2018-02-14
398
1.Культурно-історична обумовленість становлення і розвитку просвітницької філософії.
2. Особливості Німецького Просвітництва.
3.Характерні риси та розвиток просвітницької філософії в Німеччині.
4. Передумови і джерела філософії Г.В. Ляйбниця.
5. Поняття «субстанції» в філософії Г.В. Ляйбниця.
6. Місце і значення філософії Х.Вольфа в становленні і розвиткові Німецького Просвітництва.
7. Метафізика Х.Вольфа. Система науки в тлумаченні Х.Вольфа.
8. Філософські погляди Г.Є. Лессінга.
9.Філософія історії Й.Гердера.
10. Ідея гуманності в філософії Й.Гердера.
11. Й.Гердер про походження мови.
12. Історичні та теоретичні передумови формування німецької класичної філософії.
13. Основні періоди у творчості Канта.
14. Головні ідеї «докритичної» філософії І.Канта.
15. Елементи критицизму в працях Канта «докритичного» періоду.
16. Головна проблема філософської системи Канта. Структура системи.
17. Кант І. «Коперніканський переворот» у філософії.
18. І.Кант про можливість метафізики як науки.
19. І.Кант про аналітичні та синтетичні судження.
20. І.Кант про відмінність чистого та емпіричного знання.
21. Співвідношення мислення і споглядання. («Критика чистого розуму» І.Кант.)
22. Вчення І.Канта про простір і час.
23. Вчення І.Канта про категорії.
24. Вчення І.Канта про «трансцендентальний схематизм».
25. Вчення І.Канта про розсудок і розум.
26. Вчення І.Канта про ідеї.
27. Вчення І.Канта про антиномії.
28. Явище і «річ в собі».
29. Етика І.Канта.
30. І.Кант про поняття «категоричного імперативу».
31. Проблема релігії в філософії І.Канта.
32. І.Кант. «Відповідь на питання «Що таке Просвітництво?»».
33. Філософія історії Канта.
34. Поняття «вічного миру» в філософії І.Канта.
35. «Від І.Канта до Й.Фіхте» (К.Л. Райнгольд, Г.Е. Шульце, С.Маймон, Я.С. Бек).
36. Філософія Й.Фіхте як «науковчення».
37. Система Й.Фіхте. Три основоположення.
38. Практична філософія Й.Фіхте.
39. Філософія історії Й.Фіхте.
40. Характеристика п’яти «світових епох» в філософії історії Й.Г. Фіхте.
41. Ідея «нації» в філософії Й.Фіхте.
42. Основні періоди філософської творчості Ф.Шеллінга.
43. Ставлення Ф.Шеллінга до суб’єктивного ідеалізму Й.Фіхте та критицизму І.Канта.
44. Проблема співвідношення «конечного Я» та «абсолютного Я» у Й.Фіхте та Ф.Шеллінга.
45. «Філософія тотожності» Ф.Шеллінга.
46. Натурфілософія Ф.Шеллінга.
47. Ф.Шеллінг «Система трансцендентального ідеалізму».
48. Проблема походження зла у філософії Ф.Шеллінга.
49. Філософія міфології та одкровення Ф.Шеллінга.
50. Шеллінг як історик філософії.
51. Основні принципи гегелівської теорії пізнання.
52. Проект філософії як науки в «Феноменології духу» Г.Гегеля
53.Стоїчна, скептична та нещасна свідомість («Феноменологія духу» Г.Гегеля).
54. Основні принципи побудови «Науки логіки» Г.Гегеля.
55.Загальне поняття логіки в «Науці логіки» Г.Гегеля.
56. Г.В.Ф. Гегель. «Наука логіки»: буття-ніщо-становлення.
57. «Філософія природи». Висхідні принципи, структура, основні ідеї.
58. «Філософія духу». Вчення про «суб'єктивний дух».
59. «Філософія духу». Вчення про «об'єктивний дух».
60. «Філософія духу». Вчення про «абсолютний дух».
61. Філософія права Г.Гегеля.
62. Філософія історії Г.Гегеля.
63. Поняття «абсолютної релігії» в «Філософії релігії» Г.Гегеля.
64. Поняття «природної релігії» в «Філософії релігії» Г.Гегеля.
65. Гегелівське поняття історії філософії.
66. Предмет історії філософії та відношення філософії до науки та релігії (Г.Гегель).
67. Проблема періодизації та спосіб історико-філософського розгляду в історії філософії Г.Гегеля.
68. Розклад гегелівської школи. Правогегельянці і лівогегельянці.
69. Вчення Л.Фейєрбаха про релігію.
70. Гуманізм Л.Фейєрбаха.
71. Л.Фейєрбах як історик філософії.
72.Філософія німецького романтизму.
73. Філософія історії Ф.Шлегеля.
74.Метод філософської іронії як здобуток романтизму.
75. «Магічний ідеалізм» Новаліса.
