Органогенні і хемогенні породи

Утворюються вони як у водному середовищі, так і на поверхні суші в результаті життєдіяльності тварин і рослинних організмів або хімічних процесів. Часто обидва процеси проходять разом, а тому утворені ними породи розглядають сумісно. Класифікація їх проводиться за хімічним складом і виділяються карбонатні, кременисті, сірчанокислі, галоїдні, фосфатні, вуглеводневі (горючі) породи.

Карбонатні породи

Серед карбонатних порід найбільш поширеними є вапняки і доломіти.

Вапняки – найбільш розповсюджені породи даної групи. Вони складені в основному кальцитом. За вмістом глинистих домішок розрізняють глинисті вапняки (глини 10%), вапнякові мергелі (20%), мергелі (30 – 50%) і вапнякові глини (глини 50%). При збільшенні кількості піску у вапняках їх називають піщаними вапняками або вапняковими пісковиками. Характерною особливістю їх є активна взаємодія із соляною кислотою, яка супроводжується інтенсивним виділенням вуглекислого газу. Забарвлення вапняків може бути різноманітним. Найбільш часто зустрічаються світло-сірі, сірі та сірувато-жовті кольори.

За походженням вапняки поділяються на органогенні та хемогенні, але в більшості випадків вони мають органогенно-хемогенне походження. Типовим представником таких порід є звичайна писальна крейда.

Мергелі - це щільні вапнякові породи з раковистим або нерівним зламами переважно білого або різних відтінків сірого забарвлення. З розведеною соляною кислотою мергелі сильно реагують, при чому на поверхні породи залишається брудна пляма.

Доломіти – породи, які вміщують не менше 95% мінералу доломіту. Чисті доломіти зустрічаються рідко. В основному спостерігаються різні переходи від вапняків до доломітів. Вапнякові доломіти вміщують більше 50% доломіту, а доломітові вапняки – менше 50%. Макроскопічно відрізнити доломіти від вапняків практично неможливо. Їх діагностичною ознакою є реакція з розведеною соляною кислотою. Доломіти “киплять” тільки після розтирання їх у порошок.

Кременисті породи

Породи, складені переважно кремнеземом, можуть мати як органічне, так і хімічне походження. Із кременистих порід органічного походження найбільш розповсюдженими є діатоміти, які являють собою скупчення мікроскопічних скелетів діатомових водоростей. Діатоміти – білі або світло-жовті, м’які і легкі рихлі породи, часто подібні на писальну крейду, але на відміну від неї не реагують із соляною кислотою.

Трепели ззовні не відрізняються від діатомітів, але мають колоїдно-хімічне походження. Вони складаються не із скелетів, а із найдрібніших зерен опалу, які можна розпізнати тільки під мікроскопом.

До кременистих порід також відносяться опоки, яшми, кременисті конкреції. Вони мають значно менше розповсюдження, ніж діатоміти і трепели.