Освітленість повинна відповідати нормам, встановленим у СНтаП ІІ–4–79 “Природне і штучне освітлення.” і Галузевому Стандарту 5472003–82 “Освітлення штучне в експлуатаційних підприємствах ЦА. Норми і вимоги безпеки.”.
У силу тісного взаємозв’язку зору людини з роботою мозку освітлення надає суттєвий вплив на центральну нервову систему, що управляє всією життєдіяльніс-тю людини. Раціональне освітлення сприяє підвищенню продуктивності і безпеки праці та збереженню здоров’я працюючих.
Недостатня природна і штучна освітленість викликають підвищення зорової стомлюваності, велика кількість помилок і помилкових прямувань, утрату зору, зниження продуктивності праці і збільшують можливість травматизму. До аналогічних наслідків призводять незадовільні характеристики освітлення (забруднення і невдале розташування світлотехнічних засобів, блисткість і надмірна яскравість, недостатні надмірні колірний і світловий контрасти, пульсації світлового потокові, нерівномірність освітлення).
|
|
На органах зору негативно виявляється як недостатнє, так і надмірне освітлен-ня. Надмірна освітленість призводить до сліпимості, що характеризується різкою подразною дією і різзю в очах, при цьому очі працюючого швидко утомлюються і зорове сприйняття різко погіршується.
Освітлення виробничих помешкань повинно задовольняти рядові вимог:
· освітленість повинна відповідати встановленим нормам;
· повинно бути достатнім, щоб очі без напруги могли розрізняти аналізовані деталі;
· освітлення робочих місць, помешкань і територій повинні бути рівномним;
· освітленість повинна бути постійною в часі (для цього номінальна напруга мережі, що харчує,не повинна змінюватися за значенням більш ніж на 4%);
· джерела світла не повинні сліпити очі людини, у тому числі і при відбитку його від гладких поверхонь (уникають близькості джерел світла завдяки застосуванню світильників з арматурою, що розсіює світло);
· не викликати різких тіней на робочих місцях;
· конструкція і тип застосовуваних світильників повинні виключати можливість вибуху і пожежі.