Категорія осіб | Ефективна доза, мЗв/рік |
Категорія АД Категорія БД Категорія ВД Категорія ГД | 100 20 2 1 |
Примітка: додатково уводиться обмеження еквівалентних доз
опромінення найбільш радіочутливих органів (тканин):
- кришталики очей — 150 мЗв/рік;
- гонади жіночі — 200 мЗв/рік;
- гонади чоловічі — 400 мЗв/рік;
- червоний кістковий мозок — 400 мЗв/рік.
При цьому виділяють чотири категорії пацієнтів.
Категорія АД — хворі на онкологічні захворювання та з підозрою на них, хворі із вродженою серцево-судинною патологією, ургентні хворі за життєвими показаннями.
Категорія БД — хворі на соматичні (неонкологічні) захворювання.
Категорія ВД — особи групи ризику, які працюють на підприємствах зі шкідливими умовами праці і підлягають періодичним обстеженням.
Категорія ГД — особи, яким проводять профілактичні обстеження, за винятком групи ВД.
Під час проведення профілактичних обстежень населення річна ефективна доза не цовинна перевищувати 1 мЗв.
2. Хімічні фактори, їх класифікація, шляхи надходження небезпечних хімічних речовин в організм людини. Принципи хімічної безпеки
Серед хімічних небезпечних і шкідливих факторів довкілля досить поширеними є важкі метали – ртуть, свинець, цинк, марганець та їхні сполуки.
Хімічні фактори — їдкі, токсичні, отруйні, вогне- та вибухонебезпечні речовини.
Часто шкідливі речовини проявляють комплексну негативну дію на організм. Наприклад, аміак має сильну подразнюючу дію і одночасно загальнотоксичну.
Найбільш розповсюджені в виробництві та побуті токсичні речовини спричиняють різну дію на організм людини:
· подразнення дихальних шляхів, слизових оболонок, напади кашлю, болі в горлі (SO2);
· нудота, блювота, задишка, прискорений пульс (H2S);
· прискорене дихання, зменшення надходження кисню в легені (СО2);
· зменшення робочої поверхні легенів, професійні захворювання – пневмоконіози (фіброгенний порох – металевий, пластмасовий, кремнієвий, деревинний і ін.);
· подразнення очей, нудота, біль в грудях, задуха, запаморочення, блювота, летальний наслідок може наступити від серцевої недостатності (NH3);
· подразнення дихальних шляхів, ураження дихального центру, летальний результат наступає від набряку легенів (Cl2);
· еритроцити крові захоплюють окис вуглецю і вже не переносять достатньою мірою кисень: головний біль, нудота, слабкість, втрата свідомості, летальний результат (СО);
· несприятливі зміни у складі крові (Pb);
· слабкість, апатія, стомлюваність (ртутна неврастенія), ртутний тремор (Hg);
· речовини, що підвищують ризик серцево-судинних захворювань, – ртуть, свинець, кадмій, кобальт, нікель, цинк, олово, сурма, мідь (важкі метали);
· з'єднання з гемоглобіном, утворення метгемоглобіну, кисневе голодування (нітрати);
· отруєння, обезводнення, втрата свідомості, параліч дихання і рухового центру (пестициди – з'єднання миш'яку, хлору, фосфору).
За ступенем небезпечності дії на організм шкідливі та отруйні речовини поділяють на 4 класи:
І клас – надзвичайно небезпечні: більшість інсектицидів, хлор.
ІІ клас – високо небезпечні: кислоти, переважна більшість пестицидів.
ІІІ клас – помірно небезпечні: ванілін, мінеральні масла, синтетичні миючі засоби, тютюн, пил зерновий.
ІV клас – мало небезпечні речовини: аміак, ацетон, бензол, етиловий спирт, пил.
Щоб виключити можливість отруєння, виникнення професійних та виробничо-обумовлених захворювань, санітарними нормами передбачені гранично допустимі концентрації (ГДК) шкідливих речовин у повітрі робочої зони.
Гранично допустимий рівень негативного фактора (ГДР) – рівень фактора, який при щоденній (крім вихідних днів) праці протягом 8 годин або іншого часу, але не більше 41 години на тиждень, протягом усього трудового стажу не може спричинити захворювань або відхилень у стані здоров’я, що виявляються сучасними методами досліджень, в процесі роботи або у віддалені строки життя даного чи наступних поколінь.
Наслідки дії хімічних речовин на організм людини залежить від їх токсичності, що визначається за ГДК (табл. 5).
Гранично допустима концентрація (ГДК) - це максимальна кількість небезпечних хімічних речовин в одиниці об'єму (повітря, води чи інших рідин) чи маси (харчових продуктів), яка у разі щоденного надходження до організму протягом необмежено тривалого часу не викликає в організмі патологічних відхилень, а також негативних змін у нащадків.
Шкідливі речовини
Введення ряду технологічних процесів супроводжується виділенням у повітря робочої зони шкідливих хімічних речовин у вигляді парів, газів та пилу.
Таблиця 5.
Класифікація сильнодіючих отруйних хімічних речовин за
Токсичністю
Клас токсичності речовин | ГДК у повітрі, мг/м3 | Середньо-смертельна концентрація, мг/л |
1. Надзвичайно токсичні | 0,1 | <1 |
2. Високотоксичні | 0,1-1 | 1-5 |
3. Сильнотоксичні | 1,1-10 | 6-20 |
4. Помірно токсичні | 1,1-10 | 21-80 |
5. Малотоксичні | >10 | 81-160 |
За характером дії вони поділяються на:
1. Загальнотоксичні - отруєння всього організму, що викликають чадний газ, бензол, ртуть, свинець, ціаніди, арсеніди - з'єднання миш'яку;
2. Подразнюючі (хлор, аміак, сірчистий газ, ацетон);
3. Сенсибілізуючі - алергени (формальдегід, розчинники і лаки на основі нітросполук), після недовгої дії на організм зумовлюють у ньому підвищену чутливість до цієї речовини – алергічні захворювання;
4. Канцерогенні – спричиняють розвиток злоякісних пухлин (нікель, з'єднання кульгави, азбест, аміни і т.д.);
5. Мутагенні – спричиняють зміни у генетичному коді клітин організму (впливають на репродуктивну функцію) (магній, ртуть).