Дифракція Фраунгофера від щілини. Дифракційні грати

    Розглянемо щилину, на яку падає пласка хвиля. Зберемо за допомогою лінзи на екрані промені, що пройдуть крізь щилину. Різниця ходу хвиль, що потрапляють в точку Р від країв щилини може бути визначена за теоремою косинусів для трикутника зі сторонами r, r+Δ, та b:

Якщо  то

Пристрій для вивчення закономірностей дифракції, який являє собою сукупність великого числа вузьких щілин, відокремлених непрозорими проміжками, називається дифракційною граткою (Саме так виготовляються сучасні решітки: на загальному непрозорому фоні скла, вкритого тонким шаром алюмінію, мікро-різцем прорізують "вузькі вікна".)

Можна сказати й інакше: решітка — це сукупність непрозорих ділянок, відокремлених прозорими; таким був початково принцип виготовлення решіток: нанесен­ня на скло непрозорих вузьких подряпин.

Отже: дифракційна решітка — це вузькі прозорі й непрозорі ділянки, що чергуються.

Різної якості дифракційні решітки мають від 300 до 1200 штрихів на міліметр (скла чи алюмінієвого покриття).

Сума ширини прозорої ділянки решітки і непрозорої ділянки — це ста­ла дифракційної решітки d.

З

Промені, що відхиляються на краях щілин, збираються лінзою, так що спостерігається інтерференційна картина. Тому, використовуючи умову інтерференційних максимумів, одержимо формулу дифракційної решітки