2018-02-13
564
На етапах розробки алгоритму розглядається методика розрахунку та намічається послідовність розрахунку, складається блок – схема алгоритму. При цьому виявляються і сортуються всі вхідні і вихідні дані, заносяться до таблиці, форма наводиться нижче.
Таблиця 3.3 – Опис та зображення вхідних і вихідних даних розрахунку
Вимоги до розробки бази даних
Курсова робота повинна містити математичну модель згідно вибраної теми та розрахунки виконані в електронного процесора Pascal, Excel, або будь-яким іншим програмними продуктами.
Захист курсової роботи
Оформлена курсова робота подається студентом разом з файлом розрахункуі на диску до захисту. Захист роботи проходить у формі співбесіди. Під час захисту потрібно коротко розповісти про зміст задачі, основні етапи дослідження моделі. На поставлені запитання по виконаній роботі студент повинен дати вичерпні відповіді. Мета опитування полягає у встановленні глибини засвоєння студентом відповідного матеріалу з курсової роботи, ступеня самостійності її виконання. При оцінюванні роботи враховується якість її виконання i оформлення, своєчасність виконання етапів роботи, результати співбесіди.
|
|
|
Приклад типової курсової роботи
Приклад оформлення основних частин курсової роботи наведено в Додатках.
Перелік літератури
1. Кафаров В.В. Методы кибернетики в химии и химической технологии. Изд. 4-е. М.: Химия, 1985. – 448с.
2. Кафаров В.В., Глебов М.Б. Математическое моделирование основных процессов химических производств. М.: Высш.шк., 1991. – 400с.
3. Бондарь А.Г. Математическое моделирование в химической технологии. К.: Вища школа, 1973. – 278с.
4. Коган В.Б. Теоретические основы типовых процессов химической технологии. Л.: Химия, 1977. – 592с.
5. Рамм В.М. Абсорбция газов. М.: Химия, 1976. – 656с.
6. Астрелін І.М. та інш. Теорія процесів виробництв неорганічних речовин. К.: Вища школа, 1992. – 399с.
7. Царева З.М., Орлова Е.И. Теоретические основы химической технологии. К.: Вища школа, 1986. – 271с.
8. Царева З.М., Товажняннский Л.Л., Орлова Е.И. Основы теории химических реакторов. Харьков: ХГПУ, 1997. – 624с.
9. Кутепов А.М. и др. Общая химическая технология. М.: Высш. школа, 1985. – 448с.
10. Закгейм А.Ю. Введение в моделирование химико-технологических процессов. Изд. 2-е. М.: Химия, 1982. – 288с.
11. Рудавський Ю.К., Мокрий Є.М., Піх З.Г. та ін. Математичні методи в хімії та хімічніій технології. Львів: В-во Світ. 1993. -206с.
12. Закгейм А.Ю. Введение в моделирование химико-технологических процессов. М.: Химия. -1982. -287с.
13. Бояринов А.И., Кафаров В.В. Методы оптимизации в химической технологии. М.: Химия.-1975, -575с.
14. Ахназарова С.Л., Кафаров В.В. Отпимизация эксперимента в химии и химической технологии. М.: Высшая школа. -1978. -319с.
|
|
|
15. Бондарь А.Г. Математиченское моделирование в химической технологии. Киев: Вища школа. -1973. -279с.
ДОДАТКИ
Додаток А
Приклад оформлення титульного аркуша
Міністерство освіти та наука України
Черкаський державний технологічний університет
Кафедра хімії та хімічної технології неорганічних речовин
Затверджую:
завідувач кафедри ХХТНР
д.т.н., професор Столяренко Г.С.
______________________
Курсова робота
з дисципліни “ Математичне моделювання та застосування ЕОМ в хімічній технології ”
“АЛГОРИТМ ТА ПРОГРАМА РОЗРАХУНКУ СЕРЕДНЬОЇ ТЕМПЕРАТУРИ СТІНКИ В ПАРОВОМУ ПІДІГРІВАЧІ ”
Керівник роботи: Виконавець:
асистент студент групи ХТ-57
М. В. Галенко П.А. Булава
Захищено з оцінкою
_________________
2011
Додаток Б
Приклад оформлення реферату
РЕФЕРАТ
Курсова робота: 19с.; 1 табл.; 3 джерел.
Мета роботи: Розробити алгоритм розрахунку середньої температури стінки в паровому підігрівачі, алгоритм повинен мати вигляд блок-схеми.
Об’єктом дослідження є: математичне моделювання як метод наукового дослідження, що ґрунтується на пізнанні процесів, які вивчаються за допомогою математичної моделі.
БЛОК-СХЕМА, СЕРЕДНЯ ТЕМПЕРАТУРА СТІНКИ, АЛГОРИТМ,TURBO PASCAL, ПРОГРАМА РОЗРАХУНКУ
Додаток В
Приклад оформлення змісту
ЗМІСТ
ВСТУП…………………………………………………………………………….4
1 ЛІТЕРАТУРНИЙ ОГЛЯД..................................................................................5
2 МАТЕМАТИЧНИЙ ОПИС РОЗРАХУНКУ………………...……………….7
3 АЛГОРИТМ РОЗРАХУНКУ…………………..…………………………….10
3.1 Блок-схема………………………………………………..………….10
3.2 Опис блок-схеми…………………………………………………….13
3.3 Таблиця ідентифікаторів……………………………..……………..14
4 ПРОГРАМА РОЗРАХУНКУ………………………..………………………..15
5 РЕЗУЛЬТАТИ РОЗРАХУНКУ………………………….…………………...17
ВИСНОВКИ……………………………..……………………………………….18
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ……………………………..…………………………...19
Додаток Г
Приклад оформлення вступу
ВСТУП
Процес моделювання являє собою вивчення властивостей об’єкта шляхом аналізування аналогічних властивостей у його моделі, в залежності від характеру і складності явищ при їх вивченні використовується або математичне, або фізичне моделювання.
Об’єкти в яких параметри, що визначають їх стан у будь-який момент часу і у будь-якій точці простору, відрізняються у певне число разів називаються подібними. Один з двох об’єктів між якими існує подібність прийнято називати об’єктом моделювання, а другий об’єкт – його моделлю.
Математичне моделювання здійснюється в три взаємопов’язані стадії:
1) формалізація вивчаючого процесу, побудова математичної моделі;
2) програмування розрахунку задачі (алгоритмізація), що забезпечує знаходження чисельних значень при даних параметрах;
3) встановлення відповідності моделі вивчаючому процесу.
Математичне моделювання широко використовується при вивченні, проектуванні та створенні систем керування процесами хімічної технології. Особливістю сучасних процесів хімічної технології, що проводяться з великими швидкостями, при високих температурах і тиску в гетерогенних системах, являється їх велика складність. Ця складність проявляється у великій кількості параметрів, що визначають проходження процесів, внутрішніх зв’язків між параметрами, їх взаємозалежності – зміна одного параметру викликає нелінійну зміну інших.
|
|
|
Таким чином, модель, що відображає відповідний фізико-хімічний процес і представлена у вигляді математичного запису, об’єднує дослідні факти та встановлює взаємозв’язок між параметрами досліджуваного процесу. Кінцевою метою розробки математичних моделей є прогноз результатів проведення процесу та складення рекомендацій до можливих впливах на його проходження.
Додаток Д
Приклад оформлення математичного опису розрахунку
2 МАТЕМАТИЧНИЙ ОПИС РОЗРАХУНКУ
2.1 Паром нагрівається повітря:
2.1.1 Розрахунок коефіцієнту теплопередачі:
(2.1)
де α1 – коефіцієнт тепловіддачі для пара, що конденсується, Вт/(м2·К);
α2 – коефіцієнт тепловіддачі для повітря, що конденсується, Вт/(м2·К);
λст – коефіцієнт теплопровідності сталі, Вт/(м·К);
δcт – товщина стінки труби, мм;
– теплопровідність одного шару ржавчини, Вт/(м2·К).
2.1.2 Питомий тепловий потік:
(2.2)
де t1 – середня температура повітря і води, 0С;
t4 – температура конденсації водяного пара, 0С.
2.1.3 Температура поверхні першої стінки:
(2.3)
2.1.4 Температура поверхні другої стінки:
(2.4)
2.1.5 Середня температура стінки:
(2.5)
2.2 Паром нагрівається вода.
2.2.1 Розрахунок коефіцієнту теплопередачі:
(2.6)
де α3 – коефіцієнт тепловіддачі для води, Вт/(м2·К);
2.2.2 Питомий тепловий потік:
(2.7)
2.2.3 Температура поверхні першої стінки:
(2.8)
2.2.4 Температура поверхні другої стінки:
|
|
|
(2.9)
2.2.5 Середня температура стінки:
(2.10)
Додаток Е
Приклад оформлення блок - схеми
3.1 Блок- схема
 |
Додаток Ж
Приклад оформлення опису блок - схеми
3.2 Опис блок – схеми
Блок 2. Вводимо початкові дані: абсолютний тиск, МПа; температуру пара, 0С; температуру повітря, 0С; товщину стінки труби, мм; коефіцієнт тепловіддачі пара, що конденсується, Вт/(м2·К); коефіцієнт тепловіддачі повітря, Вт/(м2·К); коефіцієнт тепловіддачі води, Вт/(м2·К); коефіцієнт теплопровідності сталі, Вт/(м·К); теплопровідність одного шару ржавчини, Вт/(м2·К)
Блок 3. Розраховуємо коефіцієнт теплопередачі, коли паром нагрівається повітря, Вт/(м2·К).
Блок 4. Розраховуємо питомий тепловий потік для першого випадку, Вт/м2.
Блок 5. Розраховуємо температуру поверхні першої стінки, для першого випадку, 
.
Блок 6. Розраховуємо температуру поверхні другої стінки, для першого випадку, .
Блок 7. Розраховуємо середню температуру стінки для першого випадку, .
Блок 8. Розраховуємо коефіцієнт теплопередачі, коли паром нагрівається вода, Вт/(м2·К).
Блок 9. Розраховуємо питомий тепловий потік для другого випадку, Вт/м2.
Блок 10. Розраховуємо температуру поверхні першої стінки для другого випадку, .
Блок 11. Розраховуємо температуру поверхні другої стінки для другого випадку, .
Блок 12. Розраховуємо середню температуру стінки для другого випадку, .
Додаток К
Приклад оформлення таблиці ідентифікаторів
3.3 Таблиця ідентифікаторів
| № п/п | Найменування величини | Стандартне позначення | Одиниці вимірювання | Ідентифікатор |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| 1 | Абсолютний тиск | P | МПа | P |
| 2 | Температура пара | 
|
|
|
| 3 | Температура повітря | 
|
|
|
| 4 | Товщина стінки труби | δст | мм | sigma |
| 5 | Коефіцієнт тепловіддачі пара, що конденсується | α1 | Вт/(м2·К) | a1 |
| 6 | Коефіцієнт тепловіддачі повітря | α2 | Вт/(м2·К) | a2 |
| 7 | Коефіцієнт тепловіддачі води | α3 | Вт/(м2·К) | a3 |
| 8 | Коефіцієнт теплопровідності сталі | 
| Вт/(м·К) | lambda |
| 9 | Теплопровідність одного шару ржавчини | rрж 
| Вт/(м2·К) | r |
| 10 | Коефіцієнт теплопередачі,коли паром нагрівається повітря | К1 | Вт/(м2·К) | K1 |
| 11 | Питомий тепловий потік для першого випадку | q1 | Вт/м2 | q1 |
| 12 | Температура поверхні першої стінки для першого випадку | 
|
| t2 |
| 13 | Температура поверхні другої стінки для першого випадку | 
|
| t3 |
| 14 | Середня температура стінки для першого випадку | 
|
| tsr1 |
| 15 | Коефіцієнт теплопередачі, коли паром нагрівається вода | К2 | Вт/(м2·К) | K2 |
| 16 | Питомий тепловий потік для другого випадку | q2 | Вт/м2 | q2 |
| 17 | Температура поверхні першої стінки для другого випадку | 
|
| t5 |
| 18 | Температура поверхні другої стінки для другого випадку | 
|
| t6 |
| 19 | Середня температура стінки для другого випадку | 
|
| tsr2 |
Додаток Л
Приклад оформлення програми розрахунку
4 ПРОГРАМА РОЗРАХУНКУ
Program FDN;
Uses crt;
Var Pabs,t1,t4,sigma,r,a1,a2,a3,lambda,K1,q1,t2,t3,tsr1,K2,q2,t5,t6,tsr2:real;
Fi:text;
Begin
Assign(Fi,'D:\tp7\rez.dat');
Rewrite(Fi);
writeln(Fi,'');
Write('Введите абсолютное давление Pabs');
Readln(Pabs);
Writeln(Fi,' Вы ввели абсолютное давление',Pabs, 3:1);
Write('Введите температуру пара t1');
Readln(t1);
Writeln(Fi,'Вы ввели температуру пара',t1:4:1);
Write('Введите среднюю температуру воздуха и воды t4');
Readln(t4);
Writeln(Fi,'Вы ввели среднюю температуру воздуха и воды ',t4:5:1);
Write('Введите толщину стенки трубы sigma');
Readln(sigma);
Writeln(Fi,'Вы ввели толщину стенки трубы',sigma:3:1);
Write('Введите тепловую проводимость слоя ржавчины r');
Readln(r);
Writeln(Fi,'Вы ввели тепловую проводимость слоя ржавчины',r:6:1);
Write('Введите коэфициент теплоотдачи конденсирующегося пара a1');
Readln(a1);
Writeln(Fi,'Выввели коэфициент теплоотдачи конденсирующегося пара',a1:7:1);
Write('Введите коэфициент теплоотдачи для воздуха a2');
Readln(a2);
Writeln(Fi,'Вы ввели коэфициент теплоотдачи для воздуха',a2:6:1);
Write('Введите коэфициент теплопроводности стали lambda');
Readln(lambda);
Writeln(Fi,'Вы ввели коэфициент теплопроводности стали',lambda:4:1);
Write('Введите коэфициент теплоотдачи для воды a3');
Readln(a3);
Writeln(Fi,'Вы ввели коэфициент теплоотдачи для воды',a3:6:1);
K1:=1/((1/a1)+(1/r)+(sigma/lambda)+(1/r)+(1/a2));
q1:=K1*(t1-t4);
t2:=t1-(q1/a1);
t3:=t4+(q1/a2);
tsr1:=(t2+t3)/2;
writeln(Fi,'');
writeln(Fi,'tsr1=',tsr1:5:1);
K2:=1/((1/a1)+(1/r)+(sigma/lambda)+(1/r)+(1/a3));
q2:=K2*(t1-t4);
t5:=t1-(q2/a1);
t6:=t4+(q2/a3);
tsr2:=(t5+t6)/2;
writeln(Fi,'');
writeln(Fi,'tsr2=',tsr2:4:1);
writeln(Fi,'');
close(Fi);
end.
Додаток М
Приклад оформлення переліку посилань
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ
1.Кафаров В.В. Методы кибернетики в химии и химической технологии.изд.второе. М.: «Химия», 1993, 438с.
2.Бондарь А.Г. Математическое моделирование в химической технологии.учебник для ВУЗов. Л.:«Химия», 1991, 456с.
3.Касаткин Л.Г. Основные процессы и аппараты химической технологии. изд. Восьмое,переботанное, Л.: «Машиностроение», 1988. 784 с.
