Вихідні дані до лабораторної роботи №8

Варіант 1

№ свердловини	Абсолютна відмітка устя, м	Глибина до води, м	Глибина до водонепроникного ложа, м
1	92,3	5,2	8,2
2	91,5	4,5	8,4
3	90,2	4,3	8,0
4	90,6	5,0	9,0
5	89,4	4,1	8,3
6	86,5	2,0	4,1
7	89,1	4,0	7,7
8	84,0	1,0	2,1
9	82,5	0,5	1,6

Варіант 2

№ свердловини	Абсолютна відмітка устя, м	Глибина до води, м	Глибина до водонепроникного ложа, м
1	93,3	5,2	8,2
2	92,5	4,5	8,4
3	91,2	4,3	8,0
4	91,6	5,0	9,0
5	90,4	4,1	8,3
6	87,5	2,0	4,1
7	90,1	4,0	7,7
8	85,0	1,0	2,1
9	83,5	0,5	1,6

Варіант 3

№ свердловини	Абсолютна відмітка устя, м	Глибина до води, м	Глибина до водонепроникного ложа, м
1	93,3	4,2	8,2
2	92,5	3,5	8,4
3	91,2	3,3	8,0
4	91,6	4,0	9,0
5	90,4	3,1	8,3
6	87,5	1,0	4,1
7	90,1	3,0	7,7
8	85,0	1,0	2,1
9	83,5	0,5	1,6

Варіант 4

№ свердловини	Абсолютна відмітка устя, м	Глибина до води, м	Глибина до водонепроникного ложа, м
1	93,3	6,2	8,2
2	92,5	5,5	8,4
3	91,2	5,3	8,0
4	91,6	6,0	9,0
5	90,4	5,1	8,3
6	87,5	3,0	4,1
7	90,1	5,0	7,7
8	85,0	2,0	2,1
9	83,5	1,5	1,6

Варіант 5

№ свердловини	Абсолютна відмітка устя, м	Глибина до води, м	Глибина до водонепроникного ложа, м
1	94,3	5,2	8,2
2	93,5	4,5	8,4
3	92,2	4,3	8,0
4	92,6	5,0	9,0
5	91,4	4,1	8,3
6	88,5	2,0	4,1
7	91,1	4,0	7,7
8	86,0	1,0	2,1
9	84,5	0,5	1,6

Варіант 6

№ свердловини	Абсолютна відмітка устя, м	Глибина до води, м	Глибина до водонепроникного ложа, м
1	91,3	5,2	8,2
2	90,5	4,5	8,4
3	89,2	4,3	8,0
4	89,6	5,0	9,0
5	88,4	4,1	8,3
6	85,5	2,0	4,1
7	88,1	4,0	7,7
8	83,0	1,0	2,1
9	81,5	0,5	1,6

Варіант 7

№ свердловини	Абсолютна відмітка устя, м	Глибина до води, м	Глибина до водонепроникного ложа, м
1	93,3	5,7	8,2
2	92,5	5,0	8,4
3	91,2	4,8	8,0
4	91,6	5,5	9,0
5	90,4	4,6	8,3
6	87,5	2,5	4,1
7	90,1	4,5	7,7
8	85,0	1,5	2,1
9	83,5	1,0	1,6

Варіант 8

№ свердловини	Абсолютна відмітка устя, м	Глибина до води, м	Глибина до водонепроникного ложа, м
1	93,8	5,2	8,2
2	93,5	4,5	8,4
3	91,7	4,3	8,0
4	92,0	5,0	9,0
5	90,9	4,1	8,3
6	88,0	2,0	4,1
7	90,6	4,0	7,7
8	85,5	1,0	2,1
9	84,0	0,5	1,6

Варіант 9

№ свердловини	Абсолютна відмітка устя, м	Глибина до води, м	Глибина до водонепроникного ложа, м
1	93,0	5,2	8,2
2	92,2	4,5	8,4
3	91,0	4,3	8,0
4	91,3	5,0	9,0
5	90,1	4,1	8,3
6	87,2	2,0	4,1
7	89,8	4,0	7,7
8	84,7	1,0	2,1
9	83,2	0,5	1,6

Варіант 10

№ свердловини	Абсолютна відмітка устя, м	Глибина до води, м	Глибина до водонепроникного ложа, м
1	90,3	5,2	8,2
2	89,5	4,5	8,4
3	88,2	4,3	8,0
4	88,6	5,0	9,0
5	87,4	4,1	8,3
6	84,5	2,0	4,1
7	87,1	4,0	7,7
8	82,0	1,0	2,1
9	80,5	0,5	1,6

Варіант 11

№ свердловини	Абсолютна відмітка устя, м	Глибина до води, м	Глибина до водонепроникного ложа, м
1	93,3	5,2	9,2
2	92,5	4,5	9,4
3	91,2	4,3	9,0
4	91,6	5,0	10,0
5	90,4	4,1	9,3
6	87,5	2,0	5,1
7	90,1	4,0	8,7
8	85,0	1,0	3,1
9	83,5	0,5	2,6

Варіант 12

№ свердловини	Абсолютна відмітка устя, м	Глибина до води, м	Глибина до водонепроникного ложа, м
1	88,3	5,2	8,2
2	87,5	4,5	8,4
3	86,2	4,3	8,0
4	86,6	5,0	9,0
5	85,4	4,1	8,3
6	82,5	2,0	4,1
7	85,1	4,0	7,7
8	80,0	1,0	2,1
9	78,5	0,5	1,6

Лабораторна робота № 9

ВИЗНАЧЕННЯ ГРАНУЛОМЕТРИЧНОГО

(ЗЕРНОВОГО) СКЛАДУ ВЕЛИКОУЛАМКОВИХ І ПІЩАНИХ ГРУНТІВ

Мета і завдання роботи

Дослідним шляхом визначити зерновий склад незв’язних великоуламкових і піщаних ґрунтів. Для визначення зернового складу незв’язних ґрунтів роблять аналіз на ситах. Це дозволяє:

1) визначити назву ґрунту (таблиця 9.1);

2) побудувати сумарну криву зернового складу, з допомогою якої визначають ступінь неоднорідності ґрунту.

