Прямі (неопрямі методи) – антипод перекладних методів, в яких на перший план висуваються практичні цілі, і, перш за все, - навчання усного мовлення. Рух за розробку нових методів, протилежних перекладним, в історії методики має назву Реформи школи.
Основні положення прямих методів:
В основі навчання іноземних мов лежать ті ж процеси, що й при оволодінні рідною мовою;
Головну роль у мовленнєвій діяльності відіграють пам'ять і відчуття, а не мислення.
Метою навчання є практичне володіння іноземною мовою, під яким розуміли оволодіння усним мовленням. Це призвело до того, що до теперішнього часу збереглося і має місце невиправдане ототожнювання практичного володіння іноземною мовою виключно з усним мовленням.
Відмічаючи негативну роль рідної мови, прихильники прямих методів прагнули виключити рідну мову при навчанні іноземної, застосовували одномовні способи семантизації мовного матеріалу, намагаючись встановити «прямі» зв’язки слова і поняття, що знайшло відображення в самій назві методів.
|
|
Основною заслугою представників прямих методів є те, що вони віддавали перевагу живій розмовній мові і розробили методику навчання усного мовлення (створення системи фонетичних вправ, використання різноманітних без перекладних засобів семантизації лексики: показ малюнків, предметів, демонстрація дій, використання синонімів, антонімів, дефініцій, коментаря іноземною мовою, ілюстративних речень, а також навчальних матеріалів, що відображають життя, культуру і т. ін.)
Недоліки – безпідставність повного виключення рідної мови з процесу навчання, повне заперечення ролі граматики, або ж виключно індуктивне її засвоєння.
Усний метод Гарольда Пальмера. Основний принцип навчання іноземної мови – імітація та заучування напам’ять.
Навчання завжди слід починати з усного мовлення, надаючи початковому ступеню вирішального значення. Вважає одним із головних принципів навчання іноземної мови попереднє пасивне сприймання мови на слух (початковий ступінь 1,5-2 місяці). Віддає перевагу інтуїтивному, підсвідомому засвоєнню іноземної мови, який потребує менше часу і дає при цьому кращі результати.
Для засвоєння граматичних конструкцій рекомендує підстановці таблиці. Учні складають речення аналогічні зразкам, вправи виконуються у швидкому темпі, оскільки можливість помилок виключена.
Заслугою Пальмера є зведення в систему чисельних і різноманітних вправ, які об’єднуються головним завданням формувати правильні навички усного мовлення. Вперше ставить питання про певну послідовність вправ, про поступове наростання їх трудностей, про виділення окремих аспектів їх засвоєння.
|
|
Серед недоліків методичної системи Пальмера – неправомірне ототожнення засвоєння дитиною рідної мови, що відбувається одночасно з розвитком її мислення, з процесом оволодіння іноземною мовою в штучних умовах, внаслідок чого учням на першому етапі протягом досить тривалого періоду часу відводиться пасивна роль – сприймання мови вчителя. Штучне стримування мовленнєвої діяльності, переважання механічного заучування та імітації залишає мало місця та часу для ініціативного мовлення.