Напрямки формування регіональної екологічної мережі

Виділення на місцевості земель водного фонду

Головним резервом для формування екологічних мереж виступають землі водного фонду. Загальна площа земель водного фонду області складає 195,1 тис.га (Додаток 3, табл. 5). Законодавчо в Україні виділені такі категорії земель водного фонду: а) водоохоронні зони; б) прибережні захисні смуги; в) берегові смуги; г) смуги відведення; д) зони санітарної охорони. Для них встановлений відповідний нормативно-правовий статус і введені обмеження щодо господарського використання. Програмою передбачається виділення земель водного фонду в натурі та їх картографування на планах землекористування потребує відповідного фінансування, проектування та інших організаційно-господарських заходів. Потрібна спеціальна програма таких робіт.

Водоохоронні зони встановлюються для всіх водних об'єктів - вздовж обох берегів річок, вздовж узбереж морів і лиманів, навколо озер і водосховищ. Їх межі визначають спеціальним земельним проектуванням, але в будь-якому випадку водоохоронні зони включають заплавні землі, а для малих річок - і нижні тераси. У водоохоронних зонах дозволена регульована господарська діяльність.

Прибережні захисні смуги виділяють у складі водоохоронних зон. Їх встановлюють вздовж обох берегів річок, навколо водойм, на островах вздовж лінії урізу води (період межені) такою шириною:

- для малих річок та ручаїв, також ставків площею менше трьох гектарів – 25 м;

- для середніх річок. водосховищ і ставків площею від трьох гектарів і більше -50 м;

- для великих річок, водосховищ і озер -100 м.

Вздовж моря, навколо морських заток і лиманів виділяється прибережна захисна смуга шириною не менше двох кілометрів від урізу води. Межі водоохоронних зон встановлюються на основі спеціального земельного проектування.

Вздовж судноплавних шляхів встановлюють берегові смуги. Для охорони водних об'єктів у місцях забору води для централізованого водопостачання та потреб оздоровлення, встановлюють зони санітарної охорони, які підрозділяють на пояси особливих режимів: 1) суворих обмежень; 2) обмежень; 3) спостережень (Постанова Кабінету Міністрів України, від 18.12.1998 р. № 2024.). Межі зон санітарної охорони та поясів встановлюють місцеві ради за погодженням з органами санітарного нагляду.

Вздовж судноплавних шляхів встановлюють берегові смуги.

Для охорони водних об'єктів у місцях забору води для централізованого водопостачання та потреб оздоровлення, встановлюють зони санітарної охорони, які підрозділяють на пояси особливих режимів: 1) суворих обмежень; 2) обмежень; 3) спостережень (Постанова Кабінету Міністрів України, від 18.12.1998 р. № 2024.). Межі зон санітарної охорони та поясів встановлюють місцеві ради за погодженням з органами санітарного нагляду.

Інвентаризація деградованих і малопродуктивних сільськогосподарських земель

Значним резервом для формування регіональної екологічної мережі є малопродуктивні й деградовані сільськогосподарські угіддя, які внаслідок інтенсивного та нераціонального використання втратили свій агровиробничий потенціал. Це еродовані, заболочені, перезволожені, засолені, забруднені важкими металами, кам'янисті, кислі і т.д. сільськогосподарські угіддя (Додаток 4, табл. 6,7,8). Найближчим часом необхідно вивести ці малопродуктивні землі з сільськогосподарського використання і перевести їх до складу природних угідь – лісів, чагарників, лук, степів.

Загальна площа малопродуктивних і деградованих сільськогосподарських земель в регіоні, які необхідно включити до складу екологічної мережі для покращення стану, становить близько 700 тис.га. З них понад 430 тис. га середньо - та сильноеродованих

земель, понад 70 тис. га – засолених, близько 70 тис.га – солонцюватих, близько 80 тис.га перезволожених земель.

До складу екомережі, зокрема її природних коридорів і буферних зон можуть включатися також сільськогосподарські угіддя екстенсивного використання – сіножаті, яких в області 50,8 тис.га (1,5 % загальної земельної площі), і пасовища – 356,3 тис. га або 10,7 % всієї території регіону.

У структурі земельних угідь області у складі забудованих земель виділяється категорія земель, які використовуються для відпочинку та інші відкриті землі. Всього в регіоні таких земель 34,3 тис. га, і вони можуть бути віднесені до складу буферних зон майбутньої екомережі.