Організаційно-психологічні передумови якості рішень

Основними причинами невиконання рішень є:

а) непередбачувані обставини - 40%;

б) низька якість рішень - 30%;

в) вина виконавців - 30%.

Причини, що мають вплив на якість рішень:

— значний обсяг прийнятих рішень (якщо в рік керівник приймає від 300 до 1000 і більше важливих рішень, то важко забезпечити високий рівень їх обґрунтованості);

— прийняте рішення не узгоджується з попередніми, дублює його;

— трансформація мети рішення в процесі його руху по ієрархічних рівнях;

— прийняття псевдорішень, тобто рішень, що не мають конкретного змісту (розпливчаті, які неможливо перевірити, що відображають загальні настанови типу «звернути увагу», «підвищити», «посилити вимоги»). Їх в загальному 10% і вони отримали назву «бюрократичне алібі».

— недостатність технологізації процесу підготовки і прийняття рішень. Не дивлячись на те, що більшість рішень (58%) стандартні, на їх підготовку та прийняття не розробляють стандартів;

— незбалансованість керівного впливу на різні підсистеми фірми;

— відсутність процедури узгодження рішень з виконавцями;

— встановлення нереальних термінів виконання робіт;

— низький рівень інноваційних рішень (до 10%);

— недостатня конкретизація виконавчого змісту (хто, що, якими засобами, в які терміни);

— недостатність інформації для забезпечення прийняття рішення;

— прийняття рішень під впливом емоцій;

— ігнорування системного та комплексного підходів;

— вибір стереотипного рішення з великої кількості альтернатив;

— ПР без врахування можливого ризику;

— поспішність і недостатня проробка прийнятого варіанту дій;

— прийняття бажаного за дійсне, використання неправдивих передбачень.

Для ефективного впровадження рішення недостатньо його організаційного і технічного обґрунтування; також великий вплив у цьому маютьпсихологічні критерії.

Обґрунтованість рішення не повинна викликати сумнівів у виконавців. Поряд з відповіддю на головне питання «Що потрібно зробити виконавцям?» повинні бути ясні й інші:

— чому потрібно зробити саме так, а не інакше;

— чим краще попереднього новий порядок речей;

— наскільки це відповідає не лише інтересам організації, а й працівників.

Своєчасність рішення - друга умова ефективності. Чим більше часу віддавати на підготовку рішення, тим менше залишається на його реалізацію.

Зміст рішення (Що потрібно робити?) може не відповідати очікуванням виконавців (підлеглих). У даному випадку розрізняють три психологічних варіанти рішення:

— забороняючі;

— дозволяючі;

— конструктивні.

Найбільш складна психологічна ситуація складається при забороняючому рішенні, коли керівник відмовляє в підтримці пропозиції, відміняє задумані підлеглими заходи, забороняє окремі дії. Якщо це систематично повторюється, то керівник ризикує залишитись підтримки колективу.

При дозволяючому рішенні керівникам потрібно глибше вникнути в суть справи і співставити пропозицію підлеглих з перспективними планами та краще оцінити думку підлеглого.

Конструктивні рішення, розроблені керівником, доцільно оголошувати як підказку знизу (Ви запропонували і це є доцільно).

Слід зауважити, що для прийняття якісних управлінських рішень необхідне дотримання певної технології їх розробки.

 

Література: 4,18,29.

ТЕМА 3. АНАЛІЗ ЗОВНІШНЬОГО І ВНУТРІШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ТА ЇХ ВПЛИВ НА РЕАЛІЗАЦІЮ АЛЬТЕРНАТИВ

 

Мета: вивчити сутність методів оцінки зовнішнього та внутрішнього середовища та їх вплив на якість прийняття рішень; визначити роль прогнозування в процесі ефективного прийняття рішень.

 

1. Стратегічні і тактичні рішення, їх особливості та взаємозв’язок.

2. Вплив факторів зовнішнього середовища на прийняття управлінських рішень.

3. Вплив факторів внутрішнього середовища на функціонування підприємства.

4. Прогнозування стану зовнішнього середовища.

 

1. Стратегічні і тактичні рішення, їх особливості та взаємозв’язок

 

Стратегія компанії - це прийнятий її вищим керівництвом напрямок або спосіб діяльності, що має тривалу дію.

До основних функцій стратегічного управління відносять:

Управління людськими ресурсами - передбачає вирішення задач, пов’язаних з оплатою праці, зайнятістю, плинністю кадрів, підвищенням кваліфікації та професійно-освітнього рівня.

Виробничу (операційну) - вирішує питання з перетворення вхідних ресурсів у вихідні результати (існуючі та нові технології).

Маркетингову - вирішує питання, що пов’язані із збутом продукції (реклама, цінова політика, нові види продукції тощо).

Фінансову - передбачає розв’язок рішень із забезпечення організації ресурсами та їх розподілом.

Розвитку - направлена на вдосконалення та більш повне використання потенціалу підприємства.

При реалізації функцій управління створюється системна діяльність в організації, яку можна представити як сукупність процесів підтримки системи в заданому стані та переведення у більш бажаний стан.

Структурно-стратегічні управлінські рішення повинні бути представлені:

- задумом (місія, цілі, стратегія бізнесу, основні механізми реалізації стратегії);

— рекомендаціями (вказівками) по розробці функціональних стратегій та механізмів їх реалізації;

— розподілом відповідальності за організацію стратегічного управління між керівниками стратегічного рівня;

— загальними рекомендаціями по організації управління, взаємодії з організаційними структурами щодо загальних інтересів.

Складність може стосуватися відсутності необхідної інформації чи фахівців необхідної кваліфікації, також можливої переорієнтації політики фірми, зміни номенклатури виробів, що випускаються, тощо. Особливості розробки стратегічних рішень проілюстровані в табл. 2 на фоні їх зіставлення з тактичними рішеннями.

Однак потрібно мати на увазі, що стратегічні рішення самі по собі не вирішують існуючих проблем і намірів подальшого перетворення фірми. Успішна реалізація стратегічних задач передбачає їх тісний контакт із тактичними рішеннями, які визначають конкретні способи здійснення стратегій, необхідну лінію поведінки для їх досягнення. Рекомендується вже при розробці стратегій розглядати можливі варіанти тактики. Це диктується також і тією обставиною, що стратегічні рішення розраховані на тривалий термін, протягом якого ефективність виконання тактичних рішень залежить від змін як у фірмі, так і за її межами. Чим триваліший термін стратегічного рішення, тим менш точний прогноз розвитку подій. Тому при виборі варіанта стратегічного рішення рекомендується орієнтуватися на тимчасову оптимізацію.

Таблиця 2