Основні теоретичні положення

Пухкі осадові гірські породи (ґрунти) складаються з частинок, зерен та уламків різної величини, форми і речовинного складу. Їх розмір змінюється від декількох сантиметрів до тисячних міліметра.

Під гранулометричним або механічним складом ґрунту розуміють відносний вміст в ньому (по вазі) частинок різної величини.

Гранулометричний склад є одним із важливих факторів, які визначають фізичні властивості ґрунту, такі як пластичність, пористість, стисливість, водопроникність та ін.

Для визначення гранулометричного складу порід виконують гранулометричний або механічний аналіз. Гранулометричний аналіз полягає у розчленуванні ґрунту на групи з близькими за величиною частинками – так званими фракціями. Розмір частинок, як правило, визначають за діаметром і показують у міліметрах.

Визначення гранулометричного складу необхідно для вирішення цілого ряду практичних питань, найбільш важливими з яких є:

1) класифікація ґрунтів за гранулометричним складом;

2) наближене обчислення водопроникності пухких незв’язних ґрунтів за емпіричними формулами;

3) вибір оптимальних отворів для фільтрів експлуатаційних свердловин;

4) оцінка пухких незв’язних ґрунтів, як будівельного матеріалу.

Для визначення назви ґрунтів прийнята схема (таблиця 9.1).

Таблиця 9.1 – Класифікація великоуламкових і піщаних порід

за процентним вмістом в них частинок певних розмірів

Порода	Розмір частинок, мм	Сума всіх частинок, %
Великоуламкові ґрунти
Бриловий (валунний) ґрунт	> 200	>50
Щебенистий (гальковий) ґрунт	> 10	> 50
Дресвяний (гравійний) ґрунт	> 2	> 50
Піщані ґрунти
Гравелистий пісок	> 2	> 25
Крупний пісок	> 0,5	> 50
Пісок середньої крупності	> 0,25	> 50
Дрібний пісок	> 0,1	> 75
Пилуватий пісок	> 0,1	< 75

Для визначення гранулометричного складу порід в інженерній геологічній практиці найбільше розповсюдження отримав ситовий аналіз.

Обладнання і прилади

Комплект сит з розмірами отворів 0,25; 0,5; 1; 2; 5; 10; технічна вага; різноважки; фарфорові чашки.

Порядок проведення роботи

Підготовка ґрунту до аналізу

Довести ґрунт до повітряно-сухого стану, розтерти крупні грудки. Взяти пробу ґрунту у кількості 100 г. Зважити її на технічних вагах з точністю до 0,1 г.

Розподіл ґрунту на фракції

Зважену пробу пропускаємо через набір сит. Сита збирають в колонку так, щоб отвори їх зменшувались зверху-вниз. На верхнє сито надіваємо кришку, а під нижнє підкладаємо піддон. Просіювання здійснюється за допомогою легких бокових ударів долонями рук до повного сортування ґрунту. Вміст кожного сита, починаючи з крупного, пересипати у ступку і додатково обробити резиновим пестиком, після чого знову необхідно просіяти крізь те саме сито, над аркушем паперу. Дрібні частинки, які пройдуть крізь сито, пересипати у наступне сито і продовжити обробку до тих пір, поки від ґрунту не перестануть відділятися дрібні частинки.

Вміст кожного сита і піддона висипають у попередньо зважені фарфорові чашки або годинникове скло і зважують. Результати зважування показати з точністю до 0,1 і записати в таблицю 9.2.

Для контролю необхідно додати ваги окремих фракцій і порівняти отриману суму з початковою вагою, взятою для аналізу зразка. Розбіжністю до 0,5 % можна знехтувати. Розбіжність більше 0,5 % показує, що в ході аналізу допущена похибка, або значна втрата частинок зразка; в цьому випадку аналіз необхідно повторити.

Результати аналізу необхідно показати у процентах (з точністю до 1) по відношенню до ваги повітряно-сухої проби за фракціями: > 10 мм; 10–5 мм; 5–2 мм; 2–1 мм; 1–0,5 мм; 0,5–0,25 мм; < 0,25 мм і записати в таблицю 9.2.

Таблиця 9.2 – Ваговий і процентний вміст кожної фракції ґрунту в залежності від діаметру отвору сита.

Показник	Діаметр отвору сита, мм							Піддон
		10	5	2	1	0,5	0,25	<0,25
	Розмір фракцій, мм
		>10	10 – 5	5 –2	2 – 1	1 – 0,5	0,5 – 0,25	<0,25
Маса фракцій, г
Вміст фракцій, %

3.Визначити тип породи – однорідна чи неоднорідна і назву ґрунту (табл.9.1)

Порода є однорідна, якщо в її складі переважає яка-небудь одна фракція і можна говорити про середню величину зерна. Наприклад, механічний аналіз пісків показав наступний склад в пробі зерен різного діаметру (таблиця 9.3).

Таблиця 9.3 – Процентний вміст фракцій ґрунту в пробі.