Екологічні проблеми Львівської області

Територія Львівської області характеризується значним розповсюдженням небезпечних геологічних, як природних, так і техногенно-активізованих процесів.

На території області протікають ріки Дністер, Стрий, Опір, Західний Буг, Бистриця, Вишня‚ які в період весняної повені і випадання значних опадів, створюють зони затоплення, особливо в Миколаївському, Самбірському, Мостиському, Стрийському, Дрогобицькому, Старосамбірському, Городоцькому, Жидачівському, Сокальському районах та місті Червонограді. Особливості фізико-географічних умов, наявність розвиненої промисловості, у тому числі з небезпечними видами виробництва, значна кількість транспортних комунікацій, а також стан виробничого, житлово-комунального фонду та водопровідно-каналізаційного господарства, ступінь зносу якого у багатьох випадках досить велика, створюють на території області складну техногенно-екологічну обстановку. Вона може призвести до виникнення практично усіх видів аварій, катастроф з виходом з ладу систем життєзабезпечення та життєдіяльності населення.

Значною потенційно - негативною загрозою для Львівської області є Рівненська і Хмельницька АЕС і виробничі потужності концерну "Оріана" м. Калуш Івано-Франківської області.

Особливу небезпеку з можливими негативними наслідками і кількістю жертв являють собою аварії з викидом в навколишнє середовище радіоактивних і сильнодіючих отруйних речовин.

За підсумками проведення паспортизації потенційно-небезпечних об’єктів (ПНО) та аналізу ризику виникнення на них НС, у Львівській області нараховується 962 ПНО, з них з найбільшим ризиком виникнення НС - 116, у т.ч. потребують негайних запобіжних заходів (1 група ризику) - 5, потребують проведення попереджувальних заходів протягом 2001 року (ІІ група ризику) – 16.

25 промислових підприємств використовують в виробництві сильнодіючі отруйні речовини (СДОР). 108 промислових підприємств є вибухо-, пожежонебезпечні, які виробляють, зберігають і використовують у виробництві більше 150 тисяч тонн легкоспалахуючих горючих речовин. Крім цього, на території області проходять нафтопровід ДАТ "Дружба" протяжністю 300 км., магістральний продуктопровід АТ "Прикарпаттранснафто-продукт", протяжністю 244 км.

Одним із прикладів небезпеки може бути Бориславське озокеритове родовище, яке має запаси природного озокериту, безпосередньо прилягає до історичного центру м. Борислава. Розробку родовища впроваджено більше 100 років тому, на даний час воно розкрито двома вертикальними стволами № 1, № 4, існує і старий неліквідований ствол № 3. Озокеритова шахта з виділення газів метанового ряду належить до надкатегорійних і є вибухонебезпечною. Зважаючи на необхідність підтримання безпечного стану шахти та приймаючи до уваги важливість цього питання, в комплексі заходів, спрямованих на подолання техногенно-екологічних, економічних, медичних і соціальних наслідків довготривалого видобутку вугільної сировини на території Бориславського промислового району, з метою максимально можливого зниження рівня загазованості та забезпечення життєдіяльності населення з подальшого розвитку м. Борислава і курорту Східниця спільно з НГВУ “Бориславнафтогаз” розроблена комплексна програма заходів з ліквідації соціально- економічних, екологічних і техногенних наслідків довготривалого нафтовидобування та вирішення проблем подальшої розробки низькорентабельних і гранично-виснажених запасів вуглеводневої сировини нафтових родовищ Львівської області на 2001-2005 роки ” і подана до КМУ (вих. № 3-8/1-964 від 27.09.2000 року).

В зоні техногенно - активізованих процесів (карстів) знаходиться понад 50 населених пунктів в 11 районах області, а також південно-західна частина м. Львова.

Особливо складна обстановка щодо цього спостерігається у м. Львові, Яворівському районі в зоні впливу діяльності Яворівського ДГХП "Сірка", Пустомитівському районі.

