Інформаційне забезпечення охорони праці

Інформаційне, довідкове, методичне забезпечення безпеки праці спрямовано на одержання керуючим органом оперативної, повної, достовірної адресної інформації про стан охорони праці, динаміки травматизму в підрозділах і в цілому на підприємстві, необхідного і достатньої для прийняття управлінських, організаційних і інженерних рішень, розробки профілактичних заходів; доведення інформації до кінцевої ланки (виконавця). Задача інформаційного забезпечення полягає в тому, щоб сформувати інформаційно-правове поле, у якому здійснюється трудова діяльність, зменшити невизначеність системи, обумовлену діями випадкових факторів, виділити частину процесів, що піддаються плануванню і прогнозуванню, одержати дані, необхідні для ухвалення рішення про вплив на керований об'єкт.

Загальний стан організаційної культури і доцільної діяльності значною мірою залежить від наявності й особливостей системи інформаційного обміну між керівництвом, підрозділами і співробітниками. Система інформаційного обміну має важливе значення також у зв'язку з цільовим підходом до рішення проблеми охорони праці, тому що сприяє упорядкуванню цілей, принципів дії, стратегії і тактики роботи, формуванню трьох основних механізмів удосконалювання діяльності - інтеграції, координації і концентрації дій на цільових задачах.

 

 

Це зв'язано з тим, що рух до чітко визначеної мети можливо тільки за умови створення упорядкованої системи координації і механізмів конструктивної, нормативно-регульованої взаємодії.

До числа функцій інформаційного забезпечення охорони праці будуть відноситися:

Ø функція організаційної діяльності і поводження;

Ø функція зняття протиріч (зовнішніх і внутрішніх);

Ø функція упорядкування (зв'язків, намірів, відносин).

 

Процеси інформаційного обміну в рамках функції організаційної діяльності і поведінки складають важливі умови організаційної культури на груповому рівні, тому що.безпосередньо зв'язані з досягненням кінцевих доцільних результатів, вони створюють умови для виключення протиріч.

До основних умов, що забезпечують ефективне рішення цільових задач на основі системи інформаційного регулювання і впливу, відносяться наступні:

Ø мета компанії повинна бути відомі всьому персоналові. Конкретність мети дає можливість топ-менеджерові оцінювати успішність руху до неї, фіксувати ступінь досягнення, а співробітникам очікувати винагороди за результат досягнення мети за схемою:

постановка мети - досягнення мети - адекватна винагорода;

Ø весь персонал повинний розуміти й усвідомлювати мету компанії тому що саме усвідомлення дозволяє побачити й оцінити суб'єктивну (особистісну) корисність;

Ø персонал повинний мати доступ до інформації, необхідної для самостійних дій, а також визначального засобу і методи досягнення мети.

По функції зняття протиріч. Найчастіше основними причинами конфліктів у колективі є відсутність або недолік інформації, помилкова інформація, різниця в розумінні її важливості й інтерпретації. У свою чергу, конфлікти в колективі створюють тривожне дискомфортний внутрішній стоян в його членів, неконструктивні, що найчастіше базуються на емоціях, взаємини, передумови для травм і аварій.

Для виключення цього персонал повинний мати інформацію:

Ø про задачі, рішення яких припускає займана посада;

Ø про задачі свого підрозділу;

Ø про задачі суміжних підрозділів;

Ø про джерела одержання адекватної поточної інформації;

Ø про способи, методи і поточні оцінки керівництвом досягнень співробітників і підрозділів;

Ø про систему розподілу матеріальних і нематеріальних винагород;

Ø про поточний стан охорони праці підприємств і підрозділів;

Ø про шляхи удосконалювання працеохоронної діяльності

У рамках функції упорядкування інформаційний обмін створює передумови, що додають організаційним процесам і змінам цільову обумовленість, а усі відносини, зв'язку наміру, мети і дії реалізуються у формі таких соціально-психологічних категорій, як "згода", "довіра", "задоволеність" - необхідних умов комфортності взаємин, готовності співробітників і підрозділів до спільних дій на основі збігу намірів, задоволеності змістом і умовами праці, досягненням групових або особистісних цілей і як результат - чекання одержання відповідних вигод (винагород).

До складу інформаційного блоку входять:

Ø всі види інформації, що характеризує стан системи;

Ø  джерела кожного виду інформації і її обсяг;

Ø періодичність надходження (або збору) кожного виду інформації;

Ø форми носіїв кожного виду інформації (форми документів або інших матеріальних засобів її збереження);

Ø методи і технічні засоби збору, обробки, передачі і відображення інформації;

Ø особи, для яких ця інформація призначена, і особи, що повинні готувати цю інформацію.

Повну систему інформаційного забезпечення варто вважати, якщо вона відповідає зазначеним умовам.

Інформаційне забезпечення досягається за допомогою:

Ø системи інформаційної взаємодії, а також шляхом формування масиву (банку) законодавчих актів, інформаційних, методичних і довідкових матеріалів, інструкцій у підрозділах, у відділі охорони праці, у бібліотеці з питань професійної й екологічної безпеки, вивчення і використання передового закордонного досвіду і т.д.;

Ø експрес-інформування всіх працівників підприємства про всі нещасні випадки, що відбулися на підприємстві й у галузі;

Ø пропаганди через засоби масової інформації про концептуальні рішення, нові вимоги в області охорони праці й екології, шляхах і методах удосконалювання цієї роботи і т.д.;

Ø розробки і впровадження локальних і комплексних автоматизованих робочих місць фахівців і інформаційних систем (ІС), що вписуються в єдину галузеву, а потім державну інформаційну систему охорони праці з метою автоматизації окремих управлінських функцій і інформаційної підтримки при рішенні задач і проблем охорони праці в підрозділах, службах (відділах), на підприємстві.

По ознаках її в системі управління розрізняють:

- зовнішню інформацію з відношення до розглянутої системи;

- внутрішню інформацію для даної системи;

- пряму інформацію (плани, рекомендації, вказівки);

- зворотну інформацію (звіти, зведення, протоколи).

У потік, що утворить зовнішню інформацію, входять листи,

директивні вказівки, повідомлення, роз'яснення, нормативні і регламентуючі документи, методичні матеріали і посібники, що надходять від вищестоящих керуючих органів (департамент, міністерство), державних установ і організацій, а також інформація, що надходить у зворотному напрямку.

Внутрішню інформацію утворять зведення про господарську фінансово- економічну діяльність функціональних підрозділів і підприємства, про планований і досягнутий рівні охорони праці, а також з інших питань, що надходять на різні рівні від керуючого органа і назад по каналах прямої і зворотного зв'язку усередині підприємства.

Найбільше повно сприймається та інформація про охорону праці, що відбиває тенденцію зміни стану систем. Саме такі дані необхідні для прийняття рішень про у дії на той або інший фактор.

Тому на верхні рівні раціонально передавати ту і тільки ту інформацію, що може бути вирішена тільки компетенцією верхнього рівня. У цьому суть і перевага ієрархічної структури інформаційного управління.

Всю інформацію, необхідну для управління, можна розділити на нормативну і що інформує.

Нормативна інформація являє собою дані, що характеризують необхідний стан керованого об'єкта. Інформація, що інформує, характеризує дійсний стан керованого об'єкта.

До нормативної інформації з охорони праці відносяться насамперед норми права, установлювані державою або з його доручення відповідними органами й організаціями, спрямовані на попередження нещасних випадків і професійних захворювань.

До інформації, що інформує, відносяться зведення, якісно і кількісно характеризують стан системи і дающие можливість судити про ступінь відповідності (або відхилення) стану нормативним значенням. Відхилення показників стану системи від нормативних значень служить сигналом для керуючих впливів.

До інформації, що інформує, пред'являються наступні вимоги.

Вона повинна бути:

- оптимальною, тобто містити мінімальну кількість показників, що дають можливість максимально характеризувати даний фактор, щоб прийняти ефективне рішення;

- своєчасною, тобто повинна бути в той момент, коли ця інформація необхідна;

- достовірною, тобто об'єктивно відповідати об'єктам, процесам, системам, що вона відображає;

- простою і ясною для того, щоб нею можна було користуватися без яких-небудь додаткових перетворень;

- обмірюваною, по можливості, у тих самих з нормативною інформацією одиницях.

До інформації, якісно і кількісно характеризує стан охорони праці, відноситься наступна:

- рівень виробничого травматизму і професійної захворюваності;

- стан санітарно-гігієнічних умов праці і відповідність їхнім нормативним вимогам;

- наявність небезпечних і шкідливих виробництв і ступінь їхнього ризику;

- рівень механізації й автоматизації;

- стан устаткування, будинків,споруджень і території підприємства;

- дані про організації праці;

- дані про дисциплінованість і кваліфікацію персоналу

Джерелами «інформації, що інформує, про стан охорони праці на підприємстві є:

Ø результати відомчого контролю;

Ø акти обстежень (комплексних і спеціальних);

Ø акти про нещасні випадки і профзахворювання;

Ø пропозиції робітників та службовців;

Ø розпорядження органів державного нагляду і пропозиції суспільних інспекторів (уповноважених) по охороні праці,

Ø акти розслідування аварій;

Ø акти спеціальних служб контролю (санітарних лабораторій, служб технічного контролю, электролабораторій і т.д.).

У забезпеченні успішної роботи з ОП величезне значення має наявність у фахівців масиву відповідних нормативних актів, довідкової літератури, методичних матеріалів, а також можливість одержання чіткої, достовірної інформації з питань професійної й екологічної безпеки.

