1. Ввімкнути генератор і частотомір за 20 хвилин до початку роботи (вмикається лаборантом).
2. За допомогою частотоміра і секундоміра зробити n=50 відліків числа імпульсів , які поступили на вхід приладу за 10 секунд (частота генератора в діапазоні 25-100 Гц встановлюється керівником заняття). Результати вимірювань занести в таблицю 1.1.
Таблиця 1.1.
№ п/п | hi | ni, c-1 | Dni,c-1 | (Dni)2 | № п/п | hi | ni, c-1 | Dni,c-1 | (Dni)2 | , с-1 | Dn | a | t a | ||
1 | 26 | ||||||||||||||
2 | 27 | ||||||||||||||
3 | 28 | ||||||||||||||
4 | 29 | ||||||||||||||
5 | 30 | ||||||||||||||
6 | 31 | ||||||||||||||
7 | 32 | ||||||||||||||
8 | 33 | ||||||||||||||
9 | 34 | ||||||||||||||
10 | 35 | ||||||||||||||
11 | 36 | ||||||||||||||
12 | 37 | ||||||||||||||
13 | 38 | ||||||||||||||
14 | 39 | ||||||||||||||
15 | 40 | ||||||||||||||
16 | 41 | ||||||||||||||
17 | 42 | ||||||||||||||
18 | 43 | ||||||||||||||
19 | 44 | ||||||||||||||
20 | 45 | ||||||||||||||
21 | 46 | ||||||||||||||
22 | 47 | ||||||||||||||
23 | 48 | ||||||||||||||
24 | 49 | ||||||||||||||
25 | 50 |
|
|
3. Вираховують з точністю до 0.1 для кожного відліку - число імпульсів за 1 с, а також середнє значення , дисперсію та середню квадратичну похибку середнього арифметичного за формулами (1.8), (1.9), (1.10) і межі надійного інтервалу Dν для коефіцієнта надійності a=0.95, користуючись таблицею 1 (Додаток). Обчислення повторити за програмою №1 (Додаток).
|
|
4. Для визначення вигляду розподілу розбивають весь діапазон із значень n на інтервали Dν0 (в даній роботі Dν0=0,5 с-1) і підраховують, яка кількість D n значень попадає в кожен інтервал. Обчислюють відносну частоту, яка приходиться на одиничний інтервал. Для цього складають таблицю 1.2.
5. Побудувати на міліметровому папері діаграму розподілу р і в залежності від n, відклавши по осі абсцис значення (початки інтервалів), а по осі ординат h (див. табл.1.2). Діаграма буде представляти собою систему прямокутників, висоти яких , а основа - Dν0.
6. На тому ж графіку в тому ж самому масштабі побудувати криву густини імовірності за формулою (1.7), замінивши m та s2 їх наближеними значеннями та . Для обчислень використовують програмовані калькулятори.
7. Вирахувати середні значення, середні квадратичні похибки і межі надійних (довірчих) інтервалів Dν для a=0,95 кожних п’яти значень. Скористатися програмованими калькуляторами.
8. Нанести на графік для порівняння всі середні значення і надійні інтервали для п’яти значень, зберігаючи масштаб, який був вибраний при побудові гістограми.
9. Оформлені результати повинні бути представлені у вигляді, даному на рис.1.2.
10. Зробити висновки.
Взірець таблиці 1.2.
Частота від-до, Гц | Кількість значень в інтервалі (риски) | D ni | ||
47-47.5 | /// | 3 | ||
47.51-48 | ///// | 5 | ||
48.01-48.5 | /////// | 6 |
Примітка: На основі результатів нижньої частини рис.1.2 викладач акцентує увагу студентів, що для окремих вибірок одержані значення вимірюваних величин з відповідними довірчими інтервалами можуть не перекриватись. А це означає, що середнє значення вимірюваної величини окремої вибірки є також випадкова величина, яка може значно відрізнятися від середнього значення для великої вибірки.
Лабораторна робота №2