Оформлення списку використаної літератури

Список використаної літератури рекомендується наводити в такій послідовності:

Ø закони по роках прийняття (з найдавнішого по теперішній час);

Ø накази міністерств і відомств України по роках прийняття;

Ø постанови по роках прийняття;

Ø інструкції;

Ø положення (стандарти) бухгалтерського обліку;

Ø монографії (в алфавітному порядку);

Ø навчальна література;

Ø наукові статті;

Ø матеріали підприємства.

 

Законодавчі акти та інструктивні матеріали записують в такій послідовності назва, номер, дата затвердження. Наприклад, Закон України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" № 996 від 16.07.99 р.

У курсовій роботі проводиться список використаних літературних джерел, що включає не менше 20 найменувань.

За кожним літературним джерелом слід вказати прізвище, ініціали автора, повну назву роботи, видавництво, рік видання, обсяг роботи (сторінок). Наприклад, Ткаченко Н.М. Бухгалтерський фінан­совий облік на підприємствах України. - К.: А.С.К., 2000. - 783 с.

Якщо в списку літератури вказується стаття, опублікована у періодичних виданнях (газетах, журналах), потрібно записувати спочатку прізвище ініціали автора, назву статті, назву газети чи журналу, рік, номер газети чи журналу і сторінки, на яких була написана ця стаття. Наприклад, Сук Л.К. Облік грошових коштів // Бухгалтерія в сільському господарстві, 2000. –

№ 8. - С. 8-25.

Літературні джерела розміщують в алфавітному порядку за прізвищами авторів. До списку потрібно включати ту літературу, яка безпосередньо використана студентом.

 

Оформлення додатків

Додатки до курсової роботи включають наказ про облікову політику підприємства, план-графік документообігу, заповнені пер­винні, зведені документи, облікові регістри, форми звітності, графічний матеріал, схеми. Кількість і якість цих додатків свідчать про те, на скільки глибоко вивчив студент практичний і теоретичний матеріал теми.

Додатки оформляються як продовження роботи на наступних її сторінках, розміщуючи їх у порядку посилань у тексті роботи. Кожний додаток починається з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований (написаний) угорі малими літерами з першої великої. З правого боку рядка над заголовком малими буквами з першої великої друкується слово "Додаток..." і велика літера української абетки, наприклад, "Додаток А", "Додаток Б". Додатки треба позначати послідовно відповідно до букв алфавіту, за винятком букв Г, Ґ, Є, І, ї, Й, О, Ч, Ь. Один додаток позначається як додаток А.

Текст кожного додатка може поділитись на розділи і підрозділи, які нумеруються у межах кожного додатка. У цьому разі перед кожним номером ставлять позначення додатка (літеру) і крапку, наприклад, А.2 - другий розділ додатка А; В.3.1. - підрозділ перший третього розділу додатка В.

Ілюстрації, таблиці і формули у додатках нумеруються у межах кожного додатка, наприклад, рис. А. 1.2. - другий рисунок першого розділу додатка А; формула (В.1) - перша формула додатка В.

Додатки не включаються до загальної нумерації сторінок курсової роботи. За текстом курсової роботи обов'язково робляться посилання на додатки (дод.1). Додатки мають свою нумерацію.

 

Вимоги щодо оформлення курсових робіт

Орієнтовний обсяг курсової роботи написаної від руки - 40-45 сто­рінок, друкованої - 35-40 сторінок (інтервал - 1,5; шрифт - 14) тексту.

При написанні тексту число рядків на кожному листі - 30-32, а поля зліва - 25 мм, зверху, знизу - 15 мм. Справа - не менше 10 мм.

Всі сторінки нумеруються від титульної до останньої, цифри проставляють у правому верхньому куті листа. Цифри не пишуться на завданні, титульному листку, змісті.

Для нумерації розділів і підрозділів використовують арабські цифри. Вступ, висновки та пропозиції, список літератури, додатки не нумеруються.

Кожен розділ роботи розпочинають з нової сторінки, а підрозділи в межах розділу продовжуються на тій же сторінці.

Посилання на літературні джерела слід робити в квадратних дужках за допомогою двох цифр. Наприклад, [6,82], де "6" - порядковий номер літературного джерела в списку використаної літератури, а "82" - сторінка, з якої взята інформація.

Таблиці в тексті будуть відкритими (при написанні роботи від руки) і закриті (при виконанні роботи за допомогою комп'ютера). Нумеруються таблиці та додатки послідовно арабськими цифрами.

При посиланні в тексті на таблиці чи додатки слова "таблиця", "додаток" пишуться повністю.

 

У списку використаної літератури спочатку розміщуються нор­мативні акти (по роках прийняття), а далі всі інші літературні джерела в алфавітному порядку, а за відсутності такого - назва видання.

Захист курсової роботи

Виконану і належним чином оформлену курсову роботу студен­ти в призначений термін здають викладачу на рецензування.

Керівник курсової роботи знайомиться з її змістом і готує на неї письмовий відгук. У відгуку відмічаються позитивні й негативні сторони роботи, недоліки її змісту та оформлення.

При необхідності робота повертається студенту на доопрацю­вання.

Прорецензована робота повертається студенту для підготовки до захисту перед комісією.

Студент упродовж 5-8 хв. доповідає про зміст роботи, дає відповіді на критичні зауваження, які вказані в рецензії, а також на питання членів комісії. Комісія, як правило, задає питання по темі роботи.

У виступі доцільно висвітлити найважливіше, а саме: аргу­ментувати вибір теми і обґрунтувати її актуальність; розкрити мету і об'єкт дослідження; показати, що вдалось встановити, виявити, довести чи спростувати; які труднощі були під час дослідження теми
роботи, які теоретичні положення вдалось підтвердити на досліджу­ваному об’єкті, а що не було підтверджено; які зроблено висновки.

Захищені роботи, підписані головою підписані і членами комісії передають по реєстру завідувачу для зберігання і з подальшою ліквідацією на підставі акта про ліквідацію курсових робіт.



Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



double arrow
Сейчас читают про: