Поняття,ознаки та функції фінансів
Фінанси — це система економічних відносин між державою, юридичними та фізичними особами, а також між окремими державами і міжнародними економічними інститутами й організаціями щодо акумуляції та використання грошових засобів на основі розподілу й перерозподілу валового внутрішнього продукту і національного доходу. На мікрорівні об'єктом акумуляції, використання, розподілу і перерозподілу виступають грошові доходи і фонди окремих підприємств і організацій.
Найважливiшi ознаки, властивостi, риси, що розкривають сутнiсть фiнансiв, знаходять своє вираження в їхнiх функцiях.
Розподiльча функцiя фiнансiв гарантує забезпечення державою суб’єктiв вiдносин потрібними грошовими ресурсами, пiдтримку суспiльних пропорцiй. Об’єктом регулювання виступає частина сукупного суспiльного продукту, що надходить державi. Суб’єктами вiдносин — держава, територiальнi громади, юридичнi й фiзичнi особи.
Розподiльчу функцiю фiнансiв реалiзують на декількох рiвнях:
|
|
1) внутрiшньогосподарський — характеризує розподiл грошових ресурсiв усерединi пiдприємства (формування фондів матерiальних витрат, заробiтної плати, прибутку);
2) внутрiшньогалузевий — забезпечує розподiл коштiв усерединi галузi, мiж пiдгалузями. Насамперед йдеться про розподiл коштiв основних галузей матерiального виробництва (промисловiсть, сiльське господарство, транспорт, зв’язок, будiвництво);
3) мiжгалузевий — розподiл грошових ресурсiв мiж основними галузями. В цих умовах формують основнi пропорції суспiльного вiдтворення;
4) мiжтериторiальний — гарантує надходження коштів окремим регiонам держави, залежить вiд адмiнiстративно-територiального подiлу держави й забезпечує утворення мiсцевих бюджетiв.
Контролюючу функцію фiнансiв органiчно пов’язано з розподiльчою. Вони, фактично, є єдиним механiзмом. Здiйснюючи розподiл грошових фондiв, держава одночасно контролює їхнi розмiри, спiввiдношення, пропорцiї. Контролюючою функцiєю фiнансiв вiдслiдковують увесь процес розподiлу й руху грошових ресурсiв.
Поняття й структура фінансової системи держави
Фінанси, становлячи цілісну, однорідну систему, передбачають певну внутрішню видову диференціацію, яка зумовлена більш детальним, спеціальним аналізом внутрішніх складових частин фінансів, що відрізняються специфічними особливостями і режимами. За цих умов однорідні, єдині за формами і методами відносини визначаються як фінансовий інститут. Наявність єдиних за природою та змістом, але різних за формою фінансових інститутів спричинена різноманіттям сфер застосування фінансів, напрямами їх реалізації.
|
|
Сукупність взаємозалежних, взаємодіючих фінансових інститутів становить фінансову систему держави.
За внутрішньою структурою - це сукупність відносно відокремлених та взаємопов'язаних сфер і ланок, які відображають специфічні форми та методи фінансових відносин.
За організаційною будовою - це сукупність фінансових органів та інституцій, які управляють грошовими потоками в економіці та характеризують систему управління фінансами у країні.
У складі фінансової системи виділяють такі сфери:
- централізовані фінанси, основу яких становлять державні фінанси;
- децентралізовані фінанси, що включають фінанси суб'єктів господарювання (підприємств) та фінанси населення;
- фінансову інфраструктуру, що включає фінансовий ринок та систему органів управління фінансами.