Давність примусового виконання добровільно невиконаного обов’язку (виконавча давність)

Виконавча давність - це встановлений у законі строк, протя­гом якого рішення може бути пред'явлено саме до примусового виконання, тому що для добровільного виконання строки не встановлені в тому сенсі, що добровільне виконання рішення після закінчення строку виконавчої давності повинно визнаватися належним.

Давність примусового виконання добровільно невиконаного обов’язку – це сплив визначеного строку за умов, встановлених законом, який спрямований на припинення права на звернення з вимогою про примусове виконання рішення про захист.

Давність примусового виконання добровільно невиконаного обов’язку застосовується до вимог про примусове виконання рішень про захист матеріальних цивільних прав та інтересів. Вона поширюється на вимоги про примусове виконання лише рішень про присудження та частини перетворювальних рішень.

Рішення суду, за загальним правилом, може бути пред'явлено до примусового виконання протягом трьох років з моменту набрання ним законної сили. Рішення про стягнення періодичних платежів (наприклад, аліментів) можуть бути пред'явлені до виконання про­тягом усього періоду, на який присуджені ці платежі. У ряді випад­ків можуть бути встановлені скорочені строки виконавчої давності (про стягнення адміністративних штрафів, про виконання наказів господарських судів, постанов комісій із трудових спорів тощо). Ці правила встановлює Закон України «Про виконавче про­вадження».

3.Перебіг строку виконавчої давності починається з набранням рішенням суду законної сили. Переривається перебіг цього строку пред'явленням виконавчого документа до виконання, а також час­тковим виконанням рішення. Пропуск строку виконавчої давності, за загальним правилом, позбавляє стягувача права на примусове виконання рішення. Однак у разі пропуску цього строку за поваж­ної причини (хвороба, тривале відрядження, стихійні лиха тощо) стягувач може звернутися до суду із заявою про поновлення про­пущеного строку. Оскільки поновлення строку не допускає надан­ня нового строку, до заяви про поновлення пропущеного строку виконавчої давності повинен бути доданий виконавчий документ. Поновлення строку саме і передбачає, що виконавчий документ у цьому разі вважається поданим у належний строк.

Загальні правила виконавчого провадження.

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб,  що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Чинні норми Закону України "Про виконавче провадженя"передбачають два порядки виконання рішень у межах виконавчого провадження.Перший порядок - самостійний.Другий порядок - примусовий.

Підставою для порушення виконавчого провадження можуть бути виконавчі листи; ухвали, постанови судів у випадках, передбачених законодавством; накази судів; виконавчі написи нотаріусів; посвідчення комісій по трудових спорах підприємств, установ, організаційпостанови органів  (посадових  осіб),  уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;постанови держ. виконавця про стягнення викон. збору та накладення штрафу;рішення інших органів держ. влади у випадках, передбачених законодавством, рішення Європейського суду з прав людини.

Процес здійснення виконавчого провадження складається із сукупності послідовних організаційних етапів та дій, які регулюються правовими нормами, встановленими законодавством України.

Виконавче провадження складається з чотирьох основних етапів:

1). Пред'явлення виконавчого документа для примусового виконання в державну виконавчу службу України

2) Відкриття виконавчого провадження

3). Самостійне виконання рішення боржником

У разі відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, забезпечення позовних вимог або якщо рішення підлягає негайному виконанню, строк, боржнику для самостійного виконання рішення державним виконавцем, не надається.

4). Завершення виконавчого провадження

Учасники виконавчого провадження на першій його стадії: 1.Заявник (інакше зацікавлена особа, стягувач); 2.Діловод органу державної виконавчої служби; 3.Керівник органу державної виконавчої служби; 4.Державний виконавець(головний або старший державний виконавець. Заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на майно боржника; 2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; 3) вилучення у боржника і передача стягувачеві певних предметів, зазначених у рішенні; 4) інші міри, передбачені рішенням (наприклад, при виконанні рішень у немайнових спорах).