В конічну колбу місткістю 250 см3 наливають 100 см3 води і додають 2-3 краплі розчину індикатору і перемішують. Розчин набуває зеленувато-блакитного кольору. Далі пробу титрують розчином соляної кислоти (20 ммоль/дм3) до зміни кольору на сірий.
Карбонатну жорсткість, Жк, обчислюють за формулою, ммоль/дм3 (мг-екв/дм3):
,
де v 1 – об’єм розчину соляної кислоти, витраченого на титрування, см3;
С 1 – концентрація розчину соляної кислоти, ммоль/дм3 (С 1 = 20 ммоль/дм3);
v 0 – об’єм проби води, взятої на аналіз, см3 (100 см3).
Результати лабораторної роботи оформляють у вигляді таблиці:
Номер проби | Результати досліджень, ммоль/дм3 | ||||
Жз | ЖСа | ЖMg | Жк | Жнк | |
Контрольні запитання
1. Які солі обумовлюють жорсткість води?
2. Які є види жорсткості води?
3. Допустима жорсткість питної води.
Лабораторна робота № 8
Лужність води
Під загальною лужністю води розуміють суму гідрокарбонатних НСО3-, карбонатних СО32-, гідроксидних ОН- іонів та аніонів слабких кислот. Відповідно до цього розрізняють гідрокарбонатну, карбонатну та гідроксидну лужність. Оскільки в більшості природних вод переважають вуглекислі сполуки (в основному іони НСО3-), звичайно враховують лише гідрокарбонатну і карбонатну лужність.
|
|
При рН ³ 8,3, а також при застосуванні деяких методів очистки води (наприклад, вапняне або содово-вапняне пом’якшення) необхідно враховувати і гідроксидну лужність.
Головним джерелом гідрокарбонатних та карбонатних іонів у поверхневих водах є процеси хімічного вивітрювання і розчинення карбонатних порід вапняків, мергелів, доломітів. Значна кількість гідрокарбонатів надходить із атмосферними опадами і ґрунтовими водами. Карбонатні і гідрокарбонатні іони потрапляють у водойми зі стічними водами підприємств хімічної, силікатної, содової та інших галузей промисловості.
У річкових водах вміст гідрокарбонатних і карбонатних іонів коливається від 30 до 400 мгНСО3-/дм3. В підземних водах їх вміст помітно зростає – 150...900 мгНСО3-/дм3.
Лужність не входить до числа жорстко обмежених за своїм значенням показників якості води, однак ДержСанПіН України рекомендує т.зв. показники фізіологічної повноцінності складу води, до яких входить і загальна лужність 0,5...6,5 мг-екв/дм3.
Лужність води – важливий показник при проведенні багатьох процесів очистки води, особливо при обробці її коагулянтами, пом’якшенні.
Визначення лужності води ґрунтується на реакції іонів НСО3- із соляною кислотою в присутності індикатора - суміші бромкрезолового зеленого і метилового оранжевого (ISO 9963-1).
Реакція проходить згідно рівняння:
|
|
НСО3- + Н+ = СО2 + Н2О.
На закінчення реакції вказує зміна кольору з зеленувато-блакитного на сірий.