2018-01-21
1238
1. Примушувати себе постійно цікавитись професійними та загальногуманітарними знаннями, пробуджувати свою допитливість, без якої мозок працює слабо та малопродуктивно. Важливо переборювати інертність мислення початку роботи, а потім важке поступово стає цікавим.
2. Розширювати свій кругозір, збагачуватись знаннями з різних галузей науки, мистецтва й практики. Знання - „цеглини" думки, без яких неможливе розв'язання життєвих задач. Отримані працею знання мають здатність „притягувати до себе нові знання". Від них залежить швидкість засвоєння нового навчального матеріалу.
3. Важливо поглиблювати знання, не розглядати матеріал поверхово, вміти пояснювати й доводити засвоєні правила, теоретичні положення. Глибокий аналітичний розум здатен засвоїти сутність предмету і явищ, зрозуміти їх зв'язок з іншими явищами.
4. Розвивати гнучкість мислення, тобто здатність іти до розв'язання розумової задачі різними шляхами. Глибокий розум здатний відмовитись від звичних способів розв'язання задач і піти новими, оригінальними шляхами.
|
|
|
5. Вчися мислити самостійно, критично. Звичайно, без довіри до наукинеможливо нічому навчитися, але засвоюючи знання, корисно самостійно перевіряти їх у співставленні з іншими факторами.
6. Оволодівати умінням узагальнювати, тобто вчитись за окремим конкретним явищем, подією бачити загальне, типове. Узагальнення вчить передбаченню, прогнозуванню. Процес формування особистості в житті складається з двох етапів.
Перший етап - це період підготовки (навчання в школі, в інституті). Головне на цьому етапі - це зробити своїм внутрішнім надбанням деякий необхідний мінімум знань, досвіду, які людство вже виробило, тобто, засвоїти основи своєї майбутньої професії.
На цьому етапі вище згадана особистість на більше не здатна, як правило, до більшого вона тільки готується.
Другий етап - формування особистості - це переважно самостійна діяльність особистості (випускника).
Особистість вступає в життя в період настання її соціальної, моральної, громадської зрілості. Після закінчення інституту професіональна особистість, як така, сформувалась, але це не означає, що на цьому завершиться процес її розвитку.
Тут якраз і починається період її соціального, морального та професійного росту коли дуже багато визначається її власною роботою над собою - самостійною роботою.
Якщо особистість прагне до подальшого росту, працює над вдосконаленням своїх позитивних якостей, набуває нових, поповнює і зміцнює свої знання, то ця вища форма самостійної роботи над собою називається самовдосконаленням.
|
|
|
Таким чином, на будь-якому етапі формування особистості перше місце відводиться вмінню самостійно працювати над собою, самовихованні та набутті знань.
Необхідно звернути увагу на те, що студенти, навчаючись в інституті, знаходяться в юнацькому, молодому віці. Але якраз у цей період необхідне зріле доросле ставлення і до свого навчання, та й до своєї майбутньої спеціальності.
На жаль, деякі студенти проявляють незрілість у цьому питанні, не розуміють важливості самодисципліни та самоорганізації.
Надолужити згаяне, пропущене в інституті не всім вдається, в усякому разі успішно й безболісно для власної кар'єри. Життя підказує, що робота в тій чи іншій сфері повинна починатись не з початку, а з її продовження - початок цієї роботи був в інституті.
Слід також пам'ятати, що вибачалось студенту - не прощається спеціалісту. Тут все залежить від культури, вихованості, відповідальності й зрілості самого студента.
Трудовий пульс нашого інституту б'ється в унісон з пульсом України, що взяла курс на демократичні перетворення в усіх сферах суспільного життя.
Запорукою цих перетворень повинні стати наші висококваліфіковані випускники, готові відродити нашу державу та закріпити за нею статус сучасної, високорозвиненої європейської держави.
