Типи гарячок та їх патогенетична оцінка

Оцінюючи патогенез гарячки, враховують максимальний підйом температури вище норми і характер добових коливань температури.

Обидва ці критерії мають значення, оскільки від них залежить ступінь впливу на організм різних значень температури і характер протікання хвороби.

За підйомом температури розрізняють наступні типи лихоманок:

З підйомом температури до 1°С вище норми – субфебрильна;

- // - до 2°С вище норми –фебрильна (помірна);

- // - до 3 °С вище норми –висока (піретична);

- // - більше 3 °С вище норми – надмірна (гіперпіретична).

Рівень підйому температури по різному впливає на організм тварини, на його загальний стан, на функціональні системи, на природну резистентність, що має враховуватись лікарем при лікуванні хворих тварин.

Гарячка – захисно - пристосовна реакція організму. І як всякий патологічний процес, вона може мати як позитивне так і негативне значення для організму (принцип відновлення і полому). Ще Гіпократ (460-377 рр. до н.е) називав підвищення температури очищаючим жаром. В певній мірі це так. Помірне підвищення температури (субфебрильна, фебрильна гарячка) підвищує захисні механізми організму: фагоцитоз, вироблення специфічних тіл тощо. Одночасно ослаблюється стійкість мікроорганізмів, підвищується їх чутливість до антибактеріальних препаратів: антибіотиків, сульфаніламідів і інших. Все це говорить про недоцільність застосування при невисоких температурах жарознижуючих препаратів (антипіретиків). Напротив, при в’ялопротікаючих хронічних інфекційних захворюваннях іноді штучно загострюють патологічний процес із підйомом температури тіла введенням чужерідного білка: пептону, кип’яченого знежиреного молока, вакцинними провокаціями. При цьому досягається активізація захисних механізмів організму, підвищення чутливості мікроорганізмів до антибактеріальних препаратів, що прискорює одужання хворої тварини.

Висока ж гарячка (піретична, гіперпіретична) виснажує організм, негативно впливає на життєво важливі функції: серцево-судинну, дихальну, нервову діяльність. При високих температурах доцільно призначати тваринам жарознижуючі засоби.

Для оцінки перебігу хвороб (патогенезу), передусім інфекційних, має значення враховувати не тільки максимальне підвищення температури тіла хворої тварини, а і добові коливання температури: вранішні і вечірні. Це пояснюється тим, що і у здорових тварин існують незначні добові коливання температури тіла, обумовлені особливостями обміну речовин і енергії: вранці показники температури дещо нижчі, а ввечері вищі, так як обмін речовин і енергії ввечері дещо вище, ніж вранці.

При хворобах же, які супроводжуються гарячкою, амплітуда добових коливань температури тіла значно збільшується.

Перепади температур, особливо, якщо вони значні, швидко виснажують організм, знижують опірність, ослаблюють функціональні системи.

Крім того, температурна крива може допомогти уточнити діагноз хвороби.

В залежності від добових коливань температури розрізняють наступні типи гарячки (температурних кривих).

Гарячка постійного типу (febris continua) – температура, піднявшись, тримається на високому рівні з добовими коливаннями в межах 1°С (вечірні показники вище ранішніх до 1°С). Такий тип гарячки характерний для крупозної пневмонії. Тривалість гарячки може бути різною. Падіння температури може бути критичним або літичним.

Гарячка ремитуючого типу (febris remittens) - з падінням температури – ремісіями – ранком. Різниця між вечірньою і ранішньою температурою більше 1°С, іноді 3-4 °С. Зустрічається при сепсисі, бронхопневмонії, туберкульозі легенів.

Гарячка інтермітуючого типу (febris intermittens) – переміжна гарячка – характеризується короткотривалими нападами, які змінюються без гарячковими періодами. Такий тип гарячки характерний для хвороб з циклічним розвитком збудника – піроплазмідозів (піроплазмоз, франсаільоз, нутталіоз і ін..).

Гарячка зворотного типу (febris reccurens) відрізняється від попередньої більш тривалими підйомами температури (5-8 днів). Періоди нормальної температури також більш триваліші. Така гарячка трапляється у коней, хворих на інфекційну анемію.

Гектична гарячка (febris hectika) – з дуже великим підвищенням і швидким спадом; трапляється при септичних процесах.

Неправильна гарячка (febris athypica) з коливаннями температури тіла протягом доби без певної закономірності.

Короткочасна гарячка (febris aephemeria), виникає внаслідок нервового збудження і під дією різних стресових чинників. Швидко минає.

Характеризуючи типи гарячок по добовим коливанням температури, слід підкреслити, що в останні роки їх значення втрачено через широке застосування антибіотиків і інших хіміотерапевтичних засобів, що значною мірою змінило їх типовість.