2018-02-14
218
МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ І ТУРИЗМУ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ
РЕЛІГІЄЗНАВСТВО
Робоча навчальна програма
Для студентів університету
КИЇВ – 2010
Укладач: Слівінська А. Ф., кандидат філософських наук, доцент
Шевченко М.О., кандидат філософських наук, старший викладач.
Затверджено на засіданні кафедри міжнародних відносин
Протокол № 1 від 26 серпня 2009 р.
Рекомендовано до видання Головною вченою радою університету
Протокол № 1 від 27 серпня 2009 р.
ОПИС ДИСЦИПЛІНИ ТА ЇЇ ПРЕДМЕТА
Релігієзнавство є гуманітарною науковою дисципліною, яка вивчає суспільно-історичну природу релігії; її зв’язки з економічними, політичними, духовними структурами суспільства та її вплив на людину.
Мета вивчення курсу «Релігієзнавство» полягає у тому, щоб надати студентам можливість отримати загальні уявлення про причини та особливості зародження релігії, як та чи інша релігія відповідає на головні життєві питання. Важливо отримати не тільки необхідні історико-географічні характеристики сучасних релігій і не тільки їх змістовний аналіз, але зрозуміти особливості їх догматичних систем, суть тієї чи іншої релігійної віри.
|
|
|
Релігія є наслідком дії закономірностей розвитку людського духу і виразом його потреб. В той же час, релігія впливає на життя людини, визначаючи в кінцевому результаті стратегію її поведінки, перетворюючи природу в собі і поза людиною, формуючи обличчя цивілізації. Вивчення релігієзнавства сприятиме формуванню у студентів самостійних світоглядних позицій, науково-історичного мислення, здатності орієнтуватися в соціальному житті.
СИСТЕМА ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ
З навчальної дисципліни «РЕЛІГІЄЗНАВСТВО»
Навчальна дисципліна «Релігієзнавство» оцінюється за модульно-рейтинговою системою. Вона складається з двох модулів.
Результати навчальної діяльності студентів оцінюються за 100-бальною шкалою.
Форми поточного контролю:
- усна відповідь на семінарському занятті;
- написання рефератів;
- письмові відповіді на завдання для самостійної роботи;
- конспектування лекцій та матеріалів, відведених на самостійну роботу;
- підготовка наукової доповіді.
Модульний контроль: результати вивчення кожного модуля підсумовуються за підсумками усіх форм поточного контролю та виконання модульної контрольної роботи.
Підсумковий контроль знань - залік - проводиться у форміусної відповіді на запитання.
Підсумкова оцінка: за результатами вивчення курсу студент отримує підсумкову оцінку за 100-бальною системою, яка розраховується як сума оцінок з двох модулів (стартовий рейтинг) та залік за наступною шкалою.
|
|
|
Шкала оцінювання:
Підсумкова оцінка в балах (максимальна їх кількість – 100) розраховується за накопичувальною системою.
В межах кожного модулю бали розподіляються таким чином:
| Змістовий модуль 1 (ЗМ1) | Змістовий модуль 2 (ЗМ2 ) | Залік (КІ) | Разом (підсумкова оцінка - ПО) | |
| Максимальна оцінка в балах | 39,5 | 40,5 | 20 | 100 |
Максимальна кількість балів за два модулі – 80 балів.
Розрахунок підсумкової оцінки:
ПО= ЗМ1+ ЗМ2 + КІ.
Кожен студент має можливість накопичити максимальну кількість балів у межах кожного модулю, використовуючи різні способи набуття знань. Система оцінювання таких способів набуття знань подається у таблиці:
Бальна система оцінювання різних форм навчання студента
в межах кожного модулю:
| № п/п | Назви виду роботи, способи набуття знань | Бали за 1 заняття | Бали за всі заняття (максимальні) |
| 1. | Відвідування занять та участь в аудиторній роботі, конспектування лекцій | до 0,5 | 0,5х13 = 6,5 |
| 2. | Усна відповідь на семінарському занятті | до 5 | 5х2 = 10 |
| 3. | Доповнення на семінарському занятті | до 2 | 2х2 = 4 |
| 4. | Реферат | до 5 | 5,5х2 = 11 |
| 5. | Письмова відповідь на завдання для самостійної роботи | до 3 | 3х6 = 18 |
| 6. | Конспектування матеріалу для самостійної роботи | до 0,5 | 0,5х5 = 2,5 |
| 7. | Наукова доповідь | до 4 | 4х2 = 8 |
| 8. | Модульна контрольна робота | до 10 | 10х2 = 20 |
| 9. | Залік | до 20: - 1 пит.-до10 - 2 пит.-до10 | 10х2=20 |
| Всього: | 100 балів |
Максимальна кількість балів за два модулі – 100 балів.
