Обробка результатів досліду

Питому вагову холодопродуктивність фреону визначають з рівняння, кДж/кг:

q₀ = і ₁ – і ₅.

Робота, витрачена на адіабатний стиск 1 кг фреону, кДж/кг, дорівнює:

L = і ₂ – і ₁.

Враховуючи, що в компресорі адіабатно стискається перегріта пара фреону-12 (K = 1,14; М = 120,92 кг), роботу стиску можна приблизно визначити за формулою, кДж/кг:

.

Кількість теплоти, відданої фреоном в конденсаторі, кДж/кг:

q_k = і ₂ – і ₄.

Кількість теплоти, відданої холодильним агентом у теплообміннику, кДж/кг:

q_t = і ₄ – і ₄’.

Холодильний коефіцієнт циклу:

Кількість холодоагенту, який циркулює в системі, визначають з виразу, кг/с:

де h _м – механічний ККД компресора (0,85 – 0,9);

h_ел – ККД електродвигуна (0,97);

h _і – індикаторний ККД: при Рк/Рн    2,5 3,5 4,5 5,5 6,0

h_і      0,73 0,72 0,68 0,65 0,63.

Холодопродуктивність компресора, Вт:

Q₀ = G·q₀·10³.

Коефіцієнт корисного використання енергії:

Контрольні питання

1. З яких агрегатів складається парова компресорна холодильна установка?

2. Як визначається робота, яка витрачена на стиск фреону в компресорі?

3. Запишіть вираз для обчислення холодильного коефіцієнта.

4. Зобразити цикл холодильної установки в Т – S та lgР – і координатах.

5. Як визначити кількість тепла, відібраного від охолоджуваних тіл? Покажіть на Т – S діаграмі.

Лабораторна робота № 7

ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОЦЕСУ ВИТІКАННЯ ПОВІТРЯ

ІЗ СОПЛА, ЩО ЗВУЖУЄТЬСЯ

У роботі передбачається:

1. Визначити залежність дійсної витрати повітря через сопло від відношення тисків за соплом і перед ним.

2. Розрахунковим шляхом одержати залежність теоретичної витрати повітря через сопло від відношення тисків за соплом і перед ним.

3. Визначити коефіцієнт витрати повітря через сопло.

4. Обчислити теоретичну швидкість витікання повітря на виході із сопла.

5. Порівняти тиск в самому вузькому перетині сопла і після сопла.

Опис установки

Лабораторна установка (рис. 7.1) складається з агрегату для відкачування повітря, який створює розрідження в системі, внаслідок чого повітря через повітрозбірник 1 попадає в повітряну магістраль, проходить через вимірювальну діафрагму 2 і спрямовується в досліджуване сопло 4. Вентиль 7 дозволяє регулювати тиск Р₁ перед соплом і витрату повітря. Сопло виконане конічним, з діаметром 1,5 мм і площею вихідного перетину 1,76 мм².

В комплекті з датчиком витрати повітря вимірювальна діафрагма 2 призначена для визначення витрати повітря по повітряних магістралях і через сопло. Вимірювальна діафрагма 2 має прохідний отвір діаметром 4,25 мм і площею поперечного перерізу 14,18 мм². Перепад тиску на вимірювальній діафрагмі (до і після неї) відбирається через спеціальні відводи, які встановлені в повітряній магістралі відповідно вимогам до таких пристроїв.

Вимір тиску повітря перед соплом Р₁, у критичному перетині Р₂ і за соплом Р₃ виконується за допомогою датчика тиску 6 шляхом переключення крана – розподільника 5.

Температура повітря t приймається рівній температурі навколишнього середовища і визначається термометром. Барометричний тиск навколишнього середовища В визначається барометром.

Покази датчиків витрат повітря 3 і тиску 5 наведені в міліамперах. Для перерахунку величини міліамперів на одиницю витрат в кг/c і тиску в Па служать спеціальні таблиці або тарувальні криві, що мають відповідний масштаб перерахунку.