Умови виникнення товарного виробництва | |||
Суспільний поділ праці | Спеціалізація господарства, яка зумовлює необхідність економічних зв’язків між різними власниками засобів і результатів виробництва. | ||
Обмеженість виробничих ресурсів і матеріальних благ | Зумовлюється безмежністю потреб, що постійно зростають. | ||
Економічна відособленість товаровиробників | Зумовлена і визначається власністю на засоби виробництва. | ||
Типитоварного виробництво | |||
Просте | Розвинуте (капіталістичне) | ||
- засоби виробництва є власністю безпосереднього виробника; - базується на власній праці власників засобів виробництва; - продукти праці належать безпосередньому товаровиробнику і далеко не всі приймають товарну форму; - кінцева мета – задоволення потреб товаровиробника у споживанні; - дрібне за розмірами і обмежене. | - базується на використанні найманої праці; - продукти праці належать власнику засобів виробництва і всі приймають товарну форму; - кінцева мета – отримання прибутку; - має загальний характер; - велике за розмірами і розвивається на базі використання те машинної технології. | ||
|
|
Таблиця 7.3
Товар і його властивості
Товар ► | Створена працею суспільна корисність (економічне благо), призначена для еквівалентного обміну на ринку на інший товар. | ||
Властивості товару за теорією трудової вартості | Споживча вартість | Здатність задовольняти людські потреби | |
Вартість (Мінова вартість) | Спроможність обміну на інші товари у певному кількісному співвідношенні. | ||
Порівняльна характеристика вартості і корисності | |||
Класична політекономія | Неокласична економікс | ||
Споживча вартість – об’єктивна,абстрактна якість будь-якого товару чи послуги; природна корисність товару взагалі, безвідносно до потреб конкретної людини. | Корисність – поняття чисто суб’єктивне, індивідуальне для кожної окремої людини; ступінь задоволення або приємності, які отримує конкретна людина від споживання того чи іншого товару чи послуги. | ||
Вартість – уречевлена в товарі суспільна праця виробника. | Цінність– оцінка ступеня корисності блага індивідом. | ||
Таблиця 7.4
Теорії вартості
Теорія факторів виробництва | Визначає вартість товару за витратами на їхнє виробництво: капіталу, праці, землі, які створюють відповідні доходи – прибуток, зарплату, ренту. |
Теорія трудової вартості | Оцінює вартість товарів залежно від витрат суспільно-необхідної праці на їхнє виробництво. |
Теорія попиту і пропозиції | Визначає вартість товарів за співвідношенням попиту і пропозиції на них в процесі обміну. |
Теорія граничної корисності | Визначає вартість товарів ступенем корисності останньої одиниці товару для споживача. |
|
|
Таблиця 7.5
Сутність та значення ціни і вартості
Ціна ► Зумовлює можливість одночасного прояву інтересів виробників і споживачів ▼ | Деяка кількість грошей або інших товарів, які сплачують чи отримують за одиницю товару або послуги. | |
Сума грошей, що влаштовує і продавця, і покупця та сплачується останнім першому за товар. | ||
Форма грошового вираження вартості й цінності товару. | ||
Продовження табл.7.5. | ||
Вартість - рушійний мотив для товаровиробника. Цінність - рушійний мотив для споживача. | ||
Значення вартості | 1. Належить до фундаментальних, вихідних категорій економічної науки, від вартості виростають інші категорії: ціна, прибуток, попит, пропозиція та ін. 2. Виконує важливу обліково-інформаційну функцію. 3. Сучасна інтернаціоналізація економічних відносин зумовлює і відповідну інтернаціоналізацію категорії вартості. | |
Таблиця 7.6
Закон вартості та його функції
Закон вартості ► ▼ | Виражає внутрішньо необхідні, суттєві і сталі зв’язки між суспільно необхідною працею і цінами товарів за умов відносної відповідності попиту і пропозиції. |
Проявляється ► ▼ | В обміні еквівалентів: мінові пропорції регулюються суспільно необхідними витратами. |
Виконує функції | Стихійно регулює пропорції суспільного виробництва. |
Стимулює розвиток продуктивних сил. | |
Зумовлює диференціацію, розшарування виробників. |
Таблиця 7.7
Функції ціни
Вимірювальна (інформаційна) | Визначає кількість грошей, необхідних для обслуговування купівлі-продажу; встановлює співставлення цінності різних товарів (дорогі, дешеві товари). |
Облікова | Здійснює еквівалентний обмін, визначає економічну ефективність виробництва, встановлює оптимальне співвідношення між нагромадженням і споживанням тощо. |
Розподільча | Через механізм співвідношення попиту і пропозиції реалізується в розподілі ресурсів, власності, прибутку, національного доходу між галузями, виробниками та споживачами, у формуванні доходів та заощаджень. |
Стимулююча | Полягає в можливості впливу на інтереси виробників в оновленні засобів виробництва, в зростанні обсягів виробництва, в підвищенні якості продукції, прискоренні НТП тощо. |
Соціальна | Проявляється при визначенні рівня життя, прожиткового мінімуму, споживчого бюджету родини, у формуванні певних відносин тощо. |
Таблиця 7.8
Класифікація цін
Класифікаційна ознака | Види цін |
За обсягами купівлі-продажу | Біржові, внутріфірмові, оптові, комісійні, роздрібні. |
За ступенем та способом регулювання | Жорстко фіксовані (незмінні), регульовані (змінні), договірні (контрактні), вільні (ринкові), конкурентні, монопольні. |
За територією дії | Поясні, регіональні, національні, світові. |
Тарифи | Плата за послуги (транспортні, житлово-комунальні тощо). |
За метою економічного аналізу | Номінальні, реальні, відносні (порівняльні), очікувані, прогнозні тощо. |
Таблиця 7.9