Умови допуску студента до заліку:
- відсутність заборгованостей з (семінарських, практичних, індивідуальних занять);
- зарахування індивідуального завдання (якщо заплановано);
- відсутність заборгованостей з модульної контрольної роботи;
- позитивні рейтингові бали за кожний модуль; (та ін.)
- попередній середньозважений стартовий рейтинг з кредитних модулів не менше 40 балів.
Підсумкова оцінка:
Сума набраних рейтингових балів при семестровому контролі переводиться в оцінки системи оцінювання ECTS. Система передбачає семибальну шкалу (A, B, C, D, E, FX, F) та подвійне (описове та статистичне) визначення цих оцінок. Переведення значення рейтингових оцінок з кредитного модуля в ECTS та традиційні оцінки для виставлення їх до залікової відомості та залікової книжки здійснюється відповідно до таблиці:
| Значення рейтингу з кредитного модуля | Оцінка ECTS | Традиційна екзамен. оцінка | Традиційна залікова оцінка |
| 96 <= RD =100 | A – Відмінно | Відмінно | Зараховано |
| 86 <= RD <= 95 | B - Дуже добре | Добре | |
| 76 <= RD <= 85 | C – Добре | ||
| 66 <= RD <= 75 | D – Задовільно | Задовільно | |
| 60 <= RD <= 65 | E – Достатньо (задовольняє мінімальні критерії) | ||
| 40 <= RD < 60 | FХ – Незадовільно | Незадовільно | Не зараховано |
| RD < 40 | F – Незадовільно (з обов’язковим повторним курсом) | Не допущено | Не допущено |
Студенти, які набрали за результатами вивчення курсу (або семестру) необхідну кількість балів (=>60), мають можливість:
- отримати залікову оцінку відповідно до набранного рейтингу;
- складати залік з метою підвищення оцінки.
Студенти, які набрали протягом семестру рейтинг з кредитного модуля менше 60 балів, зобов’язані складати диференційований залік.
Диференційований залік проводиться за 100-бальною системою оцінювання знань. Ваговий коефіцієнт оцінки за залік складає 20% (kзал=0,2). Розрахунок підсумкової оцінки (зваженої) з урахуванням оцінки за залік проводиться за наступною формулою:
ПО= ЗМ1× k1+ ЗМ2 × k2+ КЗ × kзал
де: КЗ – бал за складання заліку.
ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН для студентів денної форми навчання
| № п/п | Назви тем | Всього годин | Види занять і розподіл г-н | Форми контролю | |||||
| Лекц. | Семін. | Сам. робот. | Мод. конт | ||||||
| МОДУЛЬ І. ОСНОВИ ВИВЧЕННЯ РЕЛІГІІ ЯК КУЛЬТУРНО-ІСТОРИЧНОГО ФЕНОМЕНУ
| |||||||||
| 1.1. | Релігієзнавство як сфера гуманітарного знання. | 4 | 2 | 2 | Відвідуванняконспект | ||||
| 1.2. | Основні концепції релігії | 12 | 4 | 8 | Відвідуванняконспект, письмові відповіді, наукова доповідь | ||||
| 1.3. | Релігія як культурно-історичний феномен. | 4 | 2 | 2 | Відвідуванняконспект, письмові відповіді | ||||
| 1.4. | Проблема походження релігії. Первісні релігії. | 14 | 2 | 2 | 10 | Відвідування конспект, письмові відповіді, усна доповідь, доповнення, реферат | |||
| Модульна контрольна робота № 1 | 2 | 2 | МКР | ||||||
| Всього | 36 | 10 | 2 | 22 | 2 | Модульний контроль | |||
| МОДУЛЬ ІІ. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЕТНІЧНИХ І СВІТОВИХ РЕЛІГІЙ | |||||||||
| 2.1. | Етнонаціональні релігії. | 4 | 2 | 2 | Відвідуванняконспект | ||||
| 2.2. | Світові релігії. | 20 | 6 | 2 | 12 | Відвідування конспект, письмові відповіді, усна доповідь, доповнення, наукова доповідь | |||
| 2.3. | Релігії в Україні: історія, сучасний стан та відносини з державою. | 10 | 2 | 8 | Відвідуванняконспект реферат | ||||
| Модульна контрольна робота № 2 | 2 | 2 | МКР | ||||||
| Всього | 36 | 10 | 2 | 22 | 2 | Модульний контроль | |||
| Залік | 2 | ||||||||
| Разом | 72 | 20 | 4 | 44 | 4 | Залік | |||
ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ ЗА МОДУЛЯМИ
МОДУЛЬ І. ОСНОВИ ВИВЧЕННЯ РЕЛІГІІ ЯК КУЛЬТУРНО-ІСТОРИЧНОГО ФЕНОМЕНУ
Тема 1.1. Релігієзнавство як сфера гуманітарного знання.
