Для очищення міських стічних вод їх пропускають через комплекс окремих очисних споруд, де при русі стічної води відбувається поступове її очищення, починаючи від крупних завислих частинок і до найдрібніших або розчинених речовин, очищення від яких забезпечує одержання потрібного ступеня чистоти стічних вод.
Метод очищення і склад очисних споруд визначають за техніко-економічним обґрунтуванням, враховуючи необхідний ступінь очищення стічних вод, склад і властивості їх, гідрогеологічні умови, наявність енергетичних ресурсів, санітарні умови та ін.
При скиданні стічних вод у потужну водойму (море, океан) самоочисна здатність котрих більша (головним чином, завдяки дуже сильному розбавленню стічних вод у собі), іноді буває достатньо механічного оброблення і знезаражування стічних вод, схема якого показана на мал. 9.10.
Спочатку стічна рідина проходить через грати, призначені для затримання великої зависі. Далі у піскоуловлювачі відділяються важкі домішки мінерального походження. У відстійнику осаджується основна маса нерозчинних органічних забруднень. І, нарешті, у змішувач і перемішують стічні води з хлором, а в контактному резервуарі їх знезаражують. Пісок із піскоуловлювачів за допомогою гідроелеватора подається для підсушування на піскові майданчики. Органічний осад з відстійників обробляють на метантенках і підсушують на мулових майданчиках.
|
|
Якщо ступінь очищення стічних вод вимагає повного біологічного оброблення при невеликих витратах стоків, застосовують очисну систему за схемою, показаною на мал. 9.11. Механічне очищення відбувається на ґратах, піскоуловлювачах і двоярусних відстійниках, призначених для устоювання води і обробляння осаду в анаеробних умовах; біологічне — на полях зрошення або полях фільтрації (аеробні умови). Стічні води, що містять у складі органічних забруднень азот, фосфор, калій, доцільно подавати на поля зрошення, де вони використовуються для зрошення сільськогосподарських культур, а органічні домішки, затримані у порах ґрунту, мінералізуються при наявності кисню повітря.
Міські стічні води очищуються зазвичай на станціях, де органічні домішки окислюються в аеротенках і біофільтрах.
Схема очисної станції з біологічним очищенням стічних вод в аеротенках наведена на мал. 9.10, б. Механічне очищення стічних вод відбувається на ґратах, піскоуловлювачах
і первинних відстійниках. Біологічна мінералізація здійснюється в аеротенках.
Стічні води із вмістом органічних домішок, що пройшли механічні споруди, в аеротенку продувають стисненим повітрям при перемішуванні з активним мулом. Активний мул нагромаджується при устоюванні вод, які пройшли аеротенк у вторинних відстійниках.
|
|
Особливістю активного мулу є велика насиченість його мікроорганізмами-мінераліза-торами, які можна знову використати для мінералізації органічних домішок в аеротенках циркуляцією цього мулу. Оскільки його кількість зростає, то залишки скидають в метантенки для мінералізації (збродження) разом з осадом первинних відстійників.
Для забезпечення нормальної роботи станції очищення стічних вод треба контролювати роботу окремих споруд і станції в цілому: визначати витрати стічної рідини, що надходить на окремі споруди і на станції, витрати осаду, активного мулу, повітря, пари, газу, електроенергії і необхідних реагентів; систематично проводити хімічні й гідробіологічні аналізи стічних вод, які надходять на станцію з окремих очисних споруд.
Витрати стічних вод визначають спеціальними вимірювальними пристроями (лотоки Паршаля, водоміри Вентурі, вимірювальні водозливи та ін.), які зазвичай обладнуються самописними приладами. Витрати повітря, газу і пари визначають за допомогою сопел або діафрагм із самописними дифманометрами.
Мал. 9. 10. Схема станції: а —з Мал. 9. 11. Схема станції з
механічним очищенням стічних вод біологічним очищенням стічних
(варіант з метантенками); вод на полях зрошення або на
б —з біологічним очищенням полях фільтрації.
стічних вод в аеротенках.