Та корпоративне позиціювання (4 год.)

Лабораторне заняття 1: Основи формування громадської думки

(6 год.)

1. Сутність і визначення паблік рілейшнз (прагматичний, компромісний й альтруїстичний підходи).

2. Етичні кодекси в PR. Кодекс професійної поведінки Міжнародної асоціації PR, „Кодекс професійних стандартів Американського співтовариства PR (PRSA), Афінський кодекс, Кодекс професійної поведінки Інституту PR (Англія), Лісабонський кодекс, кодекс Української ліги PR. Закони і нормативні акти, що регулюють інформаційну діяльність в Україні.

3. Навести визначення поняття громадської думки. Визначити найбільш влучне на Ваш погляд.

4. Навести характерні ознаки громадської думки, розкрити значення цих характеристик.

5. Дати визначення понять “орієнтації”, “інтереси”, “установки” особистості.

6. Навести і розкрити закони формування громадської думки за Х. Кентрілом. Визначення цільових груп громадськості. Пріоритетні групи.

7. Розкрити сутність теорії переконання М. Рея.

8. Визначення поняття установка. Установка і атит’юд. Установка і феномен ідентифікації. Мотивування зміни установок.

Мета: Проаналізувати громадську думку як об’єкт діяльності у галузі зв’язків з громадськістю.

Завдання:

1.Підготувати шість варіантів визначень поняття паблік рилейшнз.

2. Дати оцінку «Принципам ПР», сформованих Айві Лі.

3. Охарактеризувати основні підходи до ПР-кампаній Е.Бернайза, Г.Форда, А.Лі.

4. Німецька, французька школа ПР.

5. Чотири історичні моделі розвитку ПР за Д. Грюнінгом. Паблісіті, інформування громадськості, двостороння асиметрична модель, двостороння симетрична модель.

6. Проаналізувати феномен суспільної думки в Україні, та механізми її впливу на урядові рішення.

Література:

1. Королько В.Г. Паблик рілейшнз. Наукові основи. Методика. Практика. Підручник. – К., 2007. – 400 с.

2. Тихомирова Є.Б. Зв‘язки з громадськістю. Навчальний посібник. – К., 2001. – 365 с.

3. Ольшевський А. Антикризисный ПР и консалтинг. – Спб, 2003. – 432 с.

4. Галумов Э. Основы PR – М.: Летопись XXI, 2004. – 408 с.

5. Грэм Даулинг Репутация фирмы. Создание, управление и оценка эффективности – М.: ИМИДЖ-Контакт, Инфра – М, 2003. – 368 с.

Лабораторне заняття 3: Репутаційна складова публічного капіталу

та корпоративне позиціювання (4 год.)

Мета: Проаналізувати імідж певного суб`єкта (особи, організації), використовуючи наступний план:

 

1. Імідж в паблік рілейшнз: визначення, складові, функції. Обрана модель іміджу (компоненти віртуального образу).

2. Іміджеві характеристики (біологічні, комунікативні, соціальні, міфологічні, професійні, контекстні).

3. Іміджева легенда.

4. Етапи зміни іміджу та вимоги соціокультурного, політичного контексту.

5. Роль стереотипів у формуванні іміджу.

6. Брендинг та реклама у процесі формування та управління іміджем.

7.Формування корпоративних комунікацій. Корпоративний простір. Корпоративне позиціювання.

8.Формування корпоративного іміджу. Назва. Слоган. Місія. Легенда. Корпоративні кодекси. Репутація в ПР.

9.Фірмовий стиль в загальному контексті діяльності ПР-спеціаліста. Елементи корпоративного стилю (термінологія).

10.Засоби залучення додаткової уваги. Іміджеві акції та інформаційні матеріали. Кейси успішних міжнародних ПР-стратегій.

 

Завдання .

1. Проаналізувати стан ринку ПР в Україні;

2. Порівняти специфіку ПР-ринку України, Росії, західних країн;

3. Порівняти та проаналізувати кількість фахівців із зв’язків з громадськістю в Україні та західних країнах світу, де вони працюють, їх освіта

4. Дослідити прийоми по підвищенню іміджу публічних людей України.

5. Дослідити особливості американської та східної корпоративних культур.

6. Аналіз корпоративної культури комерційного підприємства.

7. Аналіз 5 прикладів фірмових стилів.

 

Література:

1. Королько В.Г. Паблик рілейшнз. Наукові основи. Методика. Практика. Підручник. – К., 2007. – 400 с.

2. Почепцов Г.Г. Паблік рілейшнз для професіоналів. – К., 2005. – 506 с.

3. Федотова Л.Н. Паблик рилейшнз и общественное мнение – Спб., 2003. – 352 с.

4. Косарчук В., Сильницький Ю. Організація роботи орагнів державної податкової служби із засобами масової інформації. – Х., 2003. – 72 с.

5. Ширли Харрисон Связи с общественностью. Вводный курс – СПб.: Нева, 2003. – 368 с.