Рекомендації до написання реферату

Реферат (нім. referat, лат. referre – доповідати, повідомляти) – короткий письмовий (або усний) виклад основного змісту наукової праці чи низки праць, які вивчалися студентом, з аналізом запропонованих шляхів вирішення певної проблеми, висловленням власних міркувань автора щодо цієї проблеми. Реферат є одним з перших видів науково-навчальних робіт, які виконують студенти з першого курсу.

Існує багато видів рефератів. Науковці найчастіше мають справу з інформативними і розширеними або зведеними рефератами.

Інформативний реферат найповніше розкриває зміст документа. Містить основні фактичні та теоретичні відомості. У такому рефераті має бути зазначено предмет дослідження і мету роботи, наведено основні результати, викладено дані про метод і умови дослідження, відбито пропозиції автора щодо застосування результатів тощо.

Розширений або зведений реферат (багатоджерельний, оглядовий) реферат містить відомості про певну кількість опублікованих і неопублікованих, наприклад архівних, документів з певної теми, які викладено у вигляді змістовного тексту.

Реферат починається із розгляду суті проблеми. У вступі обґрунтовуються актуальність теми, її особливості, значущість щодо екологічних потреб суспільства та розвитку раціонального природокористування.

У першому розділі наводяться основні теоретичні, експериментальні дослідження з теми, згадуються вчені, які вивчали дану проблему, їхні ідеї. Визначаються сутність проблеми, основні чинники (фактори, умови), що зумовлюють розвиток явища або процесу, який вивчається. Наводиться перелік основних змістовних аспектів проблеми, що розглядалися вченими. Визначаються недостатньо досліджені питання і наводяться причини, які зумовили їх недостатню розробленість.

У другому розділі подається поглиблений аналіз сучасного стану процесу або явища, тлумачення основних поглядів і позицій щодо проблеми. Особлива увага приділяється виявленню нових ідей і гіпотез, нових методик, оригінальних підходів до вивчення проблеми. Важливим є висловлення власної думки щодо перспектив розвитку проблеми.

У висновках подаються узагальнені умовиводи, ідеї, думки, оцінки, пропозиції дослідника.

Тема реферату видається науковим керівником. Обсяг реферату становить 8-12 сторінок тексту набраного на комп’ютері. Титульний лист реферату оформляється за єдиною формою, яка представлена в додатку. Кількість додатків не обмежується і в об’ємі реферату не враховується.

При написанні тексту необхідно залишати поля наступних розмірів: зліва – 30 мм; справа – 15 мм; зверху і знизу − по 20 мм.

Нумерація сторінок повинна бути наскрізною. Номер проставляється арабськими цифрами вгорі справа. Титульний лист має номер 1, який на ньому не ставиться.

Текст повинен бути розподілений на розділи і підрозділи (заголовки 1-го і 2-го рівнів), у разі потреби − на пункти і підпункти (заголовки 3-го і 4-го рівнів). Заголовки повинні бути сформульовані стисло.

Всі заголовки нумеруються ієрархічно. Номер розділу ставлять після слова “ РОЗДІЛ ”, після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують заголовок розділу. Підрозділи нумерують у межах кожного розділу, після кожної групи цифр ставиться крапка. В кінці заголовка крапка не ставиться. Такі розділи, як “ ЗМІСТ ”, “ ВСТУП ”, “ ВИСНОВКИ ”, “ СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ”, “ ДОДАТКИ ”, не нумеруються.

Заголовки одного рівня оформляються однаково по всьому тексту. Кожен розділ (заголовок 1-го рівня) слід починати з нової сторінки. Заголовок 1-го рівня слід розташовувати в середині рядка і набирати прописними буквами. Заголовки 2-го рівня і нижче слід починати з абзацного відступу і друкувати з прописної букви. Перенесення в заголовках не допускаються. Підкреслення заголовків не допускається. Після будь-якого заголовка повинен слідувати текст, а не рисунок, формула, таблиця або нова сторінка.

При комп’ютерному наборі основний текст слід набирати шрифтом Тіmes New Roman звичайного зображення, розмір шрифту 14 пунктів, міжрядковий інтервал − полуторний. Відступ першої строки (абзац) – 1,25 см. Загальне форматування – по ширині. Заголовки 1-го і 2-го рівнів слід набирати напівжирним зображенням, заголовки 3-го і 4-го рівнів − звичайним. Назви рисунків і таблиць також набирають 14 шрифтом напівжирного зображення.

Всі рисунки, таблиці, формули нумеруються. Нумерація рисунків, таблиць і формул може бути або наскрізною по всьому тексту (наприклад: Таблиця 7, Рис. 2), або співвідноситися з нумерацією розділів (наприклад: Таблиця 1.7 − тобто таблиця 7 в розділі 1; Рис. 2.5 − тобто рисунок 5 в розділі 2). Номер формули розташовується праворуч від неї в дужках.

Кожен рисунок повинен мати підпис, що складається із слова “ Рис. ”, номера рисунку з крапкою і текстової частини (назви). Підпис розташовується під малюнком по центру.

Над таблицею справа ставиться слово “ Таблиця ” з її порядковим номером, потім (на наступному рядку по центру) − назва таблиці. Крапка після текстової частини не ставиться.

Всі назви повинні розташовуватися без відриву від відповідного об’єкта.

Якщо рисунок або таблиця продовжується на декількох сторінках, кожна частина, починаючи з другої, забезпечується назвою вигляду “ Таблиця 1.2. Продовження”. Останню частину рекомендується позначати словом “ Закінчення ” (замість “ Продовження ”).

Шапку таблиць потрібно або повторювати на кожній сторінці повністю, або замінювати нумерацією колонок. У останньому випадку колонки нумеруються безпосередньо під шапкою на першій сторінці (частині) таблиці.

На кожен рисунок, таблицю і додаток в тексті повинно бути посилання в дужках, наприклад: (рис. 3.4). Посилання на формули даються при необхідності, номер формули поміщається в дужки, наприклад: “Y з формули (3)”.

У розділі “ СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ” перераховуються всі джерела, які використовувалися при написанні тексту. Особливу цінність становлять роботи останнього року. Також у списку джерел зазначаються використані електронні документи в Internet.

У додатках наводяться таблиці, діаграми, схеми, якщо вони суттєво полегшують розуміння роботи. Додаткам присвоюються номери або букви, наприклад: “ Додаток 1” або “Додаток А ”. На наступному рядку при необхідності поміщається назва додатку, який оформляється як заголовок 1-го рівня без нумерації. У розділі “ ЗМІСТ ” назви додатків, як правило, не поміщають.

Виклад матеріалу в рефераті має бути стислим. Доцільно використовувати синтаксичні конструкції, властиві мові наукових документів, уникати складних граматичних зворотів.

При позитивній оцінці роботи студент допускається до захисту, інакше матеріал повертається на доопрацювання.

Захист реферату може відбуватися на практичному занятті або на спеціально виділеному індивідуальному занятті (консультації). Для захисту готується короткий (3-5 хв.) виклад основних положень реферату та власних висновків. Студент також має відповісти на запитання викладача і студентів.