Можна стверджувати, що багато в чому незадовільний стан виробництва викликано сформованою організацією робіт з рані праці з використанням неефективних методів застосування для прийняття рішень інформації, що інтуїтивно збирається. Використання нових інформаційних технологій, застосування систем автоматизованого зберігання, обробки і передачі інформації відкриває нові перспективи для підвищення безпеки праці і дозволяє:

Ø  одержати в розпорядження ефективні засоби зворотного зв'язку і контролю за роботою підлеглих, у цілому системи керування ОП;

Ø забезпечити прямі контакти вищестоящих керівників з виконавцями, минаючи проміжні управлінські ланки;

Ø забезпечити доступ маси працівників до інформації;

Ø робити об'єктивну комплексну оцінку людино-машинних систем з позиції технічної й екологічної безпеки.

У цьому зв'язку найважливішим елементом інформаційної технології забезпечення безпеки умов праці є автоматизоване робоче місце фахівців з ОП, що представляє програмно- технічний комплекс на базі персональних ЕОМ, що надалі міг би бути включене в єдину автоматизовану систему інформаційного забезпечення охорони праці на державному рівні.

Таким чином, інформаційне забезпечення являє собою упорядковану замкнуту систему "Орган (суб'єкт) управління - керований об'єкт (процес)', інформаційних повідомлень, каналів і засобів, за допомогою яких керуючий орган і виконавці одержують зведення про стан керованого об'єкта, правилах безпечного виконання трудових і виробничих процесів, і припускає:

Ø створення єдиної централізованої в масштабі всієї системи нормативно-правової і довідкової бібліотеки;

Ø побудова схеми документообігу, що забезпечує проходження необхідної інформації через відповідні служби;

Ø підвищення точності й оперативності обліку з одночасним скороченням до мінімуму кількості документів і показників;

Ø чітку регламентацію збереження і видачі інформації на різні рівні управління.

Ефективне інформаційне забезпечення управління можливо тільки в тому випадку, якщо будуть правильно обрані джерела, обсяги, методи збору і переробки необхідної інформації, установлена система контролю за її проходженням. Збір і обробка інформації про стан ОП вкрай необхідна для рішення питань підвищення ефективності функціонування системи. Задачі збору й обробки такої інформації передбачають нагромадження, узагальнення й аналіз даних, що необхідні для визначення і контролю кількісних показників, виявлення причин, що приводять до порушень вимог НТД, і дозволяють намітити шляхи удосконалювання організації і методології здійснення безпечного провадження робіт. Організація інформаційного забезпечення припускає також періодичну видачу інформації внутрішнім і зовнішнім підрозділам по спеціальних запитах.

Інформаційне забезпечення повинне базуватися на застосуванні нових комп'ютерних (інформаційно-керуючих) технологій, оснащенні робочих місць фахівців служб охорони праці відео-комп'ютерною технікою, що забезпечують успішність рішення проблем, зв'язаних з діагностикою і попередженням виробничого травматизму.

 

РЕКОМЕНДАЦІЇ З ПОЛІПШЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ

Рекомендації з поліпшення діяльності приведені в міжнародному стандарті ІСО 9004:2000. Цей стандарт містить рекомендації, що виходять за рамки вимог, приведених у ІСО 9001:2000, і включає розгляд результативності й ефективності систем менеджменту якості, отже, і потенціалу по поліпшенню всієї діяльності організації.

Стандарт ІСО 9004:2000 не призначений для сертифікації або використання в контрактах і регламентах, а також для використання як настанов по впровадженню ІСО 9001:2000. Він містить методичні вказівки і рекомендації.

В якості підходів для удосконалювання діяльності організації використовуються:

Ø методи самооцінки, такі як моделі національних і регіональних премій по якості, що вважаються також моделями досконалості організацій;

Ø проекти прориву, що звичайно зв'язані з реінжинірингом існуючих бізнесів-процесів;

Ø діяльність по постійному поліпшенню, проведена працівниками в рамках існуючих процесів.

Постійні поліпшення можуть застосовуватися до всієї СМК або до кожного з її процесів і включають:

Ø визначення цілей планованого поліпшення;

Ø аналіз існуючого процесу або системи «як є» і формування вхідних даних;

Ø ідентифікацію можливих рішень і вибору найкращого;

Ø оцінку досягнутого поліпшення.

Результати оцінок досягнутого поліпшення, контрольовані в часі

можуть бути використані при оцінці рівнів розвитку (зрілості) організації. Рівні розвитку діяльності приведені в табл. 1.

 

Таблиця 1.

Рівні розвитку діяльності

Рівень розвитку	Характеристика рівня	Пояснення
1	Неформалізований підхід	Систематичний підхід до проблем відсутній; відсутні результати; результати слабкі або непередбачені
2	Підхід який оснований на реакції на проблеми	Систематичний підхід оснований на проблемі та корекції (режим загасення вогнища); мінімальні дані про результати поліпшення
3	Устоявшийся формалізований підхід	Систематичний тривожний підхід, систематичне поліпшення на ранній стадії; дані про існування тенденцій поліпшення
4	Акцент на постійні поліпшення	Примінення процеса поліпшення, гарні результати та тенденція до поліпшення
5	Найкращі показники в області діяльності	Інтегрований процес поліпшення, поліпшення результатів в порівнянні з попередніми