Лекція. Предмет релігієзнавства.
1. Поняття і розділи релігієзнавства.
2. Методологія релігієзнавства. Природничий, гуманітарний, традиційний методи.
3. Історія релігієзнавства. Шляхи і напрямки дослідження.
Запитання для самоперевірки
1. Основні категорії релігієзнавства
2. Методи і принципи релігієзнавства
3. Тенденції сучасного релігієзнавства
Завдання для самостійної роботи
1. Міфологічна школа.
2. Антропологічна школа
3. Психологічна школа
4. Історична школа
5. Соціологічна школа
6. Феноменологічна школа
7. Традиціоналістська школа
Література: 1, 2, 3, 4, 5, 6
|
|
|
Тема 1.2. Основні концепції релігії
Лекція. Теологічні, наукові, філософські концепції релігії.
1. Богословсько-теологічний підхід до дослідження релігіі
2. Філософський підхід до дослідження релігіі
3. Особливості наукового дослідження релігіі
4. Соціологія релігіі О.Конта, М.Вебера, Е. Дюкргейма
5. Психологія релігіі У. Джемса, З.Фрейда, К.Юнга
Запитання для самоперевірки
1. Відмінності між богословським і теологічним підходами до вивчення релігії.
2. Місце релігійного досвіду у засвоєні релігійної віри у богослов'ї Олександра Меня.
3. Несумісність деїзму і пантеїзму з релігійним віровченням.
1. Атеїзм.
2. Критика релігійних уявлень матеріаліастичною філософією.
3. Роль позасвідомого у формуванні перших релігійних уявлень у концепції Зігмунда Фройда.
4. Релігія як архетип в концепції К. Юнга.
5. Роль релігії у формуванні економічної діяльності в концепції М. Вебера.
6. Теологічна стадія розвитку людства в концепції О. Конта.
Завдання для самостійної роботи
1. Релігія і вільнодумство
2. Атеїстичний екзистенціалізм
3. Російська і українська релігійна філософія.
Література: 6, 9, 24, 25, 26, 27, 32, 33, 34, 48, 59, 97, 98
Індивідуальне завдання.
Викласти зміст головних етапів становлення релігієзнавства.
Тема 1.3. Релігія як культурно-історичний феномен.
Лекція. Релігія як основний об’єкт релігієзнавства, структура і типологія релігій.
1. Сутність, структура і функціі релігії.
2. Соціальна роль релігії
Запитання для самоперевірки
1. Проблема мінімуму релігії.
2. Відмінності між релігійною і нерелігійною свідомостями.
3. Гуманітарна і авторитарна тенденції релігії.
4. Головні функції релігії.
Завдання для самостійної роботи
1. Географія сучасних релігій.
2. Неорелігії й глобальне мислення.
3. Релігія як форма онтологічного самовизначення людини.
Література: 1, 2, 3, 4, 5, 6
Тема 1.4. Проблема походження релігії. Первісні релігії.
Лекція. Чинники формування релігій. Анімістичні вірування. Фетишизм. Тотемізм. Магія.
1. Специфіка наукового підходу до питання про походження релігій.
2. Загальноісторична характеристика первісних релігій.
3. Сутністна і функціональна характеристика первісних релігій.
Запитання для самоперевірки
1. Походження релігії
2. Магія (виробнича, лікувальна, застережна, військова, метеорологічна та ін.)
3. Фетишизм
4. Анімізм
5. Тотемізм
6. Землеробський культ
7. Шаманізм.
Завдання для самостійної роботи
1. Первісна міфологія як підґрунтя релігійних вірувань.
2. Генеза надприродного.
3. Первісні «чуттєво-надчуттєві» вірування.
Література: 6, 9, 35, 53, 54, 75, 88, 93
Семінарське заняття. Предмет релігієзнавства.
1. Поняття релігієзнавства
2. Богословсько-теологічний підхід до дослідження релігіі
3. Філософський підхід до дослідження релігіі
4. Особливості наукового дослідження релігіі
5. Соціологія релігіі О.Конта, М.Вебера, Е. Дюкргейма
6. Психологія релігіі У. Джемса, З.Фрейда, К.Юнга
