Різні сфери діяльності, велика різниця між величиною обороту та кількістю ресурсів, які споживаються на підприємствах, не дають можливості виділити універсальні особливості функціонування підприємств. Виробничо-економічні умови та зв'язки на підприємствах не являються достатньою підставою для узагальнюючих висновків, а у спеціальних дослідженнях потрібно орієнтуватися на одноманітні форми вияву економічних процесів і явищ. Цьому сприяє класифікація підприємств.
Класифікація підприємств може бути здійснена з використанням ряду ознак:
· вид виробничої діяльності з поділом її на сфери, промислові галузі чи господарські групи;
· величина підприємства за обсягом обороту, кількістю працівників і вартістю активів;
· правова форма підприємства, тобто його функціонування у вигляді акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю чи партнерства;
· призначення продукції (розрізняють підприємства, що виготовляють інвестиційні продукти та товари споживання);
|
|
· переважне використання ресурсів: підприємства з матеріало-, трудо- та фондомістким виробництвом;
· організація виробництва: підприємства з груповим, поточним і стаціонарним виготовленням продукції;
· місце у народногосподарському кругообігу благ: підприємства, що видобувають, готують і переробляють сировину, обробні підприємства та заводи повторної заготівлі сировини.
Можлива подальша класифікація підприємств, наприклад, поділ їх за структурою збуту (орієнтовані на замовлення споживачів чи просто збут), структурою виробничої програми та кількістю стадій виробництва (одно- або багатопродуктові підприємства, одно- і багатостадійне виготовлення), величиною серій виробів тощо.
Підприємства, діяльність яких роззосереджена на значній території однієї чи кількох країн, можуть створювати такі об’єднання:
· асоціації (договірні об'єднання, створені з метою постійної координації господарської діяльності, але лише в тій області, до якої має відношення асоціація);
· корпорації (договірні об'єднання, створені на основі поєднання виробничих, наукових і комерційних інтересів, з делегуванням окремих повноважень централізованого регулювання діяльності кожного з учасників);
· консорціуми (тимчасові статутні об'єднання промислового і банківського капіталу для досягнення загальної мети. Після виконання задач консорціум припиняє своє існування);
· концерни (статутні об'єднання підприємств промисловості, наукових організацій, транспорту, банків, торгівлі тощо на основі повної фінансової залежності від одного чи групи підприємців);
|
|
· картелі (договірні об'єднання підприємств однієї галузі для здійснення спільної комерційної діяльності);
· синдикати (різновид картельної угоди, що припускає реалізацію продукції через єдиний спільний збутовий орган або уже наявну збутову мережу одного з учасників об'єднання);
· трести (монополістичне об'єднання підприємств, що раніше належали різним підприємцям, у єдиний виробничо-господарський комплекс. Оскільки тут інтегруються всі напрямки діяльності, такі підприємства цілком утрачають свою юридичну і господарську самостійність);
· холдинги (специфічні організаційні форми об'єднання капіталів. Подібні об'єднання утворюються, коли акціонерне товариство саме безпосередньо не займається виробничою діяльністю, а лише використовує кошти для придбання контрольних пакетів акцій інших акціонерних фірм із метою фінансового контролю за їх роботою й одержання доходу на вкладений в акції капітал);
· фінансові групи, фінансово-промислові групи (об'єднання юридично й економічно самостійних підприємств різних галузей народного господарства, при формуванні яких у якості основної ставиться задача об'єднання банківського капіталу і виробничого потенціалу. Фінансову групу очолюють один або кілька банків, що розпоряджаються капіталом підприємств, які входять в об'єднання, координують усі сфери їхньої діяльності. При цьому основним доходом діяльності банку повинні бути дивіденди від підвищення ефективності роботи підприємств, а не відсоток на кредит).
ТЕМА 2. Середовище функціонування підприємства
Ринок і поводження на ньому суб'єктів господарювання
Загальна характеристика середовища підприємства