсулою, а другий кінець упадає у збірну трубочку. Найбільш активною частиною нефрону є проксимальний його відділ.