ІІІ. Вивчення нового матеріалу. 1. Інформаційне повідомлення

1. Інформаційне повідомлення:

а) історія Фосфору

Відкритий Фосфор в 1669 р. алхіміком з Гамбурга Х. Брандом. При перегонці сухого залишку від випарювання сечі Бранд помітив зеленувате світіння речовини, яка осіла в колбі. Він вирішив, що відкрив філософський камінь.

Фосфор дійсно не перетворював неблагородні метали в золото, не дарив безсмертя, але виявився речовиною дуже важливою. В живих організмах Фосфор знаходиться в кістках, м’язах, нервах. В організмі дорослої людини міститься близько 4,5 кг. фосфора

б) історія Арсену

Назва Арсен (від грец. «сильний», «мужній» зустрічається вже в Аристотеля) служила для позначення сполук арсену (за їх сильною дією на організм). Російська назва (рос. мышьяк), як вважають, походить від слова «миша» (через застосування препаратів арсену для винищування мишей і щурів). Отримання арсену у вільному стані приписують Альберту Великому (близько 1250 p.). У 1789 році А. Лавуазьє включив арсен у список хімічних елементів. Перший контакт людини з арсеном відбувся ще у 3 тис. до нашої ери. У волоссі знайденої мумії, в альпійському льдовику, виявлений значний вміст арсену.

Алхімічний символ Арсену.

Альбетрус Маґнус описав вперше добування арсену відновленням його вугіллям у 1250 році. Його вважають відкривачем арсену. Парацельс у XVI столлітті ввів елемент до переліку лікувальних засобів. Виводять грецьке arsenikon — грец. αρσενικόν від перського زرنيخ (царник) — «золотистий». За іншою версією назву виводять від грецького «арсен» — сильний, потужний. Символ «As» запропонований у 1814 році Йонсом Якобом Берцеліусом.

Арсен

в) історія Цинку

Цинкові руди були відомі людям з сивої давнини, в ІІ ст. н. е. греки вже вміли виплавляти латунь – сплав цинку з міддю. Є підстави вважати, що в ХІІ ст. в Індії добували металічний цинк, а в Європі набагато пізніше. Саксанський металург Генкель склав в 1721 р. опис Цинку, як метал, а також описав деякі його мінеральні сполуки. В 1749 р. німецький хімік Маргграф розробив дистиляційні способи одержання цинку.

г) історія Бісмуту

Згадки про бісмут (вісмут) відомі з 15 століття. Теофраст Парацельс описав його у 1527 році і дав назву wis mat — значить біла маса. Ґеорґіус Аґрікола описує елемент у 1530 році і називає Plumbum cinereum — сірий як попіл свинець. У 1775 шведські хіміки К. Шеєле та Т. Берґман вияснили його елементарну природу. У 1814 році Йонс Якоб Берцеліус запропонував його позначення Bi. Новолатинська назва bisemutum походить від німецького Wismuth, що в свою чергу, мабуть, пішло від нім. weiße Masse — біла маса.

Бісмут

Інтерактивна вправа.

Метод "Навчаючись - вчуся".

Клас ділиться на групи, які отримують завдання і працюють з додатковою літературою.

І група. Завдання. Заповнити таблицю:

Загальні відомості хімічних елементів

Назва хімічного елемента	Символ хімічного елемента	Поділ елементів на метали та неметали	Положення у періодичній системі	Вміст у земній корі	Приклади природних сполук, їх простих речовин.
Фосфор
Арсен

ІІ група. Завдання. Заповнити таблицю:

Загальні відомості хімічних елементів

Назва хімічного елемента	Символ хімічного елемента	Поділ елементів на метали та неметали	Положення у періодичній системі	Вміст у земній корі	Приклади природних сполук, їх простих речовин.
Цинк
Бісмут