Фінансові ресурси підприємств

Фінансові ресурси підприємств - це частина грошових коштів у формі доходів і зовнішніх надходжень, які призначені для своєчасного виконання фінансових зобов'язань і здійснення затрат із забезпечення процесу розширеного відтворення.

Під час створення підприємств джерела формування фінан­сових ресурсів залежать від форми власності, на базі якої воно створюється. Так, під час створення державних підприємств фінансові ресурси формуються за рахунок бюджету, коштів вищих органів управління, коштів інших аналогічних підприємств під час їх реорганізації. Під час створення колективних підприємств фінансові ресурси формуються за рахунок пайових внесків організацій, добровільних внесків юридичних і фізичних осіб тощо. Усі ці кошти акумулюються в статутному капіталі підприємств, який є основ­ною частиною власного капіталу і основним джерелом власних фінансових ресурсів підприємства.

В процесі подальшої роботи фінансові ресурси підприємств можуть поповнюватися за рахунок додатково створених власних джерел, позичених і залучених коштів. До складу власних фінансових ресурсів, які додатково їх формують, включають:резервний капітал;додатковий вкладений капітал;інший додатковий капітал;нерозподілений прибуток;цільове фінансування.

Отже, статутний капітал і власні джерела фінансування, які додатково формуються під час діяльності підприємства, створюють його власний капітал.

Крім власного капіталу, фінансові ресурси підприємств формуються за рахунок залучених і позичених джерел.

До складу залучених фінансових ресурсів належать кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги, а також усі види грошових зобов'язань підприємства.

До складу позичених фінансових ресурсів належать довгострокові і короткострокові кредити банків, а також інші довгострокові фінансові зобов'язання, пов'язані з залученням позичених коштів, на які нараховуються відсотки.

Склад, обсяг і структура фінансових ресурсів значною мірою залежать від виду і розміру підприємства, роду його діяльності, обсягу виробництва. Чим більший обсяг виробництва і вища ефективність роботи підприєм­ства, тим більша величина власних фінансових ресурсів. Своєю чергою, структура фінансових ресурсів значною мірою впливає на фінансовий стан підприємства.

Формування і використання фінансових ресурсів здійснюється у двох формах:

фондовій;нефондовій.Тобто частина фінансових ресурсів використовується на утво­рення грошових фондів цільового призначення, тоді як виконання фінансових зобов'я­зань перед бюджетом, банками здійснюється у нефондовій формі.

Фінансовий механізм

Єдиної думки щодо визначення поняття та його складових не існує. Серед розмаїття визначень і підходів вчених та практиків до поняття "фінансовий механізм" найбільшої уваги заслуговують два аспекти, два підходи до розуміння його суті.

Перший підхід полягає в тому, що під фінансовим механізмом розуміють функціонування самих фінансів підприємств. Другій підхід до розгляду поняття "фінансову механізм" полягає в тому, що його розуміють як сукупність методів і форм, інструментів, прийомів і важелів впливу на стан та розвиток підприємства.

Незважаючи на існування двох основних підходів до суті фінансового механізму, в науковій літературі до цього часу чіткого визначення поняття "фінансовий механізм" не існує. У дослідженнях провідних західних вчених фінансовий механізм не виділяють як відокремлений об'єкт вивчення, але всебічно і грунтовно досліджують фінансові методи впливу на підприємство, державу і суспільство.

Фінансовий механізм – це сукупність методів реалізації економічних інтересів шляхом фінансового впливу на соціально-економічний розвиток підприємства. Складовими фінансового механізму є: 1. фінансове забезпечення; 2. фінансове регулювання; 3. система фінансових індикаторів і фінансових інструментів, які дають змогу оцінити цей вплив.

Виходячи із зазначеного, фінансовий механізм має певну загальну модель. Слід зазначити, що серед українських вчених існує чітка позиція щодо визначення фінансового механізму підприємства та його складових, якщо поза увагою лишити центральну складову механізму - економічний інтерес учасників фінансових відносин та її присутність у кожній складовій механізму (крім фінансових індикаторів). З цього приводу необхідно враховувати, що фінансовий механізм має забезпечувані таке поєднання факторів виробництва, його регуляторів, яке реалізує приватновласницькі та суспільні інтереси всіх учасників шляхом еквівалентного розподілу кінцевого продукту. Розглянемо складові фінансового механізму підприємства.

Фінансове забезпечення полягає у виділенні певної суми фінансових ресурсів на розв'язання окремих завдань фінансової політики господарюючого суб'єкта. При цьому розрізняють забезпечувальну і регулятивну його дію. В цілому ж дія фінансового механізму спрямована на реалізацію економічних інтересів учасників фінансових відносин.

Фінансове забезпечення та фінансове регулювання проводиться за допомогою фінансових інструментів, які, в свою чергу, мають свої важелі впливу. Елементи фінансових інструментів поділяються на: - первинного впливу, що діють у процесі вилучення частини доходів (податки, внески, відрахування);- вторинного впливу, що діють шляхом збільшення доходів (банківські позички, бюджетні субсидії).

В сучасних умовах визнається, що серед складових фінансового механізму найефективнішими є фінансові важелі, які приводяться в дію через відповідні фінансові методи. Окрім того, фінансовий механізм має відповідне правове, нормативне, інформаційне та організаційне забезпечення. В теорії фінансів система фінансових індикаторів включає: - фінансові категорії;- фінансові показники;- фінансові коефіцієнти.

Отже, по-перше, фінансовий механізм-це складна система, яка дозволяє управляти фінансовою діяльністю. По-друге, це механізм, який дозволяє розв'язувати практично всі проблеми, але слід враховувати, що роль фінансів у відносинах розподілу вторинна і основне регулювання здійснюється у сфері виробництва.