Тема 9. Фондова біржа

Фондова біржа – організований ринок для торгівлі стандартними фінансовими інструментами, створюваний професійними учасниками фондового ринку для взаємних оптових операцій.

Для класичної фондової біржі характерні:

– централізований ринок з фіксованим місцем торгівлі (торговельною площадкою);

– наявність процедури відбору кращих товарів (цінних паперів), що відповідають певним вимогам (фінансова стабільність і великі розміри емітента, масовість цінного папера як однорідного й стандартного товару, масовість попиту, чітко виражена мінливість цін і т. д.);

– існування процедури відбору кращих операторів ринку як членів біржі;

– наявність тимчасового регламенту торгівлі цінними паперами й стандартними торговельними процедурами;

– централізація реєстрації угод і розрахунків по них;

– установлення офіційних котирувань;

– нагляд за членами біржі з позицій їхньої фінансової стабільності, безпечного володіння бізнесу й дотримання етики фондового ринку.

Роль фондової біржі в економіці країни визначається насамперед ступенем роздержавлення власності, а точніше частки акціонерної власності у виробництві валового національного продукту. Крім того, роль біржі залежить від рівня розвитку ринку цінних паперів загалом.

До основних функцій фондової біржі належать:

– мобілізація і концентрація вільних грошових капіталів і нагромаджень за допомогою продажу цінних паперів;

– кредитування і фінансування держави та інших державних організацій шляхом купівлі їх цінних паперів;

– забезпечення високого рівня ліквідності вкладень в цінні папери;

– поширення інформації про товари й фінансові інструменти, їхню ціну й умови обігу;

– індикація стану економіки, її товарних сегментів і фондового ринку.

Порядок проведення операцій на фондовій біржі полягає в подачі заявки, укладанні угоди, перевірці параметрів угоди (якщо угода укладається усно або по телефону), здійсненні взаєморозрахунків, виконанні угоди. Угоди, укладені на біржі, обов’язково реєструються біржею або професійним учасником біржової торгівлі, який має на це право.

Основними параметрами угоди по продажу цінних паперів, що укладається на фондовій біржі, є:

– назва;

– ціна та кількість активу;

– термін виконання, коли здійснюється передача цінних паперів;

– термін розрахунків, коли відбувається передача грошових коштів.

Для якісної оцінки становища ринку цінних паперів і кількісної оцінки його динаміки у світовій практиці використовують індекси. Індексом фондового ринку є деяке число, що характеризує його якісний стан.

Індекси – це інструменти оцінки поведінки ринку цінних паперів, що відображають макроекономічні процеси. Під час нестабільності в економіці індекси падають. Якщо ж спостерігається економічний ріст, індекси ростуть.

Залежно від вибору цінних паперів, інформація про які використовується для обчислення індексу, він може характеризувати фондовий ринок в цілому, ринок груп цінних паперів (ринок державних цінних паперів, ринок облігацій, ринок акцій і т. д.), ринок цінних паперів галузі (нафтогазового комплексу, телекомунікацій, транспорту, банків і т. д.). Співставлення динаміки поведінки цих індексів дає можливість спостерігати за змінами стану будь-якої галузі стосовно економіки в цілому.

Індекси розроблені для різних фінансових інструментів, таких як акції, боргові цінні папери, іноземна валюта і т. ін., проте індекси на акції (фондові індекси) є найбільш відомими.

Більше половини фондових індексів належить до однієї з двох груп: капіталізовані й цінові індекси.

Індекси використовуються як вихідні дані для розрахунку параметрів економічних біржових моделей. Через індекс відомі компанії мають можливість оцінити поведінку індивідуальних акцій, враховуючи поведінку ринку цінних паперів в цілому.