Внаслідок карстосуфозійних процесів у зоні впливу Яворівського ДГХП "Сірка" знаходиться 16 населених пунктів з населенням близько 11 тисяч чоловік. Під час цих процесів було пошкоджено 55 будинків, в яких проживає біля 400 чоловік. На сьогодні 23 будинки, в яких проживає понад 120 чоловік знаходяться в аварійному стані.

Всього в небезпечній зоні зафіксовано понад 1000 карстових провалів.

До еколого-небезпечних об”єктів Львівської області належать:

1. Яворівське державне гірничо-хімічне підприємство “Сірка”. Підприємство входить до Переліку 100 найбільших забруднювачів України. Воно розташоване в прикордонній зоні з Республікою Польща. На Язівському руднику відкритих гірничих робіт видобуток сірки припинено у 1998 році. Багаторічне пониження рівня підземних вод викликало зміни гідрологічної, гідрогеологічної та інженерної ситуації. Основною екологічною проблемою є розвиток карстово-провальних явищ (виявлено1033 поверхневі форми), особливо в межах санаторію Шкло. Карстові лійки несвоєчасно ліквідовуються. Відсутня геофізична зйомка закарстованих зон. Інтенсивний розвиток зсувно-опливних явищ в долині р.Якші на місці прориву дамби водосховища продовжується; проект стабілізації зсуву не розроблений. Заходи, які вжитвалися для попередження бічної ерозії, виявилися неефективними.

Добовий водопритік становить до 100 тис. куб. м. Крім цього, на території родовища споруджено комплекс з відведення річок, побудовано 6 водосховищ, 3 хвостосховища, гідровідвал. Добове перекачування вказаних стоків сягає 300 тис. куб. м. В даний час насосні установки і напірні водоводи знаходяться в аварійному стані. Труби кородовані, насоси відробили свій термін експлуатації. За рахунок скидів фільтраційних мінералізованих вод гідровідвалу рудника відкритих гірничих робіт Яворівського ДГХП”Сірка” відбувається забруднення транскордонної р.Шкло. Роботи по завершенню будівництва насосної станції для їх перекачки не завершені. На Немирівському руднику підземної виплавки сірки, що виведений з експлуатації, накопичувачі пластових вод знаходяться в аварійному стані, не проводиться ліквідація сірковидобувних та водовідливних свердловин (понад 2000 одиниць).

На Староязівській дільниці підземної виплавки сірки не задіяна система ПВН для утилізації гарячого водовідливу.

Не вирішується питання рекультивації порушених гірничими роботами земель на площі 3145 га та повернення їх у сільськогосподарське виробництво.

2. АТ “Нафтопереробний комплекс “Галичина”

Підприємство входить до Переліку 100 найбільших забруднювачів України.

Не в повній мірі перехоплюються забруднені нафтопродуктами грунтові води з території підприємства, що під час інтенсивних опадів призводить до забруднення води р.Тисмениця.

Значну небезпеку для довкілля становлять амбари з нафтовідходами та нафтошламами, які розташовані у водоохоронній смузі річки і займають площу 3,4га. В них накопичено біля 42,3 тис. т нафтовідходів та нафтошламів. На даний час розроблено проект інженерних заходів з ліквідації нафтошламів та рекультивації порушених земель.

Не ведеться реконструкція дільниці № 2, якою передбачено поглиблену переробку нафти. Ведення її в дію дасть можливість виробляти високоякісні екологічно чисті неетильовані бензини А-76, Аі-93 та Аі-95. Через відсутність коштів терміни реконструкції не витримуються.

 

 

Міністерство oсвіти і науки України

Харківський національний університет міського господарства ім.О.М.Бекетова

 

КАФЕДРА МІСЬКИХ І РЕГІОНАЛЬНИХ ЕКОСИСТЕМ

 

 

Практична робота №3

«Еколого-економічні і еколого-соціальні проблеми використання природних ресурсів. Регіональні екологічні проблеми»

 

 

 

Виконав: ст.гр. ЕМ 2013-1 Піндер В.І.

Перевірив: доц. Мусієнко С.І.

 

 

Харків 2016