Доходи від операційної діяльності

У доходах від операційної діяльності важливе місце за­ймають доходи (виручка) від реалізації продукції (робіт, послуг).

Виручка від реалізації — це сума коштів, які надійшли на по­точний рахунок підприємства в банку або в касу підприємства від продажу товарів та надання послуг.

Процес виробництва завершується доведенням продукції до споживача.

Реалізація продукції (Т — Г) — це кінцева стадія кругооборо­ту коштів підприємства

(Г — Т... В... Т — Г), яка є його важ­ливим показником. Рух товарів і коштів створює основу економі­чних відносин між виробниками, постачальниками, посередни­ками і покупцями.

Доходи (виручка) від реалізації групуються за такими видами діяльності:

• реалізація товарів;

o реалізація готової продукції;

o виконання робіт та надання послуг.

Розмір виручки від реалізації продукції, за інших однакових умов, залежить від:

1) кількості, асортименту та якості продукції, що підлягає реа­лізації (Обсяг (кількість) реалізованої продукції прямо впливає на ве­личину виручки, а сама кількість реалізованої продукції залежить від обсягу виробництва товарної продукції і зміни величини пе­рехідних залишків нереалізованої продукції на початок і кінець звітного періоду. Асортимент реалізованої продукції справляє двоякий вплив на величину виручки. Зростання в загальному об­сязі реалізованої продукції питомої ваги асортименту з більш ви­сокою ціною збільшує величину виручки, і навпаки).

2) рівня реалізаційних цін.

Залежно від того, яку мету має підприємство на ринку, розріз­няють різні підходи до ціноутворення (оптимізації цін). Такими цілями можуть бути:

§ виживання на ринку стає головною метою, коли ринок досяг майже граничної місткості (для збереження життєздатності підприємства можуть встановлювати низькі ціни, сподіваючись, що ринок буде чутливим до них);

§ максимізація прибутку (у цьому разі зіставляються попит і витрати на виробництво з альтернативними цінами і вибирають ту з них, яка забезпечить максимальний прибуток);

§ лідерство на ринку досягається через зниження витрат і одержання високого і тривалого прибутку (установлюються ни­зькі ціни з метою збільшення частки підприємства на ринку);

§ лідерство щодо якості товарів передбачає встановлення від­носно високих цін, які мають компенсувати високі витрати на науково-дослідні роботи й забезпечення якості.

За умов ринкової економіки існують вільні, фіксовані та регу­льовані ціни.

ü фіксовані ціни встановлюються адміністративно (державою), переважно на послуги першої необхідності на това­ри (послуги), які монопольно виготовляються чи надаються дер­жавою (газ, електроенергія, пасажирський транспорт тощо),

ü ре­гульовані ціни встановлюються для регулювання рівня рента­бельності товарів першої необхідності, наприклад хлібобулочних виробів, продуктів дитячого харчування тощо.

вільні ціни, тобто цінами, які склалися на ринку під впливом попиту і пропозицій за

Підприємство визначає як планову, так і фактичну виручку від реалізації продукції. Для забезпечення правильності її визначення надзвичайно важливе значення мають дані про різницю між часом відвантаження і часом оплати продукції; питома вага поставок продукції за попередню оплату; поставок, які будуть опла­чені протягом одного-трьох місяців після відвантаження; поста­вок за бартером; змін дебіторської заборгованості. Узагальнення такої інформації дає змогу спрогнозувати реальне надходження грошових коштів у плановому періоді (місяць, квартал, рік).

Планову виручку від реалізації продукції визначають мето­дом прямого рахунку. За його використання виручка від реалізації визначається множенням кількості реалізованих виробів на їхню реалізаційну ціну і додаванням отриманих сум за всією номенк­латурою виробів.

Виручку від реалізації кожної номенклатури виробів визнача­ють за формулою:

В = Р*Ц,

Де: В — виручка,

Р — кількість реалізованих виробів,

Ц — ціна реалізації кожного виробу.

Обсяг реалізації можна розрахувати укрупненим методом, ви­ходячи з товарного випуску виробів у плановому періоді, додаю­чи залишки виробів на початок планового періоду і віднімаючи такі на кінець планового періоду. Плановий обсяг реалізації об­раховують з формули:

Р = 3₁ + Т - 3₂,

Де: Р — обсяг реалізації в плановому періоді;

3₁ — залишки кожного виду готових виробів на складі та від­вантажених на початок планового періоду;

Т — випуск товарної продукції в плановому періоді;

З₂ — залишки кожного виду виробів на складі на кінець пла­нового періоду.

Реалізаційні ціни в плановому періоді визначають на основі цін базового періоду, які коригують на передбачувані зміни в плано­вому періоді, у тому числі з урахуванням попиту і пропозиції.

Коли асортимент виробів надто великий, розрахунок плану реалізації можна здійснювати комбінованим методом.

Виручку від реалізації основних видів продукції визначають методом пря­мого рахунку, а для обчислення виручки від реалізації виробів іншого асортименту користуються укрупненим методом. Для розрахунку беруть товарний випуск за всією номенклатурою за­лишків виробів, додають до нього вартість залишків на початок планового періоду і віднімають очікувані залишки на кінець пла­нового періоду за відпускними вільними цінами і за собівартістю.

Крім доходів від реалізації продукції (товарів, послуг), під­приємство отримує інші операційні доходи, які включаються в доходи від операційної діяльності.

Інші операційні доходи включають доходи від операційної ді­яльності підприємства у звітному періоді, крім доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).

До інших операційних доходів належать:

ü дохід від реалізації іноземної валюти;

ü дохід від реалізації інших оборотних активів (крім фінансо­вих інвестицій);

ü дохід від операційної оренди активів;

ü дохід від операційної курсової різниці за операціями в іноземній валюті;

ü одержані штрафи, пені, неустойки;

ü дохід від списання кредиторської заборгованості, щодо якої минув строк позовної давності;

ü відшкодування раніше списаних активів (надходження боргів списаних як безнадійні);

ü одержані гранти та субсидії;

ü інші доходи від операційної діяльності такі, що не знайшли відображення у названих вище доходах, зокрема доходи від опе­рацій із тарою, від інвентаризації тощо.

ü дохід від реалізації іноземної валюти;

ü дохід від реалізації інших оборотних активів (крім фінансо­вих інвестицій) — виробничих запасів, малоцінних та швидко­зношуваних предметів;

ü дохід від операційної оренди активів (майна), крім фінансової, якщо ця діяльність не є предметом (метою) створення під­приємства.