Розрахунок опалювальних приладів

Теплопередача опалювального приладу , Вт (ккал/год), пропорційна тепловому потоку, наведеним до розрахункових умов за його дійсної площі нагрівальної поверхні

                           (4.8)

де 70 – номінальний температурний напір ºС;  – номінальний умовний коефіцієнт теплопередачі опалювального приладу, Вт/(м² К) (ккал/(год м² ºС)); А – площа зовнішньої нагрівальної поверхні приладу, м²;  – номінальний умовний тепловий потік приладу, Вт (ккал/год), призначений для вибору типорозміру приладу;  – комплексний коефіцієнт приведення  до розрахункових умов, що визначається за формулами:

при теплоносії парі

,                                    (4.9)

тимчасово до уточнення коефіцієнт  отриманий за формулою (4.9), слід приймати з поправочним коефіцієнтом 1,03 для чавунних секційних радіаторів і 1,06 для ребристих труб

при теплоносії воді

;                         (4.10)

 – різниця температури насиченої пари  і температури навколишнього повітря , ºС:

;                                       (4.11)

 – різниця середньої температури води  в приладі і температури навколишнього повітря , ºС:

;                                   (4.12)

 та  – температура води, що входить в прилад і виходить з нього, ºС;  – витрата води в приладі, кг/год (для конвекторів – витрата води в одній трубі конвектора); b – коефіцієнт обліку атмосферного тиску в даній місцевості (дод. 20), Y – коефіцієнт обліку напрямку руху теплоносія води в приладі знизу вгору (штуцери приладу розташовані у вертикальній площині) (дод. 21):

                            (4.13)

де  – для чавунних секційних та сталевих радіаторів типу РСВ1 та  – для настінних конвекторів; для інших приладів ; n, p, c – експериментальні числові показники (дод. 22)

Середня температура води в опалювальному приладі з тепловим навантаженням , Вт (ккал/год), що приєднаний до стояка (або горизонтальної вставки):

Для однотрубної системи опалення

                  (4.14)

Для двотрубної системи опалення

                         (4.15)

Де  та  – розрахункова температура гарячої та зворотної води в системі, ºС;  – сумарне зниження температури води, ºС, на ділянках подаючої магістралі від початку системи до стояка, що розглядається.

Зниження температури води на 10 м ізольованої подаючої магістралі насосної системи опалення орієнтовно складає:

 

, мм	25–32	40	50	65–100	125–150
, ºС	0,40	0,40	0,30	0,20	0,10

 

 – теплове навантаження прибору, Вт (ккал/год); с – питома масова теплоємність води, що дорівнює 4187 Дж/(кг К) (1,0 ккал/(кг ºС));  – витрати води стояку, кг/год;  – сумарне зниження температури води подаючого стояка від магістралі до розрахункового приладу, ºС, визначають за формулою

,                          (4.16)

Де  – тепловіддача 1 м вертикальної труби, Вт/м, на і -тій ділянці подаючого стояка, приймають за дод. 27 в залежності від діаметра ділянкиподаючого стояка, різниці температури теплоносія  та оточуючого повітря ,  – довжина і -тої ділянки подаючого стояка, м,  – витрати води, кг/год, на і -тій ділянці подаючого стояка.

Величину  допускається визначати орієнтовно, виходячи з середніх значень витрат води та діаметра труб подаючого стояка.

Необхідний номінальний тепловий потік , Вт (ккал/год) для вибору типорозміру опалювального приладу визначають за формулою

,                                          (4.17)

де  – необхідна теплопередача приладу до приміщення, що розглядається

                                     (4.18)

 – тепловіддача відкрито прокладених в межах приміщення труб стояка та підведень, до яких приєднано прилад,

                                        (4.19)

 та  – тепловіддача 1 м вертикальних та горизонтальних труб відповідно, Вт/м,  та  – довжина вертикальних та горизонтальних труб в межах приміщення, м.

Наведені формули дійсні при відкритій установці нефарбованих приладів біля зовнішніх огороджень приміщення. На тепловіддачу приладу впливають конструкція декоративного огородження склад та колір фарбування. Останнє суттєво змінює тепловіддачу приладів з гладкою поверхнею та практично не впливає на тепловіддачу приладів з ребристою поверхнею (дод. 24).

Мінімально допустиме число секцій чавунного радіатора визначають за формулою

                                         (4.20)

де  – номінальний умовний тепловий потік однієї секції радіатора, Вт (ккал/год);  – коефіцієнт врахування способу установки радіатора (дод. 19); при відкритій установці ;  – коефіцієнт врахування числа секцій в приладі для радіатору типу МС-140, який приймається рівним:

 

Число секцій в приладі	До 15	16–20	21–25
	1,0	0,98	0,96

 

Для радіаторів інших типів  визначають за формулою

,                                   (4.21)

Де N – число секцій радіатора.

Необхідну площу зовнішньої гріючої поверхні приладу незалежно від виду теплоносія визначають з формули

                                   (4.22)

виходячи з номінального умовного коефіцієнта теплопередачі приладу (дод. 25).

Після визначення  опалювальних приладів знаходять їх розрахункову площу

,                                            (4.23)

Де b приймають за дод. 20, а  – за дод. 19.

Співставляючи площу  зі значеннями площі гріючої поверхні приладів, наведених в дод. 15, обирають необхідний типорозмір та номінальний тепловий потік приладу, враховуючи, що площа обраного приладу не повинна бути менше .

За значенням  для чавунних секційних радіаторів обчислюють мінімальну кількість секцій за формулою

                                             (4.24)

де  – площа гріючої поверхні однієї секції, м²;  – коефіцієнт врахування числа секцій в приладі (для радіаторів МС-140 коефіцієнт  замінюється на )

.                                               (4.25)

За результатами розрахунку за формулами (4.24) та (4.25) при  складено дод. 26. Розрахункове число секцій приймають за цим додатком за найближчим більшим значенням .