Медичні огляди медичних працівників. Законодавча база

Організація і проведення обов’язкових профілактичних медичних оглядів працівників медичних закладів і установ здійснюється згідно чинного законодавства:

- постанова Кабінету Міністрів України №559 від 23.05.2001р. «Про затвердження переліку професій, виробництв та організацій працівники яких підлягають обов’язково медичним оглядам»

- Наказ МОЗ України №280 від 23.06.2002р. «Щодо організації проведення обов’язкових мед оглядів працівників окремих професій»

- Наказ МОЗ України №246 від 21.05.2007р. «Порядок проведення медичних оглядів працівників окремих категорій»

Мета періодичних медичних оглядів:

- своєчасне виявлення ранніх ознак захворювань

- динамічне спостереження за станом здоров’я

- перспектива продовження роботи за даною спеціальністю

- розроблення лікувально-профілактичних заходів

- проведення відповідних оздоровчих заходів.

Результати медичного огляду заносяться до:

- особової медичної книжки (ОМК);

- медичної картки амбулаторного хворого (ф.025);

- карти працівника (ф.246).

Результати мед огляду можуть бути оскаржені в лікувально-профілактичному закладі вищого рівня чи судовому порядку.

Лікувально-профілактичний заклад несе відповідальність за якість мед оглядів, достовірність медичних висновків,об’єктивність оцінення стану здоров’я, повноту обліку осіб, які підлягають диспансерному спостеріганню, своєчасне виявлення професійних захворювань.

Обов’язки працівників щодо дотримання вимог нормативно-правових актів з охорони праці.

 

Згідно Закону України «Про охорону праці» (ст.14) працівник у ході виконання трудових та професійних обов’язків зобов’язаний:

- дбати про особисту безпеку і здоров’я та оточуючих

- знати і виконувати вимоги законодавства з ОП

- знати інструкції техніки безпеки при роботі з медичною технікою та обладнанням

- користуватись засобами колективного та індивідуального захисту

- проходити у встановленому порядку медичні огляди.

 

 

Відповідальність працівників за порушення законодавства з питань охорони праці.

Відповідальність за порушення законодавчих та інших нормативних актів з питань охорони праці відповідно до Закону України “Про охорону праці” буває дисциплінарна (догана, звільнення), адміністративна(штрафи), матеріальна (відшкодування збитків) та кримінальна (позбавлення волі) (рис.

Дисциплінарна відповідальність полягає у накладанні дисциплінарних стягнень: догана, звільнення з роботи. За кожне порушення може бути застосоване лише одне дисциплінарне стягнення.

Адміністративну відповідальність накладають на посадових осіб, винних у порушенні законодавства про охорону праці, у вигляді штрафу. Право накладати адміністративні стягнення мають службові особи спеціально уповноваженого державного органу нагляду за охороною праці – Держгірпромнагляду, а також представники інших державних наглядових органів.

Матеріальна відповідальність охоплює відповідальність як працівника, так і власника об’єкта господарювання. Працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну об’єкту господарювання через порушення ними покладених на них обов’язків, в тому числі і порушення правил безпеки праці. Матеріальну відповідальність встановлюють лише за пряму дійсну шкоду і за умови, що така шкода заподіяна об’єкту господарювання протиправними діями (бездіяльністю) працівника. Цю відповідальність, зазвичай, обмежують певною частиною заробітку працівника і вона не може перевищувати повного розміру заподіяної шкоди. Матеріальна відповідальність може бути накладена незалежно від притягнення працівника до інших видів відповідальності.

Кримінальна відповідальність настає, якщо порушення вимог законодавства та інших нормативних актів про охорону праці створило небезпеку для життя або здоров’я громадян.

Суб’єктом кримінальної відповідальності з питань охорони праці може бути будь-яка службова особа об’єкта господарювання незалежно від форм власності, а також громадянин – власник об’єкта господарювання чи уповноважена ним особа. Кримінальну відповідальність визначають у судовому порядку.

 

Поняття про стандарти і систему стандартів безпеки праці (ССБП) в галузі ОП та їх практичне значення.

Стандарт – це науково обґрунтована норма.

Норми безпеки за видами небезпечних і шкідливих виробничих факторів установлюють стандарти безпеки праці, які забезпечують нормативну базу безпечних умов праці.

Розробка стандартів здійснюється на основі наукових досліджень – вченими, спеціалістами різних галузей, працівниками служби охорони праці тощо.

Стандарти вимагають створення безпечних медичних приладів, інструментів, апаратури, технологічних процесів, засобів захисту…тощо.

Система стандартів безпеки праці (ССБП) – це комплекс взаємозв’язаних стандартів, спрямованих на забезпечення безпеки праці, збереження життя, здоров’я і працездатності людини в процесі трудової діяльності.

Стандарти безпеки праці розрізняють: міждержавні, державні, міжгалузеві, галузеві, стандарти підприємств. 

Стандарти використовуються згідно з комплексними заходами щодо досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці і виробничої санітарії.