Європа і глобальне інформаційне суспільство

Діалектичний взаємозв'язок європейської та глобальної стра­тегій становлення інформаційного суспільства репрезентований у концептуальній доповіді Європейської Комісії з проблем інфор­маційного суспільства «Європа і глобальне інформаційне сус­пільство: рекомендації для Європейської Ради ЄС» у 1994 році.

У даній доповіді зазначається, що глобальні інформаційні процеси впливають на встановлення нової ієрархії держав, від­кривають нові можливості промислового розвитку, обумовлю­ють створення відповідної правової бази, підвищують рівень об­міну культурою та традиціями. Європа усвідомлює важливість глобального співробітництва і необхідність правил для інфор­маційного суспільства, які стосуються права на інтелектуальну власність, недоторканність приватного життя, охорони персо­нальних даних, інформаційної безпеки, використання інформа­ційного ресурсу, заборони незаконної інформації. Якщо Європа не зможе ефективно адаптуватися до нових умов, вона втратить конкурентоспроможність на світових і регіональних ринках і матиме соціальні проблеми в європейських країнах.

Квінтесенцією даного документу є визначення становища де­ржави в міжнародному середовищі не за географічним розташу­ванням, кількістю природних ресурсів, кліматичними умовами та соціально-економічним потенціалом, а рівнем впроваджен­ня наукових досягнень й високих технологій в усі сфери жит­тєдіяльності суспільства.

Реалізація стратегії інформаційного суспільства в Європейсь­кому Союзі базується на досить потужному матеріально-фінан­совому забезпеченні. На розвиток ідей інформаційної політики ЄС в окремих сферах життєдіяльності суспільства створюють-

 

 

В. А. ЛІПКАЯ, Ю. Є.МАКСИМ EH КО, В. М. ЖЕЛІХОВСЬКИИ моделі, криза якої супроводжується прогресуючим демогра­фічним дисбалансом населення. Перед організацією також стоїть дилема: як досягти прискореного економічного зрос­тання і водночас зберегти європейські цінності соціальної солідарності.

Серед основних заходів для вирішення вищезазначених про­блем на даному Самміті було ухвалено реалізувати План дій «е-Еигоре» на основі документів Європейської Комісії - «Ініціатива e-Europe» та «Стратегія працевлаштування в інформаційному суспільстві».

Даний План передбачає широке впровадження технологій Інтернету для розвитку електронної комерції та інформацій­них послуг, а також розвиток знань і навичок населення євро­пейських країн, необхідних для існування в інформаційному суспільстві.

Загалом, на основі здійсненого аналізу вищевикладених норм ряду нормативно-правових актів Євросоюзу, можна виокреми­ти, основні європейські інтереси в інформаційній сфері, а саме:

а,) для людини:

- охорона персональних даних;

- безпека інформації про приватне життя;

- забезпечення конфіденційності міждержавних інформацій­них відносин;

б) для суспільства та Союзу:

- вплив на структуру європейської спільноти і систему цін­ностей;

- відтік інтелектуальних ресурсів;

- технологічна залежність від США та Японії.

До основних напрямів інформаційної політики ЄС для уп­равління загрозами з метою реалізації вище зазначених інтере­сів належать:

1) удосконалення нового суспільного середовища;

2) поглиблення міждержавного співробітництва в умовах ста­новлення інформаційного суспільства;

ІНФОРМАЦІЙНА БЕЗПЕКА УКРАЇНИ
_________________________________ В УМОВАХ ЄВРОШТЕГРАЦІЇ

3) забезпечення вільного обігу інформації в суспільстві для підвищення ступеня демократичної участі країн у політичних процесах;

4) побудова економіки знань (інформаційної економіки);

5) створення та використання конкурентноспроможних ін­
формаційних ресурсів та потенціалу Європи в міжнародному
економічному середовищі;

6) недопущення злочинів у кіберпросторі;

7) забезпечення працевлаштування європейського населення в інформаційному суспільстві;

8) вільний доступ до ресурсів мережі Інтернет;

9) недопущення розшарування суспільства за інформаційною ознакою на «інформаційно багатих» та «інформаційно бідних»;

 

10) поширення ідей, знань, інформації на рівноправних під­ставах для всіх народів європейського регіону;

11) використання спільної європейської інформаційної спад­щини на благо цивілізації;

12) захист інформаційної інтелектуальної власності;

13) розширення інформаційної інфраструктури в Європі
шляхом створення панєвропейської інформаційної магістралі
«EuroNet».

Слід зазначити, що в інформаційному суспільстві кожний гро­мадянин країн-членів ЄС має право доступу до даних відкритого характеру (закони, урядові рішення, інформацію засобів масової комунікації), культурної спадщини (літературні твори, не обме­жені авторським правом і віднесені до національного надбання, наукові праці, безоплатне програмне забезпечення, непатенто-вані стандарти), а також до інформації відкритого характеру в комп'ютерних мережах і системах, що потребує осмислення від­повідальності за здійснення нової політики.

Глобальні процеси впливають на національні та регіональні відносини, і завдання європейської спільноти полягає в узагаль­ненні позитивних і негативних наслідків становлення інформа­ційного суспільства, трансформації демократичних інститутів,

 

 

В. А. ЛІП К АН, Ю. Є.МАК СИМ ЕНКО, В. М. Ж ЕЛІ ХОВСЬКИИ

4. Забезпечити ефективне регулювання змісту інформації, що є в мережі Інтернет.

5. Забезпечити захист персональних даних.

6. Забезпечити правовий статус доменів.

7. Забезпечити вільний доступ до масивів інформації в мережі Інтернет для масового використання (Досвід Франції).

У зв'язку з реорганізацією ЄК у 1996 році було створено Гене­ральний Директорат ЄС з інформаційного суспільства.

Основними завданнями Генерального Директорату є:

1) формування політики інформаційного суспільства в краї­нах ЄС;

2) розробка регулятивних та правових документів, необхід­них для здійснення інформаційної політики в європейському регіоні;

3) створення програм інформаційного суспільства і встанов­лення взаємодії між політикою розвитку технологій та політи­кою регулювання інформаційного суспільства;

4) впровадження нових технологій в інші сфери життєдіяль­ності європейських спільнот;

5) допомога у реалізації програм ЄС, пов'язаних з інформа­ційним суспільством, зокрема, за напрямками зовнішньої полі­тики, технологічних досліджень, підприємницької ініціативи, конкуренції, єдиного ринку, освіти, культури.

Проблема забезпечення безпеки інформаційного суспільства Євросоюзу посідає особливе місце серед інших повноважень Ге­нерального Директорату ЄС з інформаційного суспільства.

Як зазначає Макаренко Є А., в рамках повноважень Директо­рату була прийнята програма заходів щодо збільшення безпеки в Інтернет, в якій підкреслюється можливість розробки загальної структури цифрового підпису та кодування для підвищення рів­ня безпеки електронної торгівлі в Інтернет, а також важливість стимулювання випуску та розвитку криптографічної продукції. Директорат також ініціював розробку та підготовку докумен­тів про телекомунікації і супутниковии зв'язок, конвергенцію

ІНФОРМАЦІЙНА БЕЗПЕКА УКРАЇНИ
_________________________________ В УМОВАХ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ

медіаіндустрії, аудіовізуальну політику, регулювання інформа­ційної діяльності, соціальні аспекти інформаційних суперма-гістралей, проблеми соціальної політики в інформаційному сус­пільстві, антимонопольні заходи в медіабізнесі.

У лютому 1995 року Єврокомісія заснувала Форум інформа­ційного суспільства (ФІС), основною метою якого є обговорення загальних проблем у економічній, соціальній, державній, освіт­ній, культурній та технологічній сферах становлення інформа­ційного суспільства.

Даний Форум є консультативним органом ЄС, який не тільки відслідковує загрози становленню інформаційного суспільства, але й виробляє пропозиції та рекомендації щодо їх подолання та нейтралізації.

Учасниками Форуму є представники національних та де­ржавних інститутів / організацій, а також представники різних соціальних, фінансових груп, звичайні користувачі, виробники та постачальники інформаційних технологій як країн-учасниць ЄС, так й громадяни інших держав.

Процедура роботи та прийняття рішень ФІС здійснюється в форматі демократичних дискусій з актуальних проблем станов­лення інформаційного суспільства в сфері економіки, права та культури, що сприяє виробленню подальшого плану дій міжна­родної спільноти, прийняття єдиних інформаційних стандартів та уніфікації норм права, що регулюють суспільні відносини в інформаційній сфері.

Рішення Форуму приймаються у вигляді декларацій, дирек­тив Єврокомісії Євросоюзу, реалізація яких є обов'язковою для національних урядів країн-членів, але носить дорадчий харак­тер для інших учасників та представників державних та міжна­родних організацій.

У рамках Форуму ведуться дискусії та обговорення в наступ­них напрямах:

1) інформаційне суспільство і підтримка національних ініціатив;

В. А. ЛІПКАН, Ю. Є.МАКСИМЕНКО, В. М. ЖЕЛ ГХОВСЬКИИ

2) соціальні та демократичні цінності, культура і сфери нових послуг засобів масової інформації;

3) зайнятість, створення робочих місць та політики соціаль­ного захисту населення в умовах концентрації комунікації;

4) захист прав споживачів, забезпечення права доступу до ін­формаційних «благ»;

5) трансформація адміністративної та громадської взаємодії;

6) інформаційна «освіченість» населення Європи.

Діяльність Форуму інформаційного суспільства висвітлюють­ся у щорічних доповідях. Так, у першій щорічній доповіді «Ме­режі для людей і співтовариств» зазначені такі основні проблеми та загрози становленню інформаційного суспільства у Європі, як втрата конкурентоспроможності та інформаційний дисбаланс європейського населення.

На Форумі інформаційного суспільства, проведеного у 1997 році, було наголошено про актуальність таких проблем як за­хист персональних даних, інформаційна безпека, інформаційна і комп'ютерна освіченість суспільства, багатокультурність та міжнародне співробітництво в інформаційній сфері.

Особливо важливим є забезпечення виконання зобов'язань, проголошеними відповідними нормативно-правовими актами щодо стратегії становлення інформаційного суспільства країн-учасниць та країн-предентендів ЄЄ.

З метою досягнення прогресу ці країни мають стимулювати інвестиції, створюючи відповідні інформаційні галузі, включа­ючи подальший прогрес у лібералізації телекомунікацій; забез­печувати безпеку електронної торгівлі, поширення електронної комерції, створення відповідного національного законодавства; прийняття норм права про діяльність засобів масової комуніка­ції в демократичному суспільстві, нового кодексу професійної етики; створити національні консультативні органи (комітети) з впровадження стратегії інформаційного суспільства; запро­вадити національну організацію (інституцію) для координації виконання національної програми інформаційного суспільства

ІНФОРМАЦІЙНА БЕЗПЕКА УКРАЇНИ
________________________________ В УМОВАХ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ

і поширення інформації про необхідність нових перспектив роз­витку.

Такий орган Євросоюзу як Генеральний Директорат ЄС із ос­віти та культури розглядає проблеми аудіовізуального піратс­тва, комп'ютерної освіченості суспільства, дистанційної освіти та освіти протягом життя, вільного доступу до глобальної інфор­мації, збереження і переведення на цифрову форму досягнень культурного розвитку народів Європи.

Висновки

Окінавська хартія глобального інформаційного суспільства закликає до розробки єдиної спільної стратегії побудови інфор­маційного суспільства, що призведе до вирішення ряду глобаль­них проблем та соціально-економічного прогресу всіх держав.

Глобальні інформаційні процеси впливають на встановлення нової ієрархії держав, відкривають нові можливості промисло­вого розвитку, обумовлюють створення відповідної правової бази, підвищують рівень обміну культурою та традиціями. Єв­ропа усвідомлює важливість глобального співробітництва і необ­хідність правил для інформаційного суспільства, які стосуються права на інтелектуальну власність, недоторканність приватного життя, охорони персональних даних, інформаційної безпеки, використання інформаційного ресурсу, заборони незаконної ін­формації. У документі підкреслюється, якщо Європа не зможе ефективно адаптуватися до нових умов, вона втратить конкурен­тоспроможність на світових і регіональних ринках і матиме со­ціальні проблеми в європейських країнах.

Глобальні процеси впливають на національні та регіональні відносини, і завдання європейської спільноти полягає в узагаль­ненні позитивних і негативних наслідків становлення інформа­ційного суспільства, трансформації демократичних інституїіВ, охорони основних прав і свобод людини в нових умовах, у за­хисті плюралізму і незалежності засобів масової комунікації,

В. А. ЛІПКАН, Ю. Є.МАКСИМЕНКО, В. М. ЖЕЛІХОВСЬКИИ збереженні національного розвитку, культурної самобутності та мовного розмаїття країн Європи.

Відтак, Євросоюз має достатньо серйозний досвід у сфері ста­новлення та розвитку інформаційного суспільства, де особливе місце надано питанням забезпечення інформаційної безпеки. Даний позитивний досвід доцільно використовувати і в Україні в контексті реалізації програми становлення інформаційного суспільства (e-Ukraine).

Ключові терміни та поняття безпека інформаційного суспільства, національні інтереси в сфері становлення інформаційного суспільства, загрози ін­формаційному суспільству

Контрольні запитання для самоперевірки

1. Дайте визначення поняття «інформаційне суспільство»,
яке законодавчо закріплене Євросоюзом.

2. Розкрийте зміст основних міжнародних нормативно-право­вих актів, що регулюють суспільні відносини у сфері побудови інформаційного суспільства.

3. Як співвідносяться міжнародні нормативно-правові акти та нормативно-правові акти Євросоюзу у сфері становлення ін­формаційного суспільства?

4. Яке місце у сфері становлення інформаційного суспільства Євросоюзу займають питання «безпеки»?

5. Назвіть структуру органів Євросоюзу, до компетенції яких належать питання становлення інформаційного суспільства.

6. Які заходи передбачає Євросоюз для забезпечення безпеки інформації в мережі Інтернет?

7. Назвіть основні національні інтереси в інформаційній сфері Євросоюзу.

Завдання для самопідготовки

1. Система інформаційного безпеки Євросоюзу.

ІНФОРМАЦІЙНА БЕЗПЕКА УКРАЇНИ

_________________________________ В УМОВАХ ЄВРОШТЕГРАІІІЇ

2. Окресліть механізм взаємоузгодження національних інте­ресів різних країн Європи в інформаційній сфері.