Загалом європейську модель корпоративної соціальної відповідальності характеризують такі ознаки

Європейська модель більшою мірою орієнтована на три сфери прояву соціаль­них ініціатив: економіку, зайнятість та охорону навколишнього середовища.

Якщо американська модель ставить за мету корпоративної соціальної відпо­відальності прибутковість, то європейська відносить до неї додаткові питання відповідальності перед працівниками і місцевими співтовариствами. Відповідно корпоративна соціальна відповідальність бізнесу поширюється на умови праці, заробітну плату, випуск якісної продукції та надання послуг, охорону навколиш­нього середовища, зайнятість у конкретному регіоні, реалізацію соціальних ініціатив населення. Відповідальність, пов’язана з реалізацією регіональних та соціальних проблем, здійснюється через конкурсні гранти у співпраці з місцевим самоврядуванням.

Другою характерною ознакою європейської моделі є помітна роль держави. Загальновідомо, що європейська модель економіки характеризується високими обсягами ВВП, що перерозподіляється через державний бюджет (близько 50%), створенням розвиненої системи соціального захисту на основі залучення коштів держави та підприємців. При цьому європейський бізнес розглядає державу як інститут, що приводить у виконання прийняті правила поведінки. Натомість у США таке втручання держави трактується як порушення свободи бізнесу.

В Європі КСВ є складовою стратегій розвитку держав. Саме тому більшість країн ЄС уже розробили або розробляють національні стратегії корпоративної соціальної відповідальності.

Приклад із практики

15 липня 2009 року міністерство праці та соціальної політики Німеччини ухвалило «Звіт про розробку національної КСВ-стратегії». У звіті відзначено, що корпоративна соціальна відповідальність є добровільною діяльністю компаній і, враховуючи міжнародні тенденції і прийняті міжнародною спільнотою документи, національні стратегії з КСВ можуть нада­ти новий поштовх для розвитку КСВ.

Завдяки Національній стратегії з КСВ заплановано було прийняти «План дій: КСВ у Ні­мечинні» у 2010 році.

Перед розробкою національної стратегії з КСВ було проведено дослідження, одна з рекомендацій якого – «потрібно розширити практику корпоративної відповідальності за межами того кола підприємств, які вже використовують КСВ у своїй бізнес-стратегії».

При цьому зазначалося, що Національна стратегія КСВ має бути не зосередженою на створенні якихось мінімальних стандартів, а спрямованою на розвиток конкуренції, що винагороджує активну корпоративну відповідальність і надає конкурентні переваги на ринку. Це, у свою чергу, потребує розвитку соціального середовища, в якому варті дові­ри КСВ і КСВ-навички не лише серед великих, а й серед малих та середніх підприємств, працівників і споживачів – отримують загальне визнання.

При просуванні ідеї європейські політики надають великого значення про­світництву та підтримці різноманітних ініціатив у галузі КСВ. Саме тому уряди країн Європи часто є ініціаторами змагань компаній з корпоративної соціальної відповідальності.

Приклади з практики

З 1999 року федеральне міністерство соціального забезпечення та захисту прав спо­живачів (БМСГ) Австрії організувало федеральне змагання, за результатами якого нагоро­джуються підприємства з рівними можливостями при прийнятті на роботу і сприятливою політикою. Компанії, що беруть участь у змаганні, оцінюються за низкою критеріїв, як-от: кількість жінок на керівних посадах і жінок, які отримують вигоду від довічного навчання, кількість робіт з неповною зайнятістю, гнучкість робочого графіка і місць, політики щодо підтримки дітей.

У Греції Інститут здоров’я і безпеки на роботі, створений спільно із соціальними парт­нерами, присуджує щорічну премію підприємствам, які сприяли здоров’ю і безпеці на роботі завдяки поліпшенню умов праці.

На Мальті Центр чистих технологій (ЦЧТ) спільно з міністерством сільського господар­ства і довкілля, мальтійськими екологічними і плановими органами та мальтійськими під­приємствами у 2003 році створив екологічну винагороду за промисловість. Організаціям, що перемогли, надається право на використання спеціальної емблеми на їхніх докумен­тах протягом двох років.

Крім просвітництва, уряди країн Європи корпоративну соціальну відповідальність, як правило, регулюють нормами, стандартами та законами. Так, у багатьох європейських країнах законодавчо встановлено обов’язковість медичного стра­хування, пенсійного регулювання, природоохоронної діяльності